Де́рек Джа́рмен (англ. Derek Jarman, 31 січня 1942 — 19 лютого 1994), справжнє ім'я Майкл Дерек Елворті Джармен (Michael Derek Elworthy Jarman) — британський режисер-авангардист, художник і сценарист. Володар трьох нагород «Тедді» — спеціального призу Берлінського кінофестивалю за фільми гомосексуальної тематики.

Дерек Джармен
англ. Derek Jarman
Дерек Джармен. 1991 рік
Ім'я при народженніМайкл Дерек Элворти Джармен
Дата народження31 січня 1942(1942-01-31)
Місце народженняНортвуд, Гіллінгдон,
Лондон, Англія
Дата смерті19 лютого 1994(1994-02-19) (52 роки)
Місце смерті
ПохованняChurch of St Clement, Old Romneyd
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Професіякінорежисер, сценарист
Alma materШкола образотворчого мистецтва Слейдаd (1967)[1], Кінґс-коледж, Canford Schoold і Walhampton Schoold
Роки активності1970 — 1994
НапрямNew Queer Cinema
IMDbID 0418746
Нагороди та премії
"Срібний ведмідь" (1986),
«Тедді» (1988, 1992, 1993), «BAFTA» (1992)
Дерек Джармен у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Дерек Джармен народився в передмісті Лондона Нортвуді 31 січня 1942. Його батько Ланселот Елворті служив у Королівських військово-повітряних силах; мати, Елізабет Евелін Паток походила з сім'ї, пов'язаної з чайними плантаціями і страхуванням в Індії. З 1961 року навчався у Королівському Університеті Лондона, вивчаючи англійську мову, історію та історію мистецтв. Брав участь в роботі драматичного гуртка, роблячи дизайн для спектаклів. Є художнім редактором студентського часопису «Люцифер». З 1963 року відвідував Школу Мистецтв Слейд при Університетському коледжі Лондона де вивчав живопис і театральний дизайн.

До 1970 року Дерек Джармен прийшов в кіноіндустрію вже як відомий театральний декоратор. Він виступав в ролі художника фільму «Дияволи», поставленого Кеном Расселом. C 1971 року Дерек Джармен почав знімати свої перші короткометражні фільми. Працюючи з плівкою «Super 8 mm», він зняв 17 короткометражок до виходу в 1976 року стрічки «Себастьян». До формату «Super 8 mm» Джармен повертався упродовж усього свого життя, використовуючи його і в деяких своїх повнометражних фільмах. Суперечливий для Британії 70-х років «Себастьян» показував події з життя Святого Себастьяна, піднімаючи тему гомосексуальності з позитивної точки зору. При цьому фільм притягнув до себе увагу ще і тим, що був першим фільмом, повністю знятим на латинській мові. Музику для «Себастьяна» написав Брайан Іно, що згодом часто співпрацював з Джарменом.

Наступною роботою Джармена стала культова сьогодні стрічка «Ювілей». У фільмі, що вийшов на екрани в 1978 році, знятому в естетиці панк-рок культури, відображена історія королеви Єлизавети I, що подорожує у часі в XX столітті, зануреному в розруху і хаос. «Ювілей» вважається першим британським «панк-фільмом». У самому фільмі «засвітилися» Тойя Віллкокс, Памела Рук, Нелл Кембелл, Адам Ант, а також групи «Siouxsie and the Banshees» та «The Slits».

У 1979 році Джармен екранізував п'єсу Шекспіра «Буря», після чого протягом 7 років продовжував знімати короткометражні фільми, при цьому збираючи кошти для наступної стрічки «Караваджо». Фільм, присвячений життю італійського художника Караваджо, вийшов в прокат у 1986 року, не в останню чергу завдяки телевізійній компанії «Channel 4». З цієї миті практично усі фільми режисера створювалися за допомогою телевізійних компаній і завдяки цьому демонструвалися на телебаченні. З «Караваджо» також почалася співпраця Джармена з акторкою Тільдою Суїнтон.

 
Будинок Дерека Джармена в Дангенесі[en]

22 грудня 1986 року у Джармена було діагностовано ВІЛ. З початку 80-х Дерек Джармен був однією з небагатьох публічних осіб у Великій Британії, що не приховували своєї гомосексуальної орієнтації і що привертали увагу громадськості до проблем СНІДу.

Складнощі, з якими зіткнувся Джармен при створенні «Караваджо», змусили режисера знову повернутися до формату «Super 8 mm»: фільми «Уявний Жовтень» і «Розмова з ангелами» були зняті саме на цю плівку. Також у 1980-ті Джармен активно займався виробництвом музичних кліпів. За ці роки були зняті кліпи для таких груп і музикантів, як «Throbbing Gristle», «Orange Juice», Марк Алмонд, «The Smiths», Matt Fretton і «Pet Shop Boys».

Наступною віхою у творчому шляху Дерека Джармена став фільм «Арія» — музична стрічка, що складається з 10 фрагментів, один з яких, разом з Ніколасом Роугом, Кеном Расселлом, Жаном-Люком Годаром, Робертом Олтменом і іншими зробив Джармен.

У 1988 року вийшла стрічка «На Англію прощальний погляд», присвячена сучасному життю Великої Британії і драматичним змінам, що відбуваються в ній. За цей фільм Джармен удостоївся премії «Тедді».

Під час створення фільмів «Реквієм війни» і «Сад» Джармен важко захворів. Хоча хвороба і не перешкодила закінчити фільми, потім режисер створив лише три фільми. У 1991 року Джармен екранізував «Едуарда II» (за п'єсою Крістофера Марлоу), який присвячений проблемам гомосексуальності і вважається найрадикальнішим фільмом Джармена на цю тему. Потім він зняв псевдобіографічну драму про життя відомого філософа «Вітгентштейн». Не дивлячись на те, що Людвіга Вітгенштейна представлено в ній гомосексуалом, сам Джармен погоджувався, що яких-небудь переконливих підстав вважати філософа таким немає[2].

Останній фільм Джармена «Блю» був знятий у 1993 року вже сліпим і помираючим від СНІДу режисером. Прем'єра фільму відбулася на каналі британського телебачення «Channel 4» спільно з радіостанцією BBC Radio 3, які одночасно транслювали картинку і звукову доріжку відповідно.

Джармен помер 19 лютого 1994 року. Незабаром після смерті режисера вийшла компіляція його короткометражних фільмів з саундтреком від Брайна Іно «Світляк».

Фільмографія

ред.

Перераховані лише повнометражні фільми.

Рік Українська назва Оригінальна назва
1993 Блю Blue
Вітгенштейн Wittgenstein
1991 Едуард II Edward II
1990 Сад The Garden
1989 Реквієм війни War Requiem
1988 На Англію прощальний погляд The Last of England
1987 Арія Aria
1986 Караваджо Caravaggio
1985 Розмова ангелами The Angelic Conversation
1979 Буря The Tempest
1977 Ювілей Jubilee
1976 Себастьян Sebastiane

Музичні кліпи

ред.

Нагороди і номінації

ред.

Перераховані основні нагороди і номінації. Повний список див. на IMDb.com [Архівовано 12 серпня 2015 у Wayback Machine.]

Нагороди

ред.

Номінації

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Roger Wollen. Derek Jarman: A Portrait — London: Thames & Hudson, 1996 — ISBN 978-0-500-01723-4
  • Toney Peake. Derek Jarman: A Biography — London: Overlook Hardcover, 2000 — ISBN 978-1-58567-066-6
  • А. Андронова. Дерек Джармен. Жизнь как искусство — С-Пб: Любавич, 2011 — ISBN 978-5-86983-324-2(рос.)

Посилання

ред.