Вівчарик
Вівча́рик[6] (Phylloscopus) — рід горобцеподібних птахів, єдиний у родині вівчарикових (Phylloscopidae). Представники цього роду мешкають в Європі, Азії і Африці. Тільки один вид, вівчарик шелюговий (Phylloscopus borealis), трапляється і на Алясці. Більшість видів населяють Східну Азію[7].
Опис
ред.Вівчарики — дрібні птахи, середня довжина яких становить 9-14.5 см. Вони є одними з найлегших горобцеподібних птахів у світі, їхня середня вага становить 3,5-17 г[8]. Вівчарики мають струнку будову тіла, порівняно з кропив'янками, вони мають коротші хвости з 12 стерновими перами і довші лапи, їхні дзьоби гострі, вузькі, пристосовані до живлення комахами. У багатьох видів вівчариків верхня частина тіла є зеленуватою, а нижня частина тіла — жовтуватою, інші види мають більш непримітне, сірувато-зелене або сірувато-коричневе забарвлення, яке майже не змінюється протягом року. Вівчарикам не притаманний статевий диморфізм[9].
Вівчарики живуть переважно в лісах та в чагарникових заростях. Вони живляться комахами, яких шукають серед листя або ловлять в польоті. Гніздяться на землі, в чагарниках або на деревах, гнізда закриті з бічним входом. Вівчарики відкладають білі, іноді поцятковані коричнюватими або червонуватими плямками яйця.
4 види вівчариків гніздяться в Україні — вівчарик жовтобровий (P. sibilatrix), вівчарик весняний (P. trochilus), вівчарик-ковалик (P. collybita) і вівчарик зелений (P. trochiloides)[10]. Ще 8 видів вівчариків були зафіксовані на території України — вівчарик світлочеревий (P. bonelli), вівчарик лісовий (P. inornatus), вівчарик алтайський (P. humei), вівчарик золотомушковий (P. proregulus), вівчарик бурий (P. fuscatus), вівчарик товстодзьобий (P. schwarzi), вівчарик жовточеревий (P. nitidus) і вівчарик шелюговий (P. borealis).
Таксономія і систематика
ред.Традиційно рід відносили до родини кропив'янкових (Sylviidae). У 2006 році рід виокремили до родини Phylloscopidae[11]. До цієї родини також віднесли рід Скриточуб (Seicercus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження, опублікованого у 2018 році, представників цього роду включили до роду Phylloscopus[12].
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Філогенетичне положення родини вівчарикових (Phylloscopidae), відповідно до результатів дослідження 2019 року[13]. |
Види
ред.Виділяють 81 вид:[14]
- Вівчарик жовтобровий (Phylloscopus sibilatrix)
- Вівчарик світлочеревий (Phylloscopus bonelli)
- Вівчарик золотогузий (Phylloscopus orientalis)
- Вівчарик золотосмугий (Phylloscopus pulcher)
- Вівчарик сірогорлий (Phylloscopus maculipennis)
- Вівчарик алтайський (Phylloscopus humei)
- Вівчарик лісовий (Phylloscopus inornatus)
- Вівчарик афганський (Phylloscopus subviridis)
- Вівчарик юньнанський (Phylloscopus yunnanensis)
- Вівчарик непальський (Phylloscopus chloronotus)
- Вівчарик сичуанський (Phylloscopus forresti)[15]
- Вівчарик гансуйський (Phylloscopus kansuensis)
- Вівчарик золотомушковий (Phylloscopus proregulus)
- Вівчарик тонкодзьобий (Phylloscopus tytleri)
- Вівчарик монгольський (Phylloscopus armandii)
- Вівчарик товстодзьобий (Phylloscopus schwarzi)
- Вівчарик індійський (Phylloscopus griseolus)
- Вівчарик гімалайський (Phylloscopus affinis)
- Вівчарик темний (Phylloscopus fuligiventer)
- Вівчарик бурий (Phylloscopus fuscatus)
- Вівчарик іранський (Phylloscopus neglectus)
- Вівчарик китайський (Phylloscopus subaffinis)
- Вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus)
- Вівчарик світлокрилий (Phylloscopus sindianus)
- Вівчарик канарський (Phylloscopus canariensis)
- Вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita)
- Вівчарик іберійський (Phylloscopus ibericus)
- Вівчарик оливковий (Phylloscopus coronatus)
- Вівчарик ізуйський (Phylloscopus ijimae)
- Вівчарик філіпінський (Phylloscopus olivaceus)
- Вівчарик жовтий (Phylloscopus cebuensis)
- Вівчарик жовтогорлий (Phylloscopus ruficapilla)
- Вівчарик брунатний (Phylloscopus umbrovirens)
- Вівчарик рудощокий (Phylloscopus laetus)
- Вівчарик жовтогузий (Phylloscopus laurae)
- Вівчарик чорноголовий (Phylloscopus herberti)
- Вівчарик угандійський (Phylloscopus budongoensis)
- Скриточуб гімалайський (Phylloscopus intermedius)
- Скриточуб сірощокий (Phylloscopus poliogenys)
- Скриточуб гірський (Phylloscopus burkii)
- Скриточуб сіроголовий (Phylloscopus tephrocephalus)
- Скриточуб-свистун (Phylloscopus whistleri)
- Скриточуб китайський (Phylloscopus valentini)
- Скриточуб фуджіянський (Phylloscopus soror)
- Скриточуб сичуанський (Phylloscopus omeiensis)
- Вівчарик жовточеревий (Phylloscopus nitidus)
- Вівчарик амурський (Phylloscopus plumbeitarsus)
- Вівчарик зелений (Phylloscopus trochiloides)
- Вівчарик імейський (Phylloscopus emeiensis)
- Вівчарик довгодзьобий (Phylloscopus magnirostris)
- Вівчарик сахалінський (Phylloscopus borealoides)
- Вівчарик світлоногий (Phylloscopus tenellipes)
- Вівчарик японський (Phylloscopus xanthodryas)[16]
- Вівчарик камчатський (Phylloscopus examinandus)[17]
- Вівчарик шелюговий (Phylloscopus borealis)
- Скриточуб іржастоголовий (Phylloscopus castaniceps)
- Скриточуб білочеревий (Phylloscopus grammiceps)
- Скриточуб жовтогрудий (Phylloscopus montis)
- Вівчарик індокитайський (Phylloscopus calciatilis)[18]
- Вівчарик в'єтнамський (Phylloscopus ricketti)
- Вівчарик чорнобровий (Phylloscopus cantator)
- Вівчарик світлоголовий (Phylloscopus occipitalis)
- Вівчарик рододендровий (Phylloscopus reguloides)
- Вівчарик широкобровий (Phylloscopus claudiae)[19]
- Вівчарик низинний (Phylloscopus goodsoni)[20]
- Вівчарик світлохвостий (Phylloscopus ogilviegranti)[21]
- Вівчарик гайнанський (Phylloscopus hainanus)
- Вівчарик бамбуковий (Phylloscopus intensior)[22]
- Скриточуб смугоголовий (Phylloscopus xanthoschistos)
- Вівчарик гірський (Phylloscopus trivirgatus)
- Вівчарик острівний (Phylloscopus nigrorum)[23]
- Phylloscopus floresianus
- Вівчарик білогорлий (Phylloscopus presbytes)
- Вівчарик роутський (Phylloscopus rotiensis)[24][25]
- Вівчарик сан-кристобальський (Phylloscopus makirensis)
- Вівчарик чагарниковий (Phylloscopus nesophilus)
- Вівчарик целебеський (Phylloscopus sarasinorum)
- Вівчарик коломбангарський (Phylloscopus amoenus)
- Вівчарик новогвінейський (Phylloscopus poliocephalus)
- Вівчарик нумфорський (Phylloscopus maforensis)
- Вівчарик біяцький (Phylloscopus misoriensis)
Ще два види були описані у 2020 році, однак Міжнародна спілка орнітологів поки не визнала їх окремими видами[26]:
Альпійський вівчарик (Phylloscopus occisinensis)[27], описаний у 2008 році як окремий вид, пізніше був визнаний підвидом гі��алайського вівчарика, однак деякі дослідники продовжуть визнавати його окремим видом.
Етимологія
ред.Наукова назва роду Phylloscopus походить від сполучення слів дав.-гр. φυλλον — лист і σκοπος — той, хто шукає.[28]
Примітки
ред.- ↑ Boie, Friedrich (1826). Generalübersicht der ornithologischen Ordnungen Familien und Gattugen. Isis von Oken. 19. col. 972. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1986). Check-list of Birds of the World. Volume 11. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 221. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ F. Boie. Bemerfungen über mehrere noue Vogelgattungen. „Isis von Oken”. 21, ss. kol. 321, 1828.
- ↑ J.H. Blasius. Briefliche Mittheilungen über Helgolaud. „Naumannia”. 8, s. 313, 1858.
- ↑ W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 84.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Baker, Kevin (30 червня 2010). Warblers of Europe, Asia and North Africa (англ.). A&C Black. с. 17. ISBN 9781408131701. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Dunning, John B. Jr., ред. (2008). CRC Handbook of Avian Body Masses (вид. 2nd). CRC Press. ISBN 978-1-4200-6444-5.
- ↑ Winkler, D. W., S. M. Billerman, and I.J. Lovette (2020). Leaf Warblers (Phylloscopidae), version 1.0. In Birds of the World (S. M. Billerman, B. K. Keeney, P. G. Rodewald, and T. S. Schulenberg, Editors). Cornell Lab of Ornithology, Ithaca, NY, USA.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список назв птахів фауни України. — К. —Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.
- ↑ Alström, P.; Ericson, P.G.P.; Olsson, U.; Sundberg, P. (2006). Phylogeny and classification of the avian superfamily Sylvioidea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 38 (2): 381—397. doi:10.1016/j.ympev.2005.05.015. PMID 16054402.
- ↑ Alström, P.; Rheindt, F.E.; Zhang, R.; Zhao, M.; Wang, J.; Zhu, X.; Gwee, C.Y.; Hao, Y.; Ohlson, J.; Jia, C.; Prawiradilaga, D.M.; Ericson, P.G.P.; Lei, F.; Olsson, U. (2018). Complete species-level phylogeny of the leaf warbler (Aves: Phylloscopidae) radiation (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 126: 141—152. doi:10.1016/j.ympev.2018.03.031. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Oliveros, C.H. та ін. (2019). Earth history and the passerine superradiation. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 116 (16): 7916—7925. doi:10.1073/pnas.1813206116. PMC 6475423. PMID 30936315.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela (ред.). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Phylloscopus forresti у базі Avibase.
- ↑ Phylloscopus xanthodryas у базі Avibase.
- ↑ Phylloscopus examinandus у базі Avibase.
- ↑ Phylloscopus calciatilis у базі Avibase.
- ↑ Phylloscopus claudiae у базі Avibase.
- ↑ Phylloscopus goodsoni у базі Avibase.
- ↑ Phylloscopus ogilviegranti у базі Avibase.
- ↑ Phylloscopus intensior у базі Avibase.
- ↑ Phylloscopus nigrorum у базі Avibase.
- ↑ Phylloscopus rotiensis у базі Avibase.
- ↑ Ng, Nathaniel. S. R.; Prawiradilaga, Dewi. M.; Ng, Elize. Y. X.; Suparno; Ashari, Hidayat; Trainor, Colin; Verbelen, Philippe; Rheindt, Frank. E. (2018). A striking new species of leaf warbler from the Lesser Sundas as uncovered through morphology and genomics. Scientific Reports. 8 (1): 15646. doi:10.1038/s41598-018-34101-7.
- ↑ Rheindt, F.E.; Prawiradilaga, D.M.; Ashari, H.; Suparno; Gwee, C.Y.; Lee, G.W.X.; Wu, M.Y.; Ng, N.S.R. (2020). A lost world in Wallacea: description of a montane archipelagic avifauna. Science. 367 (6474): 167—170. doi:10.1126/science.aax2146.
- ↑ Phylloscopus occisinensis у базі Avibase.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 305. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела
ред.- Badyaev, Alexander V. & Leaf, Elizabeth S. (1997): "Habitat associations of song characteristics in Phylloscopus and Hippolais warblers". Auk 114(1): 40–46.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |