Вуйцик Володимир Степанович
Володи́мир Степа́нович Ву́йцик (19 грудня 1934, Семенівка, нині Львівський район, Львівська область — 27 квітня 2002, Львів) — вчений-архівіст, історик мистецтва, знавець і дослідник Львова, мистецької спадщини західноукраїнських земель, був Дійсним членом Наукового Товариства імені Шевченка, членом Реставраційної ради Львівської митрополії, Товариства шанувальників Львова, Комісії міської Ради з перейменувань вулиць Львова, Реставраційної ради оо. студитів. Широкому загалу відомий книжками «Зустріч зі Львовом» та «Львівський Державний історико-архітектурний заповідник».
| Володимир Степанович Вуйцик | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Вуйцик Володимир Степанович |
| Народився | 19 грудня 1934 Семенівка, Львівський район, Львівська область |
| Помер | 27 квітня 2002 (67 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство |  СРСР→ Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | вчений-архівіст, історик мистецтва, знавець і дослідник Львова, мистецької спадщини Західної України |
| Галузь | архівознавство[1], мистецтвознавство[1] і регіоналістика[1] |
| Відомий завдяки | реставратор, мистецтвознавець |
| Alma mater | Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша |
| Знання мов | українська[1] |
| Заклад | Львівська картинна галерея |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Біографія
ред.Народився 19 грудня 1934 року в селі Семенівка на Львівщині.
У 1956 році закінчив відділ декоративного розпису Львівське училище прикладного і декоративного мистецтва та вступив до Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва на факультет проєктування інтер'єрів і меблів. Звільнившись із другого курсу, у 1958 році влаштувався на роботу у Львівській картинній галереї, де працював молодшим науковим працівником, а потім реставратором малярства. Водночас навчався на заочному відділенні факультету історії й теорії мистецтв в інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Рєпіна у Ленінграді, який закінчив 1966 року.
У 1968 році перейшов на роботу до Львівської міжобласної спеціальної науково-реставраційної виробничої майстерні (нині — державне підприємство Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставр��ція»), де працював до 1998 року, обіймаючи посади наукового працівника, керівника групи, головного спеціаліста-мистецтвознавця[2].
Помер у Львові 27 квітня 2002 року, похований на Личаківському цвинтарі (поле № 79)[3].
Унікальні знахідки
ред.- віднотована з фундаційного каменю дата спорудження церкви пророка Іллі в Галичі (1071).
- друга версія гравюри Діонісія Синкевича з видом Крехівського монастиря (1703).
- унікальний план ансамблю Свято-юрського собору й монастиря XVIII ст.
- фрагменти іконостасу Краснопущанського монастиря та інші.
Праці
ред.Загалом опублікував близько 250 різних за обсягом праць, основні з них:
- Вуйцик В. Львівський державний історико-архітектурний заповідник: Екскурсія по місту. — Львів : Каменяр, 1979. — 128 с.
- Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом: Путівник. — Львів : Каменяр, 1987. — 175 с. — 45000 прим.
- Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге, доповнене. — Львів : Каменяр, 1991. — 175 с. — ISBN 5-7745-0358-5.
- Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. — Львів : Місіонер, 2000. — Т. 1. — 192 с. — (Українські церкви Львівщини)
Статті
ред.- Архикатедра Святого Юра у Львові: Архітектурний ансамбль. — Львів, 1995.
- Будівельний рух у Львові другої половини XVIII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 113—125.
- Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Львів, 1998. — Ч. 10. — С. 37—61.
- Дзвіниця катедри Святого Юра у Львові та її дзвони. Київська Церква. — Львів, 2000. — № 4. — C. 79—83.
- Львівський архітектор Франціск Кульчицький (на матеріалі архівних джерел) // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Львів, 1996. — Чис. 5. — С. 68—82.
- Львівські барокові палаци. Палац Більських. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2003. — Ч. 13.
- Львівські хвіртки. До історії міських фортифікацій // Галицька брама. — 1999. — № 9—10 (57—58). — С. 14.
- Невідомий найдавніший план Святоюрської гори // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2002. — Ч. 12. — С. 213—215.
- Територіальний розвиток міста Львова (до 1939 року) // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — 1997. — Ч. 9, — С. 41—48.
- Фортифікатори Львова XV—XVII ст. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1994. — № 2. — С. 20—21.
- Шпиталь і костел Св. Лазара у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — Вип. 14. — С. 99—100.
- Nowe źródło do dziejów wyposażenia wnętrza kościoła Franciszkanów w Przemyślu [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — 1998. — № 3. — S. 317—319. (пол.)
- Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — 1998. — № 3. — S. 281—294. (пол.)
- Новый памятник древнерусской белокаменной резьбы // Памятники культуры. Новые открытия. Ежегодник 1982. — Л., Наука 1984. — С. 212—214.
Вшанування
ред.З нагоди 70-річчя від дня народження Вуйцика Володимира Степановича колеги присвятили його пам'яті окремий випуск вісника інституту «Укрзахідпроектреставрація» (число 14 «Володимир Вуйцик. Вибрані праці». — Львів: Інститут «Укрзахідпроектреставрація», 2004. — 328 с. — ISBN 966-95066-4-13.)
Примітки
ред.- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Ми пам'ятаємо. Володимир Вуйцик. zaxid.net. Zaxid.net. 7 серпня 2009. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 434, 435. — ISBN 966-8955-00-5.
Джерела
ред.- Ю. О. Бірюльов. Вуйцик Володимир Степанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
- Дроздов О. Знавець культурної спадщини Галичини [Архівовано 24 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Поступ.
- Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 435—436. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Мельник І. (19 грудня 2014). Шанований львів'янин Володимир Вуйцик. zbruc.eu. Zbruč. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 6 травня 2024.
- В. Александрович Володимир Степанович Вуйцик (1934—2002) // Український археографічний щорічник / Ред. кол.: П. Сохань (гол. ред.), Я. Дашкевич (заст. гол. ред.), О. Маврін (заст. гол. ред.), В. Александрович, Г. Боряк, В. Брехуненко, І. Бутич, І. Гирич, Л. Дубровіна, Н. Миронець, Ю. Мицик, B. Наулко, Р. Пиріг, О. Тодійчук, B. Ульяновський, Я. Федорук. НАН України. Археографічна комісія, Інститут української археографії. — Вип. 7. — Т. 10. — Київ; Нью-Йорк, 2002. — 542 с. — С. 516—518.
Посилання
ред.- Світлина Володимира Вуйцика. zbruc.eu. Zbruč. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 6 травня 2024.
