Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/12 листопада 2009
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
| << | >> | |||||||||
|
Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані коментарі не враховуються!
↓ | Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему |
---|
Зміст
- 1 Гладкий В’ячеслав В’ячеславович 11—0
- 2 Музи́ка 5—3
- 3 Українська спілка на заході Норвегії 5—0
- 4 Січень у літературі + всі 11→Лютий у літературі, Березень у літературі і т.і. 7—1
- 5 Липень у кіно та Липень у малярстві 4—1
- 6 Фестиваль Захід 4—4
- 7 Кабінет Славних полтавців 5—4
- 8
Дротик 1—1 - 9
Мисливська зброя 1—0
- Поставив: --Gutsul 12:37, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: значимість не розкрито
- За:
- --Gutsul 12:37, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- щось цей міністр не гуглиться--Kamelot 13:55, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Раз без медали.. --Erud 14:59, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Що ж це за такий парламент дітей? --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:04, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- per Gutsul (Артем В. Коновалов 15:55, 12 листопада 2009 (UTC))Відповісти
- -- Анатолій Смага 16:31, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Вже вилучали... П'ятий молодий діяч без якихось заслуг за останні два дні, скільки ж можна? — NickK 17:13, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- --Гаврило 18:50, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- діти хочуть щось змінити, проте починають з Вікіпедії... --valear 18:52, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- -- Cosmofuture 09:00, 16 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- --Рейдер з нікчемного лісу 13:32, 17 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Утримуюсь:
- "Мiнiстр з Мiжнародних вiдносин в питаннях захисту прав дiтей" Гладкий В'ячеслав В'ячеславович (1989 года рождения) окончил среднюю школу без медали. Галактион 13:23, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
Підсумок
ред.вилучили--Deineka 00:31, 20 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Поставив: --А1 15:02, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: існує стаття музикант, отже якщо і писати про еволюцію професії музиканта, то саме в тій статті, а не заводити нову. До того ж слід взяти до уваги, що в професійному музичному середовищі слово «музи́ка» ніколи не вживається стосовно видатних постатей минулого, вживається слово «музикант». Є також ряд недостовірних тверджень (напр. «Музики завжди користувались повагою в суспільстві», «Музики середньовіччя підхопили естафету музи́к античності»), не енциклопедичний виклад матеріалу загалом.
- За:
- --А1 15:02, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- та сам не неї дивлюсь і хотів ставити на вилучення. Не доходьмо до абсурду--Kamelot 15:10, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Гадаю, статті варто об'єднати, а редирект Музи́ка вилучити через наявність наголосу у назві.--yakudza พูดคุย 16:41, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Зробив Музика (значення) та посилання на нього у статті Музика. --yakudza พูดคุย 17:12, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Перенести до статті Музикант. Наголос у назві — це нікуди не годиться, а іншого способу позбутися неоднозначності немає. Тому основною залишити статтю Музикант, а це вилучити через неприйнятну назву — NickK 17:50, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Перенести інформацію до статті Музикант і зробити перенаправлення. --Гаврило 18:53, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Проти:
- А стаборум музикант залишити? Треба об'єднувати статті, оскільки ця уже набагато краща. А взагалі, слово музика в мене асоціюється перш за все з троїстими музиками. Цих ніхто музикантами не називає. --Дядько Ігор 15:54, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- То що, замість доробки статей потрібно створювати нові з оригінальними назвами?--Kamelot 15:56, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Ні, звісно. Треба об'єднати ці дві в статтю музикант і створити статтю музика, яка висвітлювала б дещо вужче, специфічне значення слова, хоча це краще робити у вікісловнику. --Дядько Ігор 16:35, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- То що, замість доробки статей потрібно створювати нові з оригінальними назвами?--Kamelot 15:56, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Музи́ка набагато краща (а музикант — словникова стаття). об'єднати. -- Анатолій Смага 16:29, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Йой тут музиканти??, та любителі по-писати про музику взбурилися, що хтось написав хороший й змістовний матеріял по темі музики, як то так???? ганьба!!!!
- а тепер по темі - всі Ви так «піклуєтеся», про українську мову - Вам так милозвучно звучить іншомовне напівнімецьке-напівфламандське музикант - йой а тоті зашкорублі - застарілі архаїзми геть - ми модернові фраєра - так само як випровадили лірників - тепераче кохаєтеся (перепрошую претеся - по-вашенському) війолончелістами.
- а чомусь гіспанці не встидаються своїх давніх мовних ознак, й не прогинаються - Músico, й маленькі естонці - Muusik або ж Muusikа, норвежці Musikar, поляки Muzyk, португальці Músico, в чехів взагалі по своєму Hudebník, як і в інших народів .... Бо вони НАРОДИ, а тут видко є «так собі» ????????
- а чому б не залишити обидві статті - хай таки наші нащадки років хоча б так за 20 прийматимуть рішення, чи Ви вважаєте що всі «розуми поїли», а наші діти будуть ТУПІШИМИ, і їх треба позбавити чужих для них позовів предків - хай тільки вертять мозгами в модерновому напрямку, на що їх дітям знати мову предків - їм по-фенє, суржика та рекламно-англіцької вистачить!!!!
- Йо то теперка скажу своєму сусіду східняку-централу, що його діди невігласи - його прізвище в 8-ми поколіннях не МУЗИЧИН, А МУЗИКАНТЧИН,,,,,
- Напослідок нагадаю слова нашого генія словесності «Чужого навчайтесь, та свого не цурайтесь»
- 'Якби мені черевички Тарас ШЕВЧЕНКО
- Якби мені черевики,
- То пішла б я на музики,
- Горенько моє!
- Черевиків немає,
- А музика грає, грає,
- Жалю завдає!
- Княжна - Тарас ШЕВЧЕНКО
- Бувало, літом і зимою
- Музика тне, вино рікою
- Гостей неситих налива...
- А князь аж синій походжає,
- Та сам несмілих наливає,
- Та ще й ...
- Погорілець - Шолом Алейхем
- Грай, музика, на чому світ стоїть, і давайте танцювати! Ось яка я людина! Не знаєте ви мене, запевняю вас! Я, якщо розгулятися, - нічого ...
- СНІГ У ФЛОРЕНЦІЇ (Драматична поема) - Lina Kostenko
- І наш синьйор, музика і дотепник, тиран, поет, філософ і купець, ... З палацу чулась музика. Із вікон синьйор дивився і його сім'я. ...
- Для мене особисто слова Тараса Шевченка, Шолом Алейхема та інших знавців словесності - важливіші, а хто такі А1, Камелот, Когутяк Зенко... в порівнянні з НИМИ!!!!!!!!! тому нагадаю ще такий вислів теперішніх клясиків - Суржик для інтеліґенції - ... ЗАХІДНИХ слів для вуха українського анальфабета звучить як витончена музика, коли їх вимовляють уста европейського „цивілізатора“? Тому, що ...
- А від себе додам, «рабські душі й в дрібничках прогинаються, аби чого хтось не подумав????» По сім, зичу творчих успіхів! --Когутяк Зенко 18:52, 12 листопада 2009 (UTC) Слава УКРАЇНІ!!!Відповісти
- Пане Зенку, ніхто ж і не заперечує, що є в українській мові таке слово. Йдеться про те, що статтю з наголосом у назві неможливо знайти через те, що наголос із клавіатури не вводиться, тому стаття із такою назвою залишиться сама по собі, а всі решта читатимуть або статтю Музика про му́зику, бо це основне значення цього слова, або недостаб Музикант, бо ввести з клавіатури цю оригінальну назву неможливо. Можна, звісно, назвати статтю Музика (особа) або Музика (людина), але нащо такі проблеми, якщо є нормальний синонім Музикант, який не провокує жодної неоднозначності — NickK 19:08, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Шановній NickKу, гадаю, естонці чи гіспанці не переймаються уже тисячоліттями про тотой наголос, га???? Я розумію, Ви бажаєте покращити, структуризувати і т.д наші опуси (так бо то є в більшості своїй опуси невігласів від словесності - в порівнянні з авторами, що таки возвеличили нашу мову!!!!). Якщо ж ми все СПРОЩУВАТИМЕМО, та полегшуватимемо - то так дійдемо реально до РЕКЛЯМНО-англіцької в переміжку з чухонсько-вятськов - а те що говорили Ліна Костенко, Тарас Шевченко - по боку (за теперішніми мовними канонами)!!!! Я не хочу, щоб Ви прислухалися до мене, чи когось з теперішніх дописувачів - подумайте самі та послухайте людину. що несла нашу мову та думку через шомполи та цькування й духом не прогнулась!!!! Витратьте хвилинку часу та перечитайте [http://poetyka.uazone.net/kobzar/i_mertvym_i_zhyvym.html -
- І Коллара читаєте
- З усієї сили,
- І Шафарика, і Ганка,
- І в слав'янофіли
- Так і претесь… І всі мови
- Слав'янського люду –
- Всі знаєте. А своєї
- Дас[т]ьбі… Колись будем
- І по-своєму глаголать,
- Як німець покаже
- Та до того й історію
- Нашу нам розкаже, – ]
- Подумайте (його теж цензори різали - щоб для когось миліше й зрозуміліше було, де тепер ті цензори, а де тепер ВІН з його творами), там таки багато пророчих слів. А то вже для Вас хороше завдання буде таки зберегти те архаїчне та ємнісне слово-значення, що збагачує нашу мову, і як для спеціаліста в своєму фаху - невеличкий виклик, гадаю впораєтеся. По сім, зичу творчих успіхів! --Когутяк Зенко 19:38, 12 листопада 2009 (UTC) Слава УКРАЇНІ!!!Відповісти
- Утримуюсь:
Підсумок
ред.З започатковувачем статті я досяг згоди стосовно перейменування (Обговорення користувача:Lorry), так що обговорення закривається, а стаття музи́ка перенаправляється на музиканта. --А1 19:18, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Поставив: --Дядько Ігор 15:50, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: - незначимо, існує менше трьох місяців. --Дядько Ігор 15:50, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- За:
- --Дядько Ігор 15:50, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- згоден. Тільки утворилась. Може і року не проіснувати, чи нічого за весь час не зробити. Будуть події, буде і стаття--Kamelot 15:55, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- --Гаврило 18:54, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- -- Cosmofuture 09:01, 16 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- --Рейдер з нікчемного лісу 13:32, 17 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Утримуюсь:
Підсумок
ред.вилучили--Deineka 00:33, 20 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Що означає + всі 11? 11 ЧОГО?--79.124.151.64 16:25, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Поставив: --Kamelot 16:06, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: не стаття. Тривалий час стаб--Kamelot 16:06, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- За:
- --Kamelot 16:06, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- так -- Анатолій Смага 16:30, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Підтримую. Мене взагалі дивує потреба у статтях такого роду, але я думав - якщо когось цікавить збирати таку статистику, то хай збирає собі. Однак, в цих статтях не помітно особливої активності збирача. --Дядько Ігор 18:02, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Такі порожні статті як Вересень у літературі треба вилучати. Єдине з цього, що має цінну інформацію — це Липень у літературі, було б непогано кудись її перенести, решта статей нічого особливо цінного не мають — NickK 18:08, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Взагалі сама по собі ідея такого "збирання" є оригінальним дослідженням. --А1 18:28, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Так, але дуже ненав'язливим. Вікіпедія може бути й є предметом статистичних досліджень. Я, наприклад, зробив собі вибірку із 100 статей із цією метою Користувач:Дядько Ігор/Вибірка100. Краще мати тисячу. І статистикою кліків я теж цікавлюся регулярно. Цікаво. --Дядько Ігор 18:36, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Я мав на увазі дослідження позавікіпедійних реалій, що потрапляють в основний простір Вікіпедії. У Вашому дослідженні - все навпаки :). Як на мене цікаве, чи велося методом Special:random? --А1 20:54, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Так, але дуже ненав'язливим. Вікіпедія може бути й є предметом статистичних досліджень. Я, наприклад, зробив собі вибірку із 100 статей із цією метою Користувач:Дядько Ігор/Вибірка100. Краще мати тисячу. І статистикою кліків я теж цікавлюся регулярно. Цікаво. --Дядько Ігор 18:36, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- perNickK. --Гаврило 18:55, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Тю, я думав, там збірки цитат типу «Послухай: в одному містечку на морському березі уже похилився над пристанню літеплий березень» (Антонич), або «У грудях грудня — зими, зими» (Вінграновський), або «Февраль! Достать чернил и плакать» (Пастернак), або «Октябрь уж наступил» (Пушкін), або «Les tilleuls sentent bon dans les bons soirs de juin!» (Рембо) (в аналогічних розділах для інших видів мистецтва міг би бути «Липневий дощ» Хуцієва чи «April in Paris» Вернона Дюка), а тут таке!.. Вилучити незалежно від наповнення, бо просто щось витягнуто з вікікалендаря, а навіщо його дублювати? — See-Saw Itch 01:11, 15 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- --Рейдер з нікчемного лісу 13:32, 17 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Перейменувати в простір назв Вікіпедія і залишити.--94.179.232.130 17:56, 14 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Вікіпедія:Проект:Література, Вікіпедія:Проект:Література/Січень у літературі, Вікіпедія:Проект:Література/Лютий у літературі, Вікіпедія:Проект:Література/Липень у літературі--94.179.232.130 18:25, 14 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- передбачаю наповнювати--Albedo 21:50, 15 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Думаю, варто перейменувати в простір Вікіпедія або Вікіпедія:Проект для того, щоб мати змогу користуватись результатом роботи.--94.179.213.78 01:22, 17 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
Підсумок
ред.вилучили--Deineka 00:39, 20 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Поставив: --А1 18:28, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: Ситуація аналогічна попереднім номінаціям
- За:
- --А1 18:28, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- --Гаврило 18:56, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Назва статті не відповідає змісту. З такою назвою можлива стаття про фільм Марлена Хуцієва «Липневий дощ» та… не знаю, про що ще, погано володію кінематографічною тематикою. А для того, що зараз, радше підходила б назва «Календар подій, пов’язаних із кінематографом. Липень» чи якось так. Проте така стаття була б непотрібним дублюванням матеріалу, бо все це вже є в загальному календарі, який з’являється щодня на головній сторінці.— See-Saw Itch 12:49, 16 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- --Рейдер з нікчемного лісу 13:32, 17 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Перейменувати на Вікіпедія:Липень у кіно та Вікіпедія:Липень у малярстві або Вікіпедія:Проект:Місяці:Липень у кіно та Вікіпедія:Проект:Місяці:Липень у малярстві і залишити.--94.179.232.130 17:55, 14 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Вікіпедія:Проект:Кінематограф/Липень у кіно, Вікіпедія:Проект:Живопис/Липень у малярстві--94.179.232.130 18:27, 14 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- передбачаю наповнити--Albedo 21:47, 15 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
Підсумок
ред.вилучили--Deineka 00:40, 20 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Поставив: --Дядько Ігор 16:22, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: Незначимо. Радий буду помилитися. --Дядько Ігор 16:22, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- За:
- --Дядько Ігор 16:22, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- що фестиваль що у гурти -- Анатолій Смага 16:31, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- в такому стані + тільки один захід (в сенсі рос. мероприятие)--Kamelot 16:46, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- --Гаврило 18:57, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Як мінімум, один з наших адміністраторів на ньому був, так що однозначно — значимий . А якщо серйозніше, то і село гарне і розкрутка була, гурти виступали відомі, про більшість із них є статті у Вікіпедії. Краще скромний фест, ніж великі очікування і провал. Ось і АД додав — статтю «Високого Замку». --Friend 20:34, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Гадаю потягне на значимість - є принаймні 2 "висвітлення у ЗМІ" постфактум ("високий замок" та "Захід.нет"), є організовані "форми поклоніння" (напр. група вконтактє має 10 тис. учасників, це для українського сектору "фконтакту" неслабо), ну і врешті як для альтернативи тотальному запопщенню і зросійщенню ("в оригінальних напрямках...") та з урахуванням того, що значимі гурти там все ж виступили, буде достатньо. --А1 22:18, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Доданий матеріал свідчить на користь "Не вилучати"--Білецький В.С. 05:14, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Джерела додано, тому значимість, вважаю, показано. --yakudza พูดคุย 12:38, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
- Якщо він таки відбувся із заявленим складом учасників та набув певного розголосу, то значимість є. Справа за джерелами (рецензії, відгуки у пресі тощо). --yakudza พูดคุย 17:10, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
Підсумок
ред.лишили--Deineka 00:41, 20 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Поставив: --Friend 21:02, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: Пропоную зробити розділом статті Полтавський краєзнавчий музей. «…Діяв у 1920—1941 роках», тобто зараз, очевидно, нема.
- Зараз нема. Який критерій вилучення? -- Анатолій Смага 21:16, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- За:
- --Friend 21:02, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Об'єднати зі статтею Полтавський краєзнавчий музей, немає смислу виділяти окрему статтю, адже стаття про музей аж ніяк не перевантажена. --А1 21:19, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Посилання на музей дати треба. Але Ви читали статтю? Читайте - там однозначно сказано, що Кабінет діяв у 1920-1941 роках. Зараз його немає. Тому ця інформація має самостійне значення.--Білецький В.С. 21:28, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Не має, оскільки експозиція ніколи не існувала за межами цього музею. Якщо Ви читали статтю, то не могли не звернути на це увагу. Отже в даному випадку немає підстав говорити про значимість окремо взятої колишньої експозиції музею (хоча сам музей безперечно значимий). --А1 21:35, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Підіть від аналогії - скажімо візьміть якусь картину, чи музейний експонат. І хай вона (він) знаходився у музеї весь відомий для експоната час. Тепер задайтеся питанням - а чи може бути музей описаний окремо, а картина (експонат, логічно завершена частина експозиції) описані окремо. Думаю, що Ви знайдете велику кількість прикладів, які свідчать про окремий опис музею, картин у цьому музеї, екпонатів тощо. Тепер - поверніться до своїх аргументів. Ви пишете: "Не має, оскільки експозиція ніколи не існувала за межами цього музею." Отже, по-Вашому, якщо картина (експонат, частина експозиції) ніколи не були поза музеєм, то їх і описувати не можна окремо? Я вважаю таку позицію більш ніж дивною. Значимість у оригінальності, соціальній вартості, мистецькій чи іншій цінності і т.д. якогось предмету, експонату тощо, а не у тому виносили чи не виносили його з музею.--Білецький В.С. 05:11, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- А доречі знайти і не так легко буде, бо будь-яка картина спочатку знаходиться у майстерні свого автора, а вже значно пізніше стає надбанням музеїв, якщо має визначні художні достоїнства. Історичні документи чи археологічні знахідки також до музеїв потрапляють вже після певних циклів свого використання і свою історичну цінність набувають до того, як потраплять в музей.
- Тут аналогія приблизно така буде: в класі №33 київської консерваторії (значимий ВНЗ), де я відвідував уроки І.Карабиця (значима постать), є бюсти Лятошинського та Ревуцького (значимі постаті). Чи є цей окремий клас значимий? Звичайно ні, хоча у статті про НМАУ можна згадати і бюсти і постаті. Є там ще клас №35, де розміщено стенди з фотографіями та репринтами документів, що стосуються Г.Верьовки та його колективу. Знов-таки НМАУ і Верьовка значимі безумовно, а окремо взятий клас №35 - ні, бо за межами НМАУ він не існує. --А1 12:59, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Наперед непорівнювані речі - "класів" багато, а Кабінет Славних полтавців був один. Різниця зрозуміла?--Білецький В.С. 13:16, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Кафедральний клас композиції у нас теж тільки один. --А1 15:38, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Наперед непорівнювані речі - "класів" багато, а Кабінет Славних полтавців був один. Різниця зрозуміла?--Білецький В.С. 13:16, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Підіть від аналогії - скажімо візьміть якусь картину, чи музейний експонат. І хай вона (він) знаходився у музеї весь відомий для експоната час. Тепер задайтеся питанням - а чи може бути музей описаний окремо, а картина (експонат, логічно завершена частина експозиції) описані окремо. Думаю, що Ви знайдете велику кількість прикладів, які свідчать про окремий опис музею, картин у цьому музеї, екпонатів тощо. Тепер - поверніться до своїх аргументів. Ви пишете: "Не має, оскільки експозиція ніколи не існувала за межами цього музею." Отже, по-Вашому, якщо картина (експонат, частина експозиції) ніколи не були поза музеєм, то їх і описувати не можна окремо? Я вважаю таку позицію більш ніж дивною. Значимість у оригінальності, соціальній вартості, мистецькій чи іншій цінності і т.д. якогось предмету, експонату тощо, а не у тому виносили чи не виносили його з музею.--Білецький В.С. 05:11, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Не має, оскільки експозиція ніколи не існувала за межами цього музею. Якщо Ви читали статтю, то не могли не звернути на це увагу. Отже в даному випадку немає підстав говорити про значимість окремо взятої колишньої експозиції музею (хоча сам музей безперечно значимий). --А1 21:35, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Посилання на музей дати треба. Але Ви читали статтю? Читайте - там однозначно сказано, що Кабінет діяв у 1920-1941 роках. Зараз його немає. Тому ця інформація має самостійне значення.--Білецький В.С. 21:28, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- У такому вигляді потрібно вилучати, стаття порушує авторські права через те, що слово в слово скопійована з цього джерела [1] --yakudza พูดคุย 09:04, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Джерело — Полтавщина:Енциклопедичний довідник. А те що якась людина виклала його на своєму сайті не говорить що їй належать авторські права Вся информация на сайте снабжена указаниями на источники, из которых она взята. И тем не менее я заранее приношу свои извинения всем, чьи авторские права я невольно нарушил. Если таковое нарушение произошло, сообщите мне и я немедленно заменю информацию ссылкой на Ваш сайт.. -- Анатолій Смага 09:10, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Ви мене неправильно зрозуміли, я мав на увазі, що стаття скопійована з книги "Полтавщина:Енциклопедичний довідник", що є порушенням авторських прав авторів книги. Автор сайту не має ніякого відношення до авторських прав на цю книгу, і навіть якщо б він написав, що її можна вільно розповсюджувати - це нічого б не значило. Використовувати інформацію з книги безумовно можна, інформація не захищається авторськими правами, а от копіювати слово в слоні - ні, бо на тексти поширюється копірайт. --yakudza พูดคุย 12:37, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Поясніть, будь ласка, які критерії розрізнення скопійованого і переказаного тексту. ДЕ закінчується один і починається інший? Є якість прийняті норми, чи кожен вважає, як вважає? Спрощено кажучи - скільки знаків (слів тощо) повинно не співпадати, щоб текст вважати переказом, а не копією. Задавав це питаня вже декілька разів і ні від кого не отримав відповіді, тим паче з посиланнями на джерела. Прошу відповісти.--Білецький В.С. 12:43, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Не думаю, що тут є якісь чіткі математичні критерії, але текст, який на 100; 99 чи 95 відсотків подібний до оригіналу, очевидно можна вважати скопійованим. Так, існують певні визначення певних термінів, які бажано передавати якомога точніше (хоч точність не обов'язково дослівний переказ) але у інших випадках варто використовувати не копіювання, а переказ матеріалу. Бо проблеми на зразок ось цієї Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)#Культурологія. будуть виникати доволі часто. А зараз, коли в нас з'явився Фонд Вікімедія Україна (тобто організація на яку власники авторських прав можуть подати до суду), проблеми можуть бути складнішими. Якщо копіпейсти можна було якось виправдати на початку існування Вікіпедії (власне і англійська починала з того, що заливали Британіку 1911 року), то зараз це міна уповільненої дії, яка підкладається під Вікіпедію. Колись то все доведеться або переробляти або вилучати. --yakudza พูดคุย 14:29, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Я би радив перевірити й інші статті на предмет авторських прав, бо останні статті про полтавські пам'ятки та київські вулиці схоже є копіпейстами з довідників. Є ряд вікіпедистів, для яких ctrl+C-ctrl+V - це основний метод роботи. --А1 12:59, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Прошу дати критеріальну і з посиланнями відповідь на попереднє запитання.--Білецький В.С. 13:17, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- На жаль, не можу навести посилання на нормативний акт, але за своїм багатющим видавничим досвідом знаю, що згідно з міжнародними юридичними нормами припустимим є цитування не більш як тридцяти відсотків тексту (можливо, існують винятки: навряд чи заборонено цитувати хокку чи інші малі форми). Проте ніхто не заважає переказати своїми словами (нагадую, що цьому вчать у початковій школі). За моїми спостереженнями, дискусії з приводу можна/не можна забирають набагато більше часу, ніж забрав би чесний переказ.— See-Saw Itch 12:49, 16 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Може у художніх чи публіцистичних текстах це і є близько 30% (треба мати джерело або прецедент авторитетного вирішення проблеми). Але у наукових - зовсім інша картина. Тут необхідна точність, стислість, конкретність. Візьміться "переказати" визначення - це взагалі не можна робити. Абсолютно безглуздо, скажімо, "переказувати" визначення часу, простору, диренціала, інтеграла чи зірки, планети, астероїда, атома, хімічного елемента тощо. Тут існують дуже чіткі - іноді навіть на міжнародному рівні прийняті - визначення, які просто треба зафіксувати у вікіпедії. Тому у наукових статтях текст може повторювати джерело значно більше ніж на 30%. У нашому ж випадку маємо стислий опис історичного об"єкта. Причому автор (який уклав текст) досить сильно попрацював над його лаконічністю. Тут почнеш "пересказувати" - зіпсуєш існуюче. Можна доповнити новою інформацією - але для цього її треба мати. Так що не все так просто, і текст тексту велика різниця. І "переказувати" далеко не все можна. Про "універсальні" 30% говорити навіть для "гуманітарних наук" навряд чи можна. Взагалі - до наукових текстів - окремий підхід.--Білецький В.С. 17:18, 16 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Ви щось плутаєте. Це зовсім не стосується винятково художніх текстів. Щодо визначень — згода (крім, звичайно, часу та простору, бо їх не визначають, а задають як інтуїтивно зрозумілі параметри). Але статті й не складаються з одних лише визначень, бо визначення — то одна, максимум дві фрази. Спробуйте заради експерименту запропонувати до якої-небудь поважної редакції статтю, що на тридцять відсотків складається з чужого тексту, а потім розповісте, скілька чисел Маха та стаття мала, коли летіла назад і якими висловами розгніваних рецензентів сопроводжувалася.— See-Saw Itch 18:30, 16 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Час і Простір - фундаментальні поняття у фізиці, філософії, а не "інтуїтивно зрозумілі параметри"....--Білецький В.С. 18:36, 18 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Ви, як завжди, помиляєтеся. Втім, це не має жодного стосунку до цього Кабінету цих полтавців — їх якраз нескладно переказати без жодної шкоди до змісту.— See-Saw Itch 18:49, 18 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Час і Простір - фундаментальні поняття у фізиці, філософії, а не "інтуїтивно зрозумілі параметри"....--Білецький В.С. 18:36, 18 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Ви щось плутаєте. Це зовсім не стосується винятково художніх текстів. Щодо визначень — згода (крім, звичайно, часу та простору, бо їх не визначають, а задають як інтуїтивно зрозумілі параметри). Але статті й не складаються з одних лише визначень, бо визначення — то одна, максимум дві фрази. Спробуйте заради експерименту запропонувати до якої-небудь поважної редакції статтю, що на тридцять відсотків складається з чужого тексту, а потім розповісте, скілька чисел Маха та стаття мала, коли летіла назад і якими висловами розгніваних рецензентів сопроводжувалася.— See-Saw Itch 18:30, 16 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Може у художніх чи публіцистичних текстах це і є близько 30% (треба мати джерело або прецедент авторитетного вирішення проблеми). Але у наукових - зовсім інша картина. Тут необхідна точність, стислість, конкретність. Візьміться "переказати" визначення - це взагалі не можна робити. Абсолютно безглуздо, скажімо, "переказувати" визначення часу, простору, диренціала, інтеграла чи зірки, планети, астероїда, атома, хімічного елемента тощо. Тут існують дуже чіткі - іноді навіть на міжнародному рівні прийняті - визначення, які просто треба зафіксувати у вікіпедії. Тому у наукових статтях текст може повторювати джерело значно більше ніж на 30%. У нашому ж випадку маємо стислий опис історичного об"єкта. Причому автор (який уклав текст) досить сильно попрацював над його лаконічністю. Тут почнеш "пересказувати" - зіпсуєш існуюче. Можна доповнити новою інформацією - але для цього її треба мати. Так що не все так просто, і текст тексту велика різниця. І "переказувати" далеко не все можна. Про "універсальні" 30% говорити навіть для "гуманітарних наук" навряд чи можна. Взагалі - до наукових текстів - окремий підхід.--Білецький В.С. 17:18, 16 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- На жаль, не можу навести посилання на нормативний акт, але за своїм багатющим видавничим досвідом знаю, що згідно з міжнародними юридичними нормами припустимим є цитування не більш як тридцяти відсотків тексту (можливо, існують винятки: навряд чи заборонено цитувати хокку чи інші малі форми). Проте ніхто не заважає переказати своїми словами (нагадую, що цьому вчать у початковій школі). За моїми спостереженнями, дискусії з приводу можна/не можна забирають набагато більше часу, ніж забрав би чесний переказ.— See-Saw Itch 12:49, 16 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Прошу дати критеріальну і з посиланнями відповідь на попереднє запитання.--Білецький В.С. 13:17, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Поясніть, будь ласка, які критерії розрізнення скопійованого і переказаного тексту. ДЕ закінчується один і починається інший? Є якість прийняті норми, чи кожен вважає, як вважає? Спрощено кажучи - скільки знаків (слів тощо) повинно не співпадати, щоб текст вважати переказом, а не копією. Задавав це питаня вже декілька разів і ні від кого не отримав відповіді, тим паче з посиланнями на джерела. Прошу відповісти.--Білецький В.С. 12:43, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Ви мене неправильно зрозуміли, я мав на увазі, що стаття скопійована з книги "Полтавщина:Енциклопедичний довідник", що є порушенням авторських прав авторів книги. Автор сайту не має ніякого відношення до авторських прав на цю книгу, і навіть якщо б він написав, що її можна вільно розповсюджувати - це нічого б не значило. Використовувати інформацію з книги безумовно можна, інформація не захищається авторськими правами, а от копіювати слово в слоні - ні, бо на тексти поширюється копірайт. --yakudza พูดคุย 12:37, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Джерело — Полтавщина:Енциклопедичний довідник. А те що якась людина виклала його на своєму сайті не говорить що їй належать авторські права Вся информация на сайте снабжена указаниями на источники, из которых она взята. И тем не менее я заранее приношу свои извинения всем, чьи авторские права я невольно нарушил. Если таковое нарушение произошло, сообщите мне и я немедленно заменю информацию ссылкой на Ваш сайт.. -- Анатолій Смага 09:10, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- perFriend (зробити розділом статті про музей). --Гаврило 14:21, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Копівіо. Якщо буде перероблено, то приєднати до статті Полтавський краєзнавчий музей. Формалізовано кажучи, маємо ситуацію, коли безумовно значимий об'єкт X складається з ряду об'єктів типу Y. Об'єкти Y окремо від X ніколи не існували. Але якби X не мав жодного об'єкту Y, він би був незначимий. Питання: чи є значимими об'єкти Y? В цій ситуації маємо музей, який складається з окремих залів. Одній з цих зал присвячена окрема стаття, і я не бачу значимості окремої зали музею. Проводячи паралелі, безумовно значимий виш складається з окремих класів, значимість яких, напевно, відсутня, але без класів виш був би незначимим. Так само, скажімо, значимий стадіон складається з кількох трибун, без яких він був би незначимим, але значимість окремої трибуни відсутня. Значима мережа автобусних маршрутів складається із кількох окремих маршрутів, які самі по собі незначимі. За аналогією тут я вважаю, що окрема зала музею самостійної значимості не має — NickK 20:30, 14 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- per NickK --AS 18:57, 16 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Інформативно. Не бачу підстав вилучати.--Білецький В.С. 21:19, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Значимо. Так само можна сказати про окремі пісні (навіть ті що ніколи не були у чартах), окремі марки тролейбусів/автобусів.. Не бачу аргументів за те щоб вилучити. Значимість широке поняття. Оскільки нема критеріїв. Критерії пісень є тощо. -- Анатолій Смага 22:00, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Інформативно--Kamelot 16:06, 13 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- дещо нестандартно, але... приеднати до Полтавський краєзнавчий музей, зберегти перенаправлення, а в разі збільшення матеріалів оригінальної статті, і розділу «КСП» відокремити у окрему статтю (я так розумію, що ця подія буде не найближчим часом), скасувавши редірект (тобто за перенесення, проти вилучення) --Cosmofuture 14:14, 18 листопада 2009 (UTC)
- Утримуюсь:
Підсумок
ред.лишили--Deineka 00:42, 20 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Поставив: --Kibeee 21:09, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: У такому вигляді вилучити
- За:
- Проти:
- Увага: Статтю перероблено. --Білецький В.С. 21:30, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Ви ж заново статтю переписали. А те, що там було, звучало як Дротики це невелика річ яка литиь досить швитко, що на енциклопедичність ну ніяк не тягнуло — NickK 21:37, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
Підсумок
ред.Швидко вилучено, бо <296 байт і нема нічого змістовного. Наступного разу ставте, будь ласка, такі статті на швидке вилучення шаблоном {{Q-delete}} — NickK 21:18, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Поставив: --Kibeee 21:10, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти
- Причина: У такому вигляді
- За:
- Проти:
- Утримуюсь:
Підсумок
ред.Швидко вилучено, бо <296 байт і нема нічого змістовного — NickK 21:18, 12 листопада 2009 (UTC)Відповісти