Каґосіма

Каґосіма знаходиться на березі Каґосімської затоки Східно-Китайського моря. Площа міста становить близько &&&&&&&&&&&&0547.060000547,06 км². Рельєф Каґосіми, за винятком району Сакурадзіма, пагобистий. Висота пагорбів і височин коливається від 100 до 300 м над рівнем моря. Каґосімою протікають річки середньої і малої величини які впадають у Каґошімську затоку: Інарі, Коцукі, Каміно, Таґамі, Вакіта і Наґата. В околицях цих річок існують невеликі рівнини. У центральній частині узбережжя розташована промислова зона з міським портом. Навпроти неї знаходиться діючий вулкан Сакура-дзіма, висотою 1 117 м. Напрямок вітрів північно-західний, проте влітку він міняється на протилежний.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 28,5 °C (83,3 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 8,5 °С (47,3 °F)^[1].

Каґосіма виникла у 1340 році як ремісничо-торгове поселення при замку Тофукудзі самурайського роду Сімадзу. Воно було головною виробничо-промиловою базою цього роду, який у 16 столітті почав проводити об'єднання острова Кюсю. Каґошіма стала одним із перших японських населених пунктів, де відбулися японсько-європейські контакти: у 1549 році тут провідував християнство Франциск Ксав'єр.

У період Едо (1603–1867) Каґосіма стала великим політичним та торговельним центром, столицею Сацума-хану, володіння роду Сімадзу. У 1863 році містечко було піддане бомбардуванню британським флотом під час Сацумсько-британської війни^[2].

У 2-й половині 19 століття чимало вихідців з Каґосіми взяли активну участь у поваленні сьоґунату Токуґава та реставрації Мейдзі. Під час громадянської війни (1868–1869) містечко було одним з центрів проурядових Імператорських сил. Тогочасними Каґосімцями, які здобули славу японських національних героїв, стали Сайґо Такаморі та Окубо Тосіміті.

У ході адміністративної реформи 1871 року містечко Каґосіма стала центром однойменної префектури, що постала на місці Сацума-хану. Воно почало швидко модернізуватися, але під час Сацумського повстання 1877 року зазнало страшних руйнувань.

1 квітня 1889 року містечко Каґосіма отримало статус міста. До Першої світової війни воно розвилося у найбільший комерційний центр південного Кюшю. Каґошіма значно постраждала під час виверження вулкана Сакура-дзіма в 1914 році^[3], та бомбардувань ВПС Армії США в 1945 році. Американці знищили близько 90 % усіх будівель міста, тому Каґошіму довелося відбудовувати практично з нуля. Реставраційні роботи тривали до 1960-х років. Їх завершення ознаменувало спорудження найбільшої у світі бази для зберігання неочищеної нафти.

Емблема Каґосіми — стилізоване зображення родового мон самураїв роду Сімадзу, так званого «вудила» або «хреста у колі». Його поєднано з ієрогліфом 市 («місто»). Загострені промені хреста символізують всебічний розиток Каґосіми. Емблема була затверджена 24 листопада 1926 року^[4].

Прапор Каґошіми — полотнище білого кольору, сторони якого співвідносяться як 2 до 3. В центрі полотнища розміщена емблема міста чорного кольору на тлі силуету вулкана Сакура-дзіма червоного кольору^[5].

Вулкан Сакура-дзіма — природний символ міста. Висота вулкана становить 1117 м. Подорож від міста до вулкана поромом займає 15 хвилин^[6].

• У Каґошімі розташований регіональний штаб Управління морської безпеки Японії. Він забезпечує безпеку кордонів та територіальних вод Японії на півдні префектур Каґошіма, Міядзакі та Кумамото^[7].

Каґошіма є містом, де домінують підприємства третинного сектора економіки, особливо підприємства з оптових продаж і підприємства, які надають різноманітні послуги. В місті багато компаній малого і середнього бізнесу.

Серед галузей промисловості найприбутковішою є харчова промисловість, а саме виробництво м'яса і товарів з морепродуктів. Розвиненими також є деревообробна, паперово-целюлозна, текстильна і хімічна промисловість. Більшість промислових підприємств сконцентровані у прибереженій зоні міста. У Каґошімі також розвинені традиційні ремесла, такі як виробництво осімського епонжу, сацумської кераміки, бамбукових і олов'яних виробів.

Важлива роль в економіці Каґошіми належить сільському господарству, хоча кількість зайнятих у ньому осіб невпинно зменшується. Мешканці міських околиць вирощують рис, бабат, овочі, цукрову тростину, цитрусові, чай та тютюн.

•   — Неаполь, Італія;
•   — Перт, Австралія;
•   — Маямі, США;
•   — Чанша, КНР

• Кабаяма Сукенорі — адмірал, генерал-губернатор Тайваню.
• Курода Кійотака — прем'єр-міністр Японії.
• Мацуката Масайоші — прем'єр-міністр Японії.
• Морі Арінорі — міністр культури Японії.
• Окубо Тошімічі — учасник реставрації Мейдзі.
• Ояма Івао — маршал Імперської армії Японії.
• Сайґо Такаморі — учасник реставрації Мейдзі, лідер Сацумського повстання.
• Сайґо Цуґумічі — міністр флоту Японії, організатор Тайванського походу.
• Ямамото Ґомбей — прем'єр-міністр Японії.

• (яп.) Каґосіма // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Каґошіма (46). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1983.

Каґосіма // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каґосіма

• (яп.) http://www.city.kagoshima.lg.jp/ [Архівовано 19 Січня 2013 у Wayback Machine.]
•   Географічні дані про Каґосіма // OpenStreetMap