Калагарівка
Калага́рівка — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району, на правому березі річки Збруч (на лівому березі сусідом Калагарівки є селище міського типу Сатанів). До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Волиця та Крутилів. До Калагарівки приєднано хутір Чехова.
| село Калагарівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Чортківський район | ||||
| Тер. громада | Гримайлівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61060110080071097 
| ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1581 | ||||
| Населення | 425 | ||||
| Територія | 1.540 км² | ||||
| Густота населення | 444.81 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48233 | ||||
| Телефонний код | +380 3557 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°15′18″ пн. ш. 26°14′29″ сх. д. / 49.25500° пн. ш. 26.24139° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
251 м[1] | ||||
| Водойми | Збруч | ||||
| Відстань до районного центру |
32 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Гримайлів | ||||
| Відстань до залізничної станції |
23 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8 | ||||
| Карта | |||||
  Калагарівка | |||||
 Калагарівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.[2]
Історія
ред.Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1560.
До 1939 року діяли «Просвіта» та інші українські товариства.
1947 року ланковому місцевого колгоспу імені Сталіна Петрові Бабію першому в історії комсомольської організації Тернопільської області надали звання Героя Соціалістичної Праці. Бабій зібрав по 619 центнерів цукрових буряків з гектара на площі 2 гектари [3][4].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 684 | 99.85% |
| білоруська | 1 | 0.15% |
| Усього | 685 | 100% |
Символіка
ред.Затверджений 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов.
Герб
ред.Щит перетятий хвилясто зеленим і срібним, у першій частині три срібні квітки яблуні, одна і дві, у другій червона мурована стіна з відчиненою брамою, у брамі чорний смолоскип із золотим полум'ям з червоною облямівкою. Унизу картуша напис "КАЛАГАРІВКА" і рік першої згадки "1560".
Герб означає розташування в Медоборах біля річки Збруч, сади біля села, а також легенду про підземний хід до Сатанова.
Прапор
ред.Квадратне полотнище, розділене хвилястою горизонтальною смужкою на три частини – зелену, білу і муровану червону (57:6:57). На верхній смузі три білі квітки яблуні в горизонтальний ряд.
Пам'ятки та пам'ятники
ред.Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1920, ПЦУ).
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), насипано символічну могилу борцям за волю України (1992).
За переказами, у селі є льох, з якого починається підземний хід, що веде на лівий берег Збруча — до Сатанівської фортеці [6].
-
Дерев'яна церква 1784 року. Польська поштівка.
-
Краєвид на Калагарівку з Сатанова. Зліва водяний млин.
-
Панорама Калагарівки
Соціальна сфера
ред.Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Охорона природи
ред.Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».
Відомі мешканці
ред.Уродженці
ред.- Гук Іван Тимофійович — лікар-уролог Черкаської обласної лікарні, Заслужений лікар України, Почесний громадянин міста Черкаси.
- Володимир Шиманський - художник -аматор[7]
Примітки
ред.- ↑ weather.in.ua
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Тернопільська область після війни. Архів оригіналу за 15 квітня 2010. Процитовано 3 липня 2010.
- ↑ Івасюта М. К. Нариси історії колгоспного виробництва в західних областях Української РСР. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. — С. 119—120.
- ↑ Колесниченко Тетяна. Великий льох. На подвір'ї звичайної селянської хати схований хід у Сатанівську фортецю. Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 3 липня 2010.
- ↑ Калагарівка. castles.com.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
Література
ред.
- В. Гаджук, В. Уніят, В. Щавінський Калагарівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 62—64. — ISBN 978-966-457-228-3.
- В. Гаджук, В. Уніят, о. М. Шаварин. Калагарівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 12. — ISBN 966-528-199-2.
- Kałaharówka, z Wychwatańcami i Kręciłowem, wieś w pow. skałackim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 717. (пол.)
- Звідтам, де ріжкаті панують (лист із Калагарівки від 17 лютого 1922 року) // Свобода. — 1922. — 27 березня. — С. 3.
Посилання
ред.- Калагарівка: дещо про брами і красу [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Колесниченко Тетяна. Великий льох. На подвір'ї звичайної селянської хати схований хід у Сатанівську фортецю
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
