Вовченко Олег Павлович

Народився 14 березня 1967 року в місті Херсон.

В часі війни — сержант міліції, Батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон».

Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.

Тимчасово були поховані місцевими мешканцями на сільському кладовищі: Олексій Горай, Катрич В'ячеслав, Роман Набєгов, Максим Сухенко; Олексій Вовченко, Віктор Шолуха, майор Дмитро Цуркан. Тоді ж загинув капітан МВС Руслан Халус з бійцем батальйону «Херсон» Олегом Гребінським.

15 вересня 2014 року тіло Олега Вовченка було ексгумовано, привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Станом на січень 2017 року тривав черговий етап тестів ДНК. Результати тестів 20 березня 2017 року визнали батьки.^[1]

Похований у місті Запоріжжя, Кушугумське кладовище.

Серед родини лишилися батьки і брат.

• Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]

• Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
• Вовченко Олег Павлович [Архівовано 19 травня 2017 у Wayback Machine.]