Гончар Олександр Борисович
Олекса́ндр Бори́сович Гонча́р (25 лютого 1980, село Щасливе, Бориспільський район, Київська область — 16 серпня 2023, Запорізька область) — український футболіст, півзахисник, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Олександр Борисович Гончар | |
| Народження | 25 лютого 1980 | |
 Щасливе, Бориспільський район
| ||
| Смерть | 16 серпня 2023 (43 роки) | |
| Запорізька область, Україна | ||
| Поховання | Бориспіль | |
| Зріст | 178 см | |
| Вага | 71 кг | |
| Громадянство | Україна
| |
| Позиція | Півзахисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1997—2000 2000 2001 2001—2002 2002—2005 2003—2004 2004 2005 2006 2007 2007—2008 2008 2009 2009 |
«Борисфен» (Бориспіль) → «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) «Ворскла» (Полтава) → «Ворскла-2» (Полтава) «Борисфен» (Бориспіль) → «Десна» (Чернігів) → «Борекс-Борисфен» (Бородянка) «Металіст» (Харків) «Зоря» (Луганськ) «Княжа» (Щасливе) ПФК «Олександрія» ФК «Полтава» «Нафком» (Бровари) «Нива» (Тернопіль) |
81 (3) 15 (0) 18 (2) 28 (0) 75 (2) 4 (0) 2 (1) 10 (0) 9 (0) 8 (0) 24 (0) 16 (1) 7 (1) 4 (0) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Життєпис
ред.Олександр Гончар є вихованцем бориспільського футболу. Першим професійним клубом Гончара став «Борисфен», за який він дебютував 31 липня 1997, у першій же грі після повернення команди до другої ліги. Протягом трьох наступних сезонів він був гравцем основного складу бориспільської команди.
Навесні 2000 року Олександр Гончар перейшов до вищолігового івано-франківського «Прикарпаття». Там його виступи помітили тренери молодіжної збірної, і він був викликаний на її збір[1]. Втім, у складі молодіжної збірної на поле гравець так і не вийшов. Влітку «Прикарпаття» вилетіло до першої ліги, «Борисфен» вийшов з другої ліги до першої, і Гончар повернувся до Борисполя.
У зимове міжсезоння 2000/2001 Олександр Гончар перейшов до «Ворскли»[2]. У полтавському клубі він одразу став гравцем основного складу, але з весни 2002 року перестав потрапляти в основу, виступаючи за дубль. Влітку того ж року футболіст повернувся до «Борисфена», вже втретє у своїй кар'єрі. Саме у цей час «Борисфен» досягнув найбільшого успіху в своїй історії, провівши два сезони у вищій лізі, Гончар був основним гравцем тієї команди.
Після того, як у 2005 році «Борисфен» вилетів до першої ліги, Гончар перейшов до харківського «Металіста». У зимове міжсезоння клуб вирішив розірвати контракт із гравцем[3], і Гончар перейшов до луганської «Зорі», разом з якою вийшов до вищої ліги. У вищій лізі Гончар так і не зіграв, провівши лише 5 матчів за дубль, до того ж клуб мав значні фінансові проблеми[4], і Гончар залишив команду.
Другу половину сезону 2007/2008 гравець провів у друголіговій «Княжій» з його рідного Щасливого. Наступний сезон Олександр Гончар виступав у першій лізі за ПФК «Олександрія», а з літа 2008 року грав за ФК «Полтава». У лютому 2009 року Гончар був на оглядих у клубі вищої ліги Узбекистану «Кизилум» (Зарафшан)[5], однак до узбецької команди він не перейшов, залишившись в Україні. Весняну частину сезону Олександр Гончар повів у броварському «Нафкомі», де був віце-капітаном команди[6].
У липні 009 перейшов до тернопільської «Ниви», за яку виступав у першій лізі.
У березні 2023 року вступив добровольцем до лав десантно-штурмових військ ЗСУ, мав позивний «Джміль». Повністю загинув 16 серпня 2023 року у Запорізькій області[7][8]. Похований в листопаді 2023 року на Рогозівському цвинтарі в Борисполі[9]
Досягнення
ред.Примітки
ред.- ↑ Сборные вступают в новый сезон! (рос.). Команда. 21.04.2000. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 26.12.2009.
- ↑ Межсезонье — ФК «Ворскла» (рос.). Архів оригіналу за 5 травня 2005. Процитовано 26 грудня 2009.
- ↑ Бабич возвращается в Мариуполь, Герасимюка ждут в Симферополе (рос.). UA-футбол. 10.01.2006. Архів оригіналу за 13 січня 2006. Процитовано 26.12.2009.
- ↑ ФК «Заря» (Луганск) — 1:0 — ФК «Сталь» (Днепродзержинск). Отчёт о матче, комментарии Ю. Коваля (рос.). CityNews. 15.05.2006. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 26.12.2009.
- ↑ Украинцы открывают для себя Узбекистан (рос.). Football.ua. 09.02.2009. Архів оригіналу за 25 травня 2009. Процитовано 26.12.2009.
- ↑ Александр Гончар: "Поставят задачи – выходить в Первую лигу, будем выходить" (рос.). UA-футбол. 18.06.2009. Процитовано 26.12.2009.
- ↑ Іншаков, Максим (25 листопада 2023). Архівована копія. Обозреватель. Архів оригіналу за 25 листопада 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid024bQyh7urkUyVx5WRKFsYK41vwt7o32Wbq3N9NzEvQdYYKxKfeK3TFCu5Z3LzVBdEl&id=100068894152909
- ↑ На Запоріжжі захищаючи Україну загинув професійний футболіст, гравець ФК "Борисфен" 43-річний Олександр ГОНЧАР. Сайт Бориспільскї міськради.
Посилання
ред.- Дані на сторінці вболівальників «Ниви» [Архівовано 18 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Дані на офіційній сторінці «Ниви» (Тернопіль)
- Профіль гравця на офіційному сайті ФФУ [Архівовано 16 липня 2010 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
