Кайло

	Кайло
	Кайло у Вікісховищі

Ка́йло^[1] (можливо, від нім. Keil — «клин»)^[2] — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев'яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву.

Кайло, Народний музей історії міста Торецька.

Застосовується з глибокої давнини, спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзи і сплавів заліза. Відомі одно-, двокінцеві кайла та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, наприклад, на стінках кремнієвидобувних штолень і шахт на Донбасі та на Правобережжі, в районі Білої Гори)^[3].

Дотичні терміни

Кайловище — держак кайла^[4]
Кайлувати — відбивати кайлом^[5]

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кайло

Примітки

↑ Кайло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
↑ Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
↑ Кайловище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Кайлувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кайло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[3] Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

[4] Кайловище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[5] Кайлувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[1]