Катіма-Муліло
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
Катіма-Муліло — місто, найбільше поселення Смуги Капріві (регіон Замбезі), регіону на північному сході Намібії, розташована на південному березі річки Замбезі, поблизу від кордону з Замбією, висота над рівнем моря 1065 м. Населення 25000 осіб (2003).
Місто
Замбезі
Координати 17°30′14″ пд. ш. 24°16′30″ сх. д.H G O
|
Клімат
ред.Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом помірних степів та напівпустель. Найтепліший місяць — жовтень із середньою температурою 26.1 °C (79 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 15.5 °С (59.9 °F).[1]
Клімат Катіми-Муліло | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | 25,2 | 24,8 | 24,5 | 22,6 | 18,9 | 16 | 15,5 | 18,6 | 23,1 | 26,1 | 26 | 25,1 | 22,2 |
Норма опадів, мм | 161.8 | 152.5 | 88 | 20.5 | 1.6 | 0.6 | 0 | 0 | 2.3 | 22.9 | 70.8 | 145.5 | 666.5 |
Днів з опадами | 15,3 | 13,3 | 8,6 | 2,9 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,9 | 3,8 | 9,5 | 13,3 | 67,6 |
Вологість повітря, % | 78.4 | 81.1 | 77.4 | 70.5 | 63.6 | 60.9 | 58.2 | 49.1 | 40.5 | 48.4 | 59.4 | 74.8 | 63.5 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
ред.Місто було засноване британською колоніальною адміністрацією в 1935 році з метою перенести сюди адміністративний центр регіону із Шукманнсбургу за 65 км на схід, що був столицею краю за часів Німецької Східної Африки. Зараз є адміністративним центром намібійської області Замбезі.
Смуга Капріві має свою історію, дуже відмінну від історії решти країни внаслідок її віддаленості, ізольованості і труднодоступності; ці фактори ще більшою мірою стосуються і Катіма-Муліло, що розташована на крайньому сході регіону, за 1250 км від столиці країни Віндхуку. До самого кінця XX сторіччя погані дороги, що ставали непроїзними під час дощового сезону, і затяжна громадянська війна у сусідній Анголі, що час від часу випліскувалася до суміжних країн, робили зв'язок з рештою Намібії надзвичайно ненадійним. За останніх років ситуація значно поліпшилася. Ангола поступово повертається до мирного існування, а налагодженню транспортного зв'язку сприяло будівництво транс-капрівійського магістрального шосе — асфальтованої траси, що протягнулася від Уолфіш-Бею на атлантичному узбережжі через Капріві і Замбію аж до Демократичної Республіки Конго. Завершенням цього проекту, який здійснювався переважно на кошти, виділені Німеччиною і іншими країнами Євросоюзу, стало відкриття 13 травня 2004 року Замбезійського мосту між Катіма-Муліло і Сешеке, який з'єднав Намібію з Замбією.
Сьогодення
ред.На відміну від інших намібійських міст, у яких досить часто добре збереглися сліди німецької колоніальної епохи, Катіма-Муліло має переважно «африканський» вигляд. Хоча тут також є школи, лікарні, супермаркети і бензоколонки, однак це єдине в Намібії місто, до вулиць якого завітають дикі слони (і користуються пріоритетом у дорожньому русі), а щорічні повені на Замбезі, окрім передбачених негараздів і руйнувань, призводять до нашесті на місто річкових крокодилів.
У серпні 1999 року місто постраждало через напади сепаратистів з Фронту Визволення Капріві, коли близько 20000 мешканців міста були змушені шукати порятунку у Ботсвані.
Примітки
ред.
Це незавершена стаття з географії Намібії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |