Гнатівка (Краматорський район)

Відстань до центру громади становить близько 26 км і проходить автошляхом Н20. Село розташоване на берегах річки Калинівка.

Менонітська колонія № 6 - Ігнатівка (1889) названа на честь поміщика з тутешніх земель.

Сучасна назва - Гнатівка.

Зустрічалася також дублююча назва Кам'янка.^[1]

Єдиним бахмутським поміщиком серед Ігнатьєвих^[2] значиться генерал-дипломат граф Микола Павлович Ігнатьєв. Але він помер 20 червня [3 липня] 1908 року. Отже у 1889 році його дружина ще не могла бути вдовою у якої землю придбаються меноніти.

Графом Ігнатьєвим, який помер до 1889 року з усіх відомих Ігнатьєвих міг бути його батько - граф Павло Миколайович Ігнатьєв^[3] (7 (18) червня 1797 — 20 грудня 1879 (1січня 1880)).

Павло Миколайович був єдиним сином генерал-майора артилерії Миколи Івановича Ігнатьєва (1747 -1800 рр.) і Надії Єгорівни. Належав до древнього аристократичного роду Ігнатьєвих - гілки прізвища Плещеєвих^[4].

Єдиним записом, який пов’язує Ігнатьєвих з Бахмутським повітом, є запис у праці С.І. Татаринова “Прояви антисемітизму у Донбасі в кінці ХІХ – початку ХХ століття”:

“Вбивство Олександра II і царювання Олександра III, призначення бахмутського поміщика генерала-дипломата графа М.П. Ігнатьєва міністром внутрішніх справ призвело до серії погромів у Катеринославській губернії з квітня 1881 [21]. У 1881 році прийняттям «Тимчасових правил для євреїв» міністром внутрішніх справ графом М.П. Ігнатьєвим було спровоковано єврейські погроми в Новомосковському, Павлоградському повітах, розгорнуто пропаганду нетерпимості.”^[5]

За словами й��го племінника О.О. Ігнатьєва^[6], Микола Павлович володів сорока маєтками, розкиданими по всій імперії.

У 1889 році колонія Хортиця придбала 14 125 десятин землі у Бахмутському повіті Катеринославської губернії. Вдова графа Ігнатьєва отримала за продану менонітам землю 924 400 рублів. Нові угіддя знаходилися поблизу станції Залізна на магістралі Харків–Маріуполь та на берегах річки Кривий Торець.

244 менонітські родини, які не мали землі на Хортиці, оселилися на новому місці. Головним заняттям колоністів було сільське господарство, прибутки від якого зробили колонію процвітаючою та заможною. Для виготовлення борошна у колонії збудували 12 млинів та кілька фабрик, більшість з яких розмістилася у селищі Нью-Йорк.

Нова колонія складалася з 7 селищ. П’ять перших поселень було засновано у 1889 році. За рік утворилося селище Ігнатьєво. Більша частина угідь раніше була цілиною, землі якої ніколи не оброблялись. Лише село Ігнатьєво було засноване на території колишнього панського маєтку, ретельно доглянутого, з кількома гарними спорудами.

У колонії також відкрили дві середні та одну жіночу школи. Колоністи належали або до общини Менонітської церкви у Нью-Йорку, або до Менонітської Братської церкви у Миколаївці. Колонія не мала власної адміністрації. Села підпадали під юрисдикцію різних місцевих волостей.

Ігнатівка – останнє селище колонії, засноване у 1890 році на території площею 1 443 десятини. Переселенцями були селяни з колонії Хортиця, які заснували 24 фермерських господарства, кожне з яких розмістилося на 60 десятинах землі.

Земля довкола села була гористою, неродючою, і селяни збирали набагато нижчі врожаї, ніж в інших селах. Сади також не відрізнялись родючістю. Меноніти з навколишніх селищ вважали, що низькі врожаї були спричинені не об’єктивними умовами – менш родючою землею, а тим, що мешканці Гнатівки, начебто, були менш працьовитими.

Навіть будинки тут будували меншими та нижчими. Отже, доброго враження на сучасників село не справляло. Наприклад, будинок, у якому розмістилася школа, був збудований з цегли-сирцю та за формою був низьким та вузьким. В одному класі могли розміститись до 40 учнів.

У селі діяло два млини та маленький магазин. У 1898 році кількість населення складала 191 особу. Спочатку село значилося за порядковим номером 6. Сьогодні воно відоме як Гнатівка. Кілька колишніх менонітських будинків все ще знаходяться у доброму стані (станом на 2003 рік).^[7]

До 1917 — менонітське село на власній землі в Катеринославській губернії, Бахмутський повіт, Сантуринівська волость. Початкова школа (1926). Мешканці: 220 (1911), 416 (1919), 312/301 німці (1926).

"Щит розтятий на золоте та лазурове поле. У першому полі зелений рогіз із брунатною головкою в стовп. На другому полі - рука в срібних латах із шаблею, що виходить із хмари з лівого краю щита".

Герб складений на основі герба Ігнатьєвих. Рука в латах із хмари дуже поширений символ в угорській та румунській геральдиці.

Біля села Гнатівка знаходиться чи не найбільша заплава на річці Калинівка, поросла очеретом та рогозом.

Символіка не є офіційною і створена в рамках проєкту "Донеччина в гербах".^[8]

За даними перепису 2001 року населення села становило 67 особи, із них 71,64 % зазначили рідною мову українську та 28,36 % — російську^[9].

• Німці Росії. Населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)