Головін Павло Васильович
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (серпень 2018) |
Павло́ Васи́льович Головін (* 3 липня 1885, Іжевське, Спаський район Рязанської області — † 22 січня 1964, Київ), український хімік-технолог, доктор технічних наук — 1935, без захисту дисертації, професор, 1939 — член-кореспондент АН УРСР, 1951 — заслужений діяч науки і техніки УРСР. Нагороджений орденами Леніна та «Знак Пошани».
| Головін Павло Васильович | |
|---|---|
| рос. Павел Васильевич Головин | |
 | |
| Народився | 3 липня 1885 Іжевське, Спаський район Рязанської області |
| Помер | 22 січня 1964 (78 років) Київ |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Московське вище технічне училище |
| Галузь | хімія |
| Заклад | Київський технологічний інститут харчової промисловості, Інститут органічної хімії АН УРСР |
| Посада | професор |
| Вчене звання | доктор технічних наук |
| Науковий ступінь | член-кореспондент АН УРСР |
| Науковий керівник | Q24351342? |
| Членство | НАНУ |
| Відомий завдяки: | дифузія і кристалізація в цукровому виробництві |
| Нагороди |    |
Короткий життєпис
ред.1905 року закінчив Рязанську гімназію, 1914-го — Московське вище технічне училище. Мобілізований на фронт, у серпні полонений, де пробув до 1918-го.
У 1922—1932 викладає в Московському хіміко-технологічному інституті ім. Д. І. Менделєєва. Протягом 1933-1934-х років — головний інженер Головцукру, в 1935-1938-х — керівник механічної лабораторії Вітамінного інституту при Щокінському вітамінному комбінаті.
В 1938—1955 роках очолював кафедру технології цукристих речовин Київського технологічного інституту харчової промисловості ім. А. І. Мікояна. Одночасно в 1939—1961 роках працював в Інституті органічної хімії АН УРСР.
Є автором більш як 210 наукових праць, що, зокрема, стосуються:
- технології та методів контролю в харчовій промисловості,
- питань дифузії і кристалізації в цукровому виробництві,
- очищення цукрових соків.
Створений ним підручник «Технологія бурякоцукрового виробництва» витримав 5 видань, також вийшов угорською та польською мовами.
Серед його винаходів:
- безперервнодіючі дифузійні апарати,
- рафінадний комбайн,
- способи сепарації меляси,
- застосування іонітів, зокрема в виробництві молока.
Є засновником виробництва вітамінів в СРСР. По його дослядженнях вперше у СРСР отримано гліцерин методом бродіння.
Джерела
ред.- Прес-центр[недоступне посилання з травня 2019]
- До 120-річного ювілею [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- УРЕ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Головін Павло Васильович [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
