Вулиця Лінкольна
Ву́лиця Лі́нкольна — вулиця в Шевченківському районі міста Львова[3], в місцевості Замарстинів. Починається від вулиці Замарстинівської (біля церкви Йосафата) і простягається на північний схід і схід до вулиці Миколайчука (біля кінцевої зупинки трамвая № 6). Прилучаються вулиці Міртова, Інструментальна, Павла Тичини, Льняна та Квітки Цісик[4].
Вулиця Лінкольна Львів | |
---|---|
Місцевість | Замарстинів |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | Авраама Лінкольна |
Колишні назви | |
Склєпіньского, Димитрова | |
польського періоду (польською) | Sklepińskiego |
радянського періоду (українською) | Димитрова |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1400 м. |
Координати початку | 49°51′48.16″ пн. ш. 24°1′34.74″ сх. д. / 49.8633778° пн. ш. 24.0263167° сх. д. |
Координати кінця | 49°52′0.23″ пн. ш. 24°2′38.43″ сх. д. / 49.8667306° пн. ш. 24.0440083° сх. д. |
поштові індекси | 79051[1] |
Транспорт | |
Маршрутні таксі | № 26[Т 1], № 39[Т 2] |
Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Лінкольна» |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1—57, 6а, 6б, 10а[2] |
Храми | церква святого Луїджі Оріоне, Зал Царства Свідків Єгови |
Державні установи | Територіальне управління Рахункової палати України по Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях |
Навчальні заклади | Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва |
Медичні заклади | зооветеринарна клініка |
Заклади культури | Ісламський культурний центр імені Мухаммада Асада |
Поштові відділення | ВПЗ № 51 (вул. Лінкольна, 10а)[1] |
Забудова | 1970-ті-2010-ті; барачна двоповерхова, садибна, житлова багатоповерхова |
Організації | Зал Царства Свідків Єгови, Ісламський культурний центр імені Мухаммада Асада |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r3389537 |
Мапа | |
Вулиця Лінкольна у Вікісховищі |
Історія
ред.Вулиця прокладена на початку XX століття[5], не пізніше 1918 року отримала назву Склєпіньского, на честь Міхала Склепінського, війта громади Замарстинів. До війни існувала лише західна частина вулиці. За радянських часів, у 1946 році перейменували на вулицю Димитрова, на честь болгарського комуністичного діяча Георгія Димитрова. Від 1991 року сучасна назва — вулиця Лінкольна, на честь видатного 16-го президента США Авраама Лінкольна[6][7].
Забудова
ред.Вулиця Лінкольна забудована переважно з північного, непарного боку. Її забудову складають переважно стандартні п'яти- та дев'ятиповерхові житлові будинки 1970-х—1980-х років, є також один 14-поверховий будинок, зведений у 1988 році, будинки № 2, № 5 — типові будівлі барачного типу 1950-х років. На початку 2010-х років споруджено кілька сучасних висотних багатоквартирних будинків. У західній частині вулиці (з лівого боку) є кілька одноповерхових приватних будинків.
№ 2 — Територіальне управління Рахункової палати України по Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях.
№ 3а — за цією адресою розташований комплекс Залу Царства Свідків Єгови.
№ 6а — житловий комплекс «Лінкольн», що складається з двох — 14-ти та 16-ти поверхових житлових будинків. Будівництво комплексу розбито на дві черги. Першу чергу, розпочату в квітні 2017 року, планується завершити в листопаді 2018 року. Будівництво другої черги розпочато у липні 2017 року та завершено у травні 2019 року[8].
№ 10а — житловий комплекс з вбудованими офісними приміщеннями, зведений у 2010—2011 роках будівельною компанією «Еко-Дім» та складається з двох десятиповерхових секцій — на 3 та 4 під'їзди відповідно, з'єднаних між собою арковим переходом. На першому поверсі розташовано низку магазинів, зокрема, магазин «Ангелятко», продуктові крамниці, а також містяться зооветеринарна клініка; пункт прокату дитячих костюмів (до 2017 року — аптека), відділення «ПриватБанку» та поштомат «Нової пошти».
За цією ж адресою також до 2010 року розташовувалася автомийка. Після спорудження житлового комплексу вона опинилася у внутрішньому подвір'ї новобудови, тоді ж була споруджена адміністративно-виробнича будівля з готелем та закладом громадського харчування. 2016 року цей комплекс споруд був перебудований у відпочинковий готельно-ресторанний комплекс «Писанка»[9].
№ 12 — у 2009 році за проєктом Миколи Рибенчука тут зведена греко-католицька церква святого Луїджі Оріоне, парохом церкви є італієць о. Еджідіо Монтанарі. Біля церкви у 2013 році збудовано в аналогічному модерновому стилі будівлю монастиря отців-оріоністів святих Петра і Андрія (автор проєкту — архітектор Маріо Ботта).
№ 23 — Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва», створено 1965 року як міське професійно-технічне училище № 48. Училище, яке здійснювало підготовку висококваліфікованих робітничих кадрів для житлово-комунального господарства. За період 1965—2020 років було випущено понад 15000 кваліфікованих робітників[10].
№ 29а — в будинку у 2015 році відкрився перший в місті Ісламський культурний центр імені Мухаммада Асада. Серед дев'яти подібних центрів на території України, цей унікальний тим, що носить ім'я львів'янина Мухаммеда Асада.
24 березня 2023 року за цією ж адресою відбулося офіційне відкриття Ісламського релігійно-культурного центру. Основне місце тут — мечеть, яка розділена на два простори: один для жінок, інший — для чоловіків. У цьому приміщенні п'ять разів на день мусульмани зможуть молитися[11].
№ 53 — амбулаторія сімейної медицини № 5 КНП «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева»[12].
№ 57 — ЛКП «Тополя-406», відділення «Нової пошти» та «Ощадбанку».
-
Зал Царства Свідків Єгови
-
Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва
-
Церква святого Луїджі Оріоне
-
14-поверхівка серії 124-87-107
(вул. Лінкольна, 53)
Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 4 листопада 2023.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Л). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Вулиця Лемківська. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Довкола Високого Замку, 2010, с. 194.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 36.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 75.
- ↑ ЖК Лінкольн: Львів, вул. Лінкольна, 6а. m-7.co. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Готель & СПА «Писанка», Львів. pysanka-hotel.virtual.ua. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Львівського вищого професійного училища комп'ютерних технологій та будівництва. lvpuktb.com.ua. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Наталя Забазнова (24 березня 2023). У Львові відкрили Ісламський релігійно-культурний центр. suspilne.media. Національна суспільна телерадіокомпанія України. Архів оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 15 квітня 2023.
- ↑ Амбулаторія сімейної медицини № 5. helsi.me. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- Маршрути громадського транспорту
- ↑ Маршрутне таксі № 26. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 8 березня 2017.
- ↑ Маршрутне таксі № 39. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 8 березня 2017.
Джерела
ред.- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 75. — ISBN 966-7292-78-9.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 479. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 36. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — С. 193—194. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-966-2154-32-0.
Посилання
ред.- Проєкт «Вулиці Львова»: Лінкольна Авраама. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 25 березня 2021.