Оксид міді(I)

У природі оксид міді зустрічається у вигляді мінералу куприту, який містить до 88,82% Cu₂O.

В лабораторних умовах оксид міді синтезують дією лугів на солі міді(II) із подальшим відновленням (наприклад, глюкозою або гідроксиламіном). В результаті реакції випадає жовтий осад гідроксиду міді(I), який розкладається при тривалому кип'ятінні:

${\displaystyle \mathrm {CuSO_{4}+2NaOH\longrightarrow Cu(OH)_{2}+Na_{2}SO_{4}} }$ 

${\displaystyle \mathrm {2Cu(OH)_{2}+C_{6}H_{12}O_{6}\longrightarrow Cu_{2}O+H_{2}O+C_{6}H_{12}O_{7}} }$ 

Оксид міді(I) окиснюється при нагріванні до 1025 °C з утворенням оксиду CuO, а при підвищенні температури розкладається з утворенням простих речовин:

${\displaystyle \mathrm {2Cu_{2}O+O_{2}{\xrightarrow {1025^{o}C}}4CuO+2O_{2}} }$ 

${\displaystyle \mathrm {2Cu_{2}O{\xrightarrow {>1050^{o}C}}4Cu+O_{2}} }$ 

На вологому повітрі Cu₂O поступово окиснюється до гідроксиду міді(II):

${\displaystyle \mathrm {2Cu_{2}O+O_{2}+4H_{2}O\longrightarrow 4Cu(OH)_{2}} }$ 

Cu₂O реагує із кислотами:

${\displaystyle \mathrm {Cu_{2}O+HCl\longrightarrow 2CuCl\downarrow +H_{2}O} }$ 

${\displaystyle \mathrm {Cu_{2}O+4HCl_{(conc.)}\longrightarrow 2H[CuCl_{2}]+H_{2}O} }$ 

${\displaystyle \mathrm {Cu_{2}O+H_{2}SO_{4}\longrightarrow CuSO_{4}+Cu\downarrow +H_{2}O} }$ 

Так само він взаємодіє із основами, проявляючи слабкі амфотерні властивості:

${\displaystyle \mathrm {Cu_{2}O+2NaOH+H_{2}O\leftrightarrows 2Na[Cu(OH)_{2}]} }$ 

${\displaystyle \mathrm {Cu_{2}O+4NH_{4}OH(conc.)\longrightarrow 2[Cu(NH_{3})_{2}]OH+3H_{2}O} }$ 

У вищенаведених сполуках атом Купруму перебуває у ролі комплексоутворювача, координуючи довкола себе 2 ліганди.

При нагріванні оксид міді легко відновлюється до металу під дією водню, оксиду вуглецю, активних металів:

${\displaystyle \mathrm {Cu_{2}O+H_{2}{\xrightarrow {>250^{o}C}}2Cu+H_{2}O} }$ 

${\displaystyle \mathrm {Cu_{2}O+CO{\xrightarrow {250-300^{o}C}}2Cu+CO_{2}} }$ 

${\displaystyle \mathrm {3Cu_{2}O+Al{\xrightarrow {1000^{o}C}}6Cu+Al_{2}O_{3}} }$ 

При прокалюванні оксиду міді з сіркою (або з тіосульфатами чи полісульфатами лужних металів) в атмосфері водню утворюється чорно-синій сульфід міді(I):

${\displaystyle \mathrm {2Cu_{2}O+S{\xrightarrow {600^{o}C}}2Cu_{2}S+SO_{2}} }$ 

Оксид міді(I) використовується у виробництві пігментів для потреб скляної та керамічної промисловостей. З металевої міді та оксиду виготовляють випрямлячі.

• Гідроксид міді(I)

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
• Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)