Карпове
Карпо́ве (колишня назва Карпівка, Мала Карпівка, Свино-Озерка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 4 особи. Відноситься до Калантаївського старостинського округу. Відстань до районного центру та центру громади шосейним шляхом — 36 км.
село Карпове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Роздільнянський район |
Тер. громада | Роздільнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51140130240086752 |
Облікова картка | Карпове |
Основні дані | |
Перша згадка | 1800 (224 роки)[2][3] |
Населення | 4 (01.01.2018)[1] |
Площа | 0,241[4] км² |
Густота населення | 37,91 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67446 |
Телефонний код | +380 4853 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°45′38″ пн. ш. 30°21′37″ сх. д. / 46.76056° пн. ш. 30.36028° сх. д. |
Водойми | р. Свина |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
Карта | |
Мапа | |
Історія
ред.У 1856 році в поселені Свино-Озерка (Мала Карпівка) спадкоємців Карпових було 15 дворів[5].
У 1870 році у селі Свиноозерка було місцезнаходження судді Карпова другої мирової дільниці Одеського повіту[6].
В 1887 році в селищі Карпівка (Свиноозерка) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 57 чоловіків та 53 жінки[7].
У 1896 році в селищі Карпівка (Свино-Озерка) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, балка Свина, було 20 дворів, у яких мешкало 119 людей (65 чоловіків і 54 жінки); був паровий млин[8].
На 1916 рік в селі Свиноозерка (Карпівка) Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 48 осіб (27 чоловіків і 21 жінка)[9].
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Свиноозерка входив до складу Бринівської сільської ради[10].
На 1 травня 1967 року село входило до складу Кіровської сільської ради[11].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Калантаївської сільради.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 26 осіб, з яких 11 чоловіків та 15 жінок.[12]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 8 осіб.[13] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[14]
Див. також
ред.Карпівка (у минулому — Велика Карпівка)
Примітки
ред.- ↑ Паспорт Кіровської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
- ↑ Милитерная карта по границе России с Турцией. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
- ↑ texte, France Dépôt de la guerre Auteur du (1812-1814). Carte de la Russie Européenne en LXXVII feuilles exécutée au Depôt general de la Guerre. Gallica (фр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
- ↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 665.
- ↑ Список населённых мест в участках мировых судей Одесского уезда. Одесса: тип. Л. Нитче. 1870.
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 8.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 308.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 354.(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 386.
- ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 30.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |