Західна Білорусь

За́хідна Білору́сь — історична назва частини території Білорусі, що відійшла за Ризькою мирною угодою 1921 року до Польської республіки. 1939 року приєднана до Радянського Союзу: території сучасних Берестейської, Гродненської і західних частин Вітебської і Мінської областей, а також колишньої Білостоцької області (нині Підляського воєводства Польщі). 2 листопада 1939 року офіційно увійшла до складу СРСР, з приєднанням її до Білоруської РСР^[1].

Історія

У 1921 році, згідно із Ризьким мирним договором, який закінчив польсько-радянську війну, територія Білоруського РСР була розділена на дві частини: 12 її західних повітів потрапили до складу Польської Республіки, 6 (Мінщина) — до складу радянської Росії. Територія Західної Білорусі у складі Польщі приблизно відповідає сучасним Берестейській, Гродненській, частини Мінській і західній половині Вітебської областей Республіки Білорусь.

Соціально-економічна ситуація в Західній Білорусі значно відрізнялася від решти територій Польщі. З економічної точки зору, край залишався відсталою аграрною околицею і використовувався переважно як джерело сировини і дешевої робочої сили та ринок збуту для польської продукції.

У Західній Білорусі не було важкої промисловості, а більшість підприємств займалися переробкою продуктів сільського господарства і деяких видів місцевої сировини. 1928 року в Білостоцькому, Віленському, Новогрудському і Поліському воєводствах діяло 2 136 підприємств із загальною чисельністю робочих 55 199 чол., з них 1 653 наймалися на дрібні підприємства з чисельністю робочих менше 20 чол. У 1929 році, з початком економічної кризи кількість діючих підприємств в скоротилася^[2].

На території Західної Білорусі розгорнувся масовий рух проти гноблення Польщі. У перші роки боротьба набула партизанського характеру. Вона підтримувалася з боку як СРСР, так і уряду Білоруської Народної респубілки (БНР), що знаходився в еміграції в Каунасі (згодом у Празі). До середини 1920-х рр. в національно-визвольному русі яскраво вимальовувалися два напрямки:

1. революційно-визвольний — представляла КПЗБ, створена в 1923 р в Вільнюсі, КСМЗБ, Білоруська революційна організація (частина есерів);
2. національно-демократичний — представляли депутати-білоруси, обрані до польського сейму, прихильники БНР, ТБШ (Товариства білоруської школи)^[3].

У жовтні 1936 року Міністерство внутрішніх справ підготувало проєкт прискорення національної асиміляції білорусів. На початку грудня цього ж року заборонили діяльність Товариства білоруської школи, а 22 січня 1937 року — Білоруський інститут господарства та культури. До січня 1938 року в Вільнюсі ще існував Білоруський національний комітет, пізніше цю організацію звинуватили в сепаратизмі та руйнації єдності польської держави, а після того розігнали. Єдиною білоруського партією, яка протрималася в Польщі до радянсько-німецької окупації у вересні 1939 року, було Білоруське національне об'єднання, але і його діячів намагалися усунути^[4]^[5].

Див. також

Польсько-білоруський етнічний конфлікт

Примітки

↑ Закон СССР от 02.11.1939 О включении Западной Белоруссии в состав Союза Советских Социалистических Республик с воссоединением её с Белорусской Советской Социалистической Республикой
↑ Jan Szumski: I.I. Zachodnia Białoruś — krótkie wyjaśnienie obszaru zainteresowań i używanego pojęcia. W: Jan Szumski: Sowietyzacja Zachodniej Białorusi 1944—1953. Propaganda i edukacja w służbie ideologii. Wyd. 1. Kraków: ARCANA sp. z o.o., 2010, s. 21–28. ISBN 978-83-60940-21-1.(пол.)
↑ Латышонак А. Беларуская палітыка Пілсудскага ўвосень 1920 г. // Рыжскі мірны дагавор і лёсы народаў Усходняй Еўропы: Матэрыялы міжнароднай навукова-тэарэтычнай канферэнцыі (Мінск, 16—17 сакавіка 2001 г.). — Мн., 2001. — С. 24.(біл.)
↑ Aleksandra Bergman: Sprawy białoruskie w II Rzeczypospolitej. Warszawa: 1984, s. 9-10.(пол.)
↑ [Ю. Грыбоўскі «Савецкія рэпрэсіі ў Заходняй Беларусі (кастрычнік 1939 — чэрвень 1941 гг.»)(біл.). Архів оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 27 липня 2018. Ю. Грыбоўскі «Савецкія рэпрэсіі ў Заходняй Беларусі (кастрычнік 1939 — чэрвень 1941 гг.»)(біл.)]

Література

Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 173(рос.)

[1] Закон СССР от 02.11.1939 О включении Западной Белоруссии в состав Союза Советских Социалистических Республик с воссоединением её с Белорусской Советской Социалистической Республикой

[2] Jan Szumski: I.I. Zachodnia Białoruś — krótkie wyjaśnienie obszaru zainteresowań i używanego pojęcia. W: Jan Szumski: Sowietyzacja Zachodniej Białorusi 1944—1953. Propaganda i edukacja w służbie ideologii. Wyd. 1. Kraków: ARCANA sp. z o.o., 2010, s. 21–28. ISBN 978-83-60940-21-1.(пол.)

[3] Латышонак А. Беларуская палітыка Пілсудскага ўвосень 1920 г. // Рыжскі мірны дагавор і лёсы народаў Усходняй Еўропы: Матэрыялы міжнароднай навукова-тэарэтычнай канферэнцыі (Мінск, 16—17 сакавіка 2001 г.). — Мн., 2001. — С. 24.(біл.)

[4] Aleksandra Bergman: Sprawy białoruskie w II Rzeczypospolitej. Warszawa: 1984, s. 9-10.(пол.)

[5] [Ю. Грыбоўскі «Савецкія рэпрэсіі ў Заходняй Беларусі (кастрычнік 1939 — чэрвень 1941 гг.»)(біл.). Архів оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 27 липня 2018. Ю. Грыбоўскі «Савецкія рэпрэсіі ў Заходняй Беларусі (кастрычнік 1939 — чэрвень 1941 гг.»)(біл.)]

[1]