Жан-Поль Ле Шануа
Жан-Поль Ле Шануа́ (фр. Jean-Paul Le Chanois, справжні ім'я та прізвище — Жан-Поль Дрейфус (фр. Jean-Paul Dreyfus); 25 жовтня 1909, Париж, Франція — 8 липня 1985, Париж, Франція) — французький кінорежисер, сценарист, актор. Створив сценарії до 34-х та зрежисував 24 кінострічки. У своїй творчості дотримувався художнього напряму поетичний реалізм.
| Жан-Поль Ле Шануа | |||
|---|---|---|---|
| фр. Jean-Paul Le Chanois | |||
 | |||
| Ім'я при народженні | Жан-Поль Дрейфус (фр. Jean-Paul Dreyfus) | ||
| Дата народження | 25 жовтня 1909 | ||
| Місце народження | Париж, Франція | ||
| Дата смерті | 8 липня 1985 (75 років) | ||
| Місце смерті | |||
| Поховання | Паризький цвинтар Тьєd | ||
| Громадянство |  Франція | ||
| Професія | кінорежисер, сценарист, актор | ||
| Роки активності | 1932 — 1976 | ||
| Напрям | поетичний реалізм | ||
| IMDb | ID 0237836 | ||
| Нагороди та премії | |||
| |||
| |||
Життєпис
ред.Жан-Поль Ле Шануа народився 25 жовтня 1909 року у Парижі. Навчався в університеті на медичному факультеті. Почав кар'єру журналістом, потім був актором та режисером театру. З початку 1930-х років знімався у невеликих ролях. Працював асистентом режисерів у Жульєна Дювів'є, Жана Ренуара, Александра Корди та Макса Офюльса[1], монтажером та редактором. Писав діалоги, працював над музичним оформленням фільмів.
Входив до творчого союзу Groupe Octobre[fr], що підтримувала Народний фронт. У 1937 році дебютував в ігровому кіно публіцистичним фільмом «Час черешень» (фр. «Le temps des cerises»). У 1937 році за сценарієм Луїса Бунюеля створив короткометражний документальний фільм «Іспанія, 1936» (фр. España 1936) про громадянську війні в цій країні.
У роки окупації Франції, побоюючись політичних і расових гонінь, взяв псевдонім Ле Шануа. Писав сценарії, таємно готував документальний фільм про рух Опору «У серці бурі», який був завершений після звільнення і вийшов на екрани у 1946 році.
Наприкінці 1940-х — початку 1950-х років зняв низку тематично актуальних фільмів, пройнятих симпатією до простих людей і інтересом до їх проблем («Школа нероб», 1949; «Шлюбне агентство», 1952)[2].
За фільм «Адреса невідома» («Не залишивши адреси») (фр. «...Sans laisser d'adresse») у 1951 році удостоєний головної премії — «Золотий ведмідь»[3] у номінації за найкращу кінокомедію на 1-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. В 1958 році створив широко відому екранізацію роману Віктора Гюго «Знедолені» з Жаном Габеном у головній ролі. Серед інших відомих робіт, в багатьох з яких знімався Луї де Фюнес: «Тато, мама, служниця і я» (фр. "Papa Maman La Bonne Et Moi...", 1954 рік), «Тато, мама, моя дружина і я» (фр. "Papa, maman, ma femme et moi...", 1956 рік), «Мосьє» (фр. "Monsieur", 1964 рік).
Фільмографія
ред.- Режисер
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1936 | Життя належить нам | La vie est à nous | режисер |
| 1937 | Іспанія 1936 | España 1936 | короткометражний; режисер |
| 1938 | Час черешень | Le temps des cerises | режисер, сценарист |
| 1938 | Життя людини | La vie d'un homme | режисер |
| 1940 | Марна ідея | Une idée à l'eau | режисер, сценарист |
| 1945 | Месьє Людовік | Messieurs Ludovic | режисер |
| 1948 | У центрі шторму | Au coeur de l'orage | режисер |
| 1949 | Школа нероб | L'école buissonnière | режисер, сценарист |
| 1949 | А ось і красуня | La belle que voilà | режисер, сценарист |
| 1951 | Адреса невідома | …Sans laisser d'adresse | режисер, сценарист (в титрах не вказаний) |
| 1952 | Шлюбне агентство | Agence matrimoniale | режисер, сценарист |
| 1954 | Тато, мама, служниця і я | Papa, maman, la bonne et moi… | режисер, сценарист |
| 1955 | Чарівне селище | Village magique | режисер, сценарист |
| 1955 | Утікачі | Les évadés | режисер, сценарист |
| 1954 | Тато, мама, моя дружина і я | Papa, maman, ma femme et moi… | режисер, сценарист |
| 1957 | Справа доктора Лорана | Le cas du Dr Laurent | режисер |
| 1958 | Знедолені | Les misérables | режисер, сценарист |
| 1960 | Француженка і любов | La française et l'amour | режисер, сценарист (адаптація) |
| 1961 | Через стіну | Par-dessus le mur | режисер, сценарист |
| 1962 | Мандрен | Mandrin | режисер, сценарист |
| 1964 | Месьє | Monsieur | режисер |
| 1966 | Садівник із Аржантея | Le jardinier d'Argenteuil | режисер |
| 1971 | Мадам, Ви вільні? | Madame êtes-vous libre? | телесеріал; режисер, сценарист |
| 1975-1990 | Сінема 16 | Cinéma 16 | телесеріал; режисер |
| 1976 | Бджолиний пастух | Le berger des abeilles | телевізійний; режисер |
Визнання
ред.| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Берлінський кінофестиваль | ||||
| 1951 | Золотий ведмідь | Адреса невідома | Перемога | |
| Кінофестиваль у Карлових Варах | ||||
| 1951 | Найкращий режисер | Адреса невідома | Перемога | |
Література
ред.- Гинзбург С., Жан-Поль Ле Шануа, в сборнике: Французское киноискусство, М., 1960.(рос.)
- Philippe Renard (préface de Gérard Oury), Un cinéaste des années 50 : Jean-Paul Le Chanois, Dreamland Éditeur, Paris, 2000, ISBN 2910027562
Примітки
ред.- ↑ Kay Weniger: Das große Personenlexikon des Films, Bd. 4. Verlag Schwarzkopf & Schwarzkopf, Berlin 2001, ISBN 3-89602-340-3, с. 634.
- ↑ Владимир Утилов. ЛЕ ШАНУА Жан-Поль. нциклопедия KM.RU (рос.) . Процитовано 26.07.2015.
- ↑ Список нагород та номінацій Берлінале 1951 року [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Жана-Поля Ле Шануа на сайті IMDb(англ.)
Посилання
ред.- Жан-Поль Ле Шануа на сайті IMDb (англ.)
- Біографія Жана-Поля Ле Шануа [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Французької сінематеки
- Біографія Жана-Поля Ле Шануа [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] у Encyclopædia Universalis
- Жан-Поль Ле шануа [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné