Вишневецькі

Внук князя Федора Несвізького, Солтан за переказом заклав замок Вишневець, і перший почав іменувати себе князем Вишневецьким. Його брат, Василь, мав сина Михайла, який і став родоначальником княжого роду Вишневецьких. Від синів Михайла, Івана і Олександра, походили дві лінії Вишневецьких, з яких друга обірвалася на польському королю Михайлу († 1673), а перша — на князю Михайлу Сервацію, гетьману литовському (†1744).

Особливої могутності Вишневецькі досягли з кінця XVI ст. Михайло Вишневецький займав посаду овруцького старости (1603–15), був одружений із дочкою молдовського господаря Ієремії Могили, двоюрідною сестрою київського митрополита Петра Могили, Раїною. Син Михайла та Раїни — Ярема Вишневецький був одним з наймогутніших магнатів Речі Посполитої. Його син Михайло був королем Речі Посполитої у 1669—73 рр. Був одружений 1670 з Марією-Елеонорою Габсбург, помер бездітним. Двоюрідний брат останнього Дмитро-Єжі обіймав важливі посади гетьмана польного коронного (1667—76) та гетьмана великого коронного (1676—82).

У XVIII ст. активно діяли два останніх представники роду в. по чол. лінії: Януш-Антоній, який сягнув посад віленського, краківського воєводи і старости та ін.; Михайло-Сервацій (1680—1744) — гетьман польний литовський (1702–03), гетьман великий литовський (1703–07, 1730, 1735–44), канцлер литовський з 1720. Наступне коліно Вишневецьких дало трьох представниць роду: Урсуля-Франціска (чоловік — князь Михайло-Казимир Радзивілл), Анна (чоловік — князь Юзеф Огінський), Єлизавета (чоловік — Михайло Замойський), по смерті яких відповідно 1753, 1732 і 1770 рід Вишневецьких повністю згас^[1].

Родовим гніздом в. було місто Вишнівець на півдні Волині. Володіння Вишневецьких спочатку знаходилися переважно на Волині, а з 80-х рр. XVI ст. ще й на Лівобережній Україні (Лубенщина, Роменщина та ін., переважно це були колишні землі князів Глинських та Домонтів)^[1], так звана Вишневеччина. Починаючись при Дніпрі біля Чигирина та Домонтова при гирлі Супоя, володіння Вишневецьких простягалися майже до Конотопа. До їх складу входили нинішні міста: Полтава, Хорол, Лубни, Золотоноша, Пирятин, Лохвиця, Ромни і заштатне місто Глинськ з містечками і селами, всього на лівому березі Дніпра 53 міста і села і 3 села на правому березі. За інвентарем 1641 року значилося у вотчині 39837 господарів; крім того, було безліч економічних хуторів, або фільварків^[2].

З початком національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького вся велика Вишневеччина стала надбанням українського козацтва, і поселення на її території увійшли до складу козацьких полків і сотень.

I

• Михайло Васильович Збаразький-Вишневецький (1470 — 1512) — князь Вишневецький, намісник Брацлавський. Дружини: 1-а — з роду Полубенських.

II

• Федір Михайлович Вишневецький (1533 р.) — староста пропойський. Дружини: 1-а — дочка Стефана — воєводи Волоського. 2-а — Анастасія Зілінська (померла до 1535 р.)
• Іван Михайлович Вишневецький (1490—1542). Дружини: 1-а — Анастасія Семенівна Олізарович (1536 ); 2-а — Магдалена Деспотівна Бранкович (13 липня 1575)
  • Дмитро (Байда) Вишневецький (бл.1510 — 1564) — український військовий та політичний діяч, один з перших козацьких гетьманів, засновник Запорізької Січі.
  • Костянтин Вишневецький (?—1574) — староста житомирський у 1571—1574 роках.
    • Костянтин Вишневецький (1564—1641) — староста крем'янецький, воєвода руський. 1-а дружина — Ганна Загоровська, 2-а — Урсула Мнішек, 3-я — Катерина Корнякт, 4-а — Олена Струсь.
      • Януш Вишневецький (1598 —1636) — староста крем'янецький, великий гетьман литовський. Дружина: Євгенія-Катерина Тишкевич.
        • Дмитро Юрій Вишневецький (1631 — 1682 ) — воєвода белзький і гетьман польний коронний (1668), гетьман великий коронний (1676), воєвода краківський (1678), каштелян краківський (1680), староста білоцерківський, каменецький, салецький, струмалайський, брагінський, любомльський. 1-а: Маріана Замойська, 2-а: Теофіла Заславська.
          • Ян Вишневецький
          • Соломія Вишневецька, черниця бенедиктинського ордену.
          • Софія Вишневецька (1655 — 1681 ) . Чоловік: Вацлав Лещинський, підляський воєвода.
          • Євгенія-Катерина Вишневецька (1669 )
        • Костянтин Криштоф Вишневецький (1633 — 1686 ) — воєвода підляський, брацлавський, белзький, староста осецький. 1-а: Урсула-Тереза Мнішек, 2-а: Ганна Ходоровська.
          • Януш Антоній Вишневецький (1678 — 1741 ) — воєвода віленський (з 1704 р.), краківський (з 1706 р.), каштелян краківський (з 1727 р.), каштелян вільненського сейму з 1703 р. Дружина: графиня Теофілія Лещинська (13 лютого 1705-23 травня 1753)
            • Костянтин Вишневецький (1699 — 1700 )
            • Урсула-Франціска Вишневецька (1705 — 1753 ). Чоловік: князь Михайло Казимир Радзивілл
          • Михайло Сервацій Вишневецький (13 травня 1680 — 16 вересня 1744) — польний гетьман литовський (з 1702), великий гетьман литовський (з 1703), воєвода віленський (з 1735), великий канцлер литовський (з 1720). Дружини: 1-а: Катерина Дульська, 2-а: Магдалина Чарторийська, 3-я: Текла Радзивілл.
            • Ганна Вишневецька (1700 — 1732 ). Чоловік: князь Юзеф Огінський, воєвода троцький
            • Ельжбета Вишневецька (1701 — 1770 ). Чоловік: Михайло Замойський, воєвода смоленський
            • Ярема Вишневецький (1726 — 1728 )
            • Ігнатій Вишневецький (1728)
            • Йосиф-Ігнатій Вишневецький (1731 — 1740 ).
          • Франціска Вишневецька. Чоловік: Казимир Тарло.
      • Олександр Вишневецький (?—1638/1639) — староста черкаський.
      • Маріана Вишневецька. Чоловік: Якуб Собеський.
      • Олена Вишневецька. Чоловік: Станислав Варшицький.
      • Теофілія Вишневецька (1603—1645). Чоловік: Петро Шишковський.
      • Ганна Вишневецька (1630—1663). Чоловік: Якуб Замойський.
      • Юрій (Єжи) Вишневецький (?—1641) — староста крем'янецький. Дружина: Єфросинія-Уляна Тарновська.
        • Констанція Вишневецька. Чол: Самійло Лещинський.
    • Олександра Вишневецька (?—1582). Чоловік: Миколай VII Радзивілл (1546 —1589).
    • Ганна Вишневецька (?—1591) — дружина каштеляна холмського, стражника коронного Яна Замойського(†1619)
  • Катерина Вишневецька (? — до 1580 ). Чоловік: Григорій Ходкевич († 12 листопада 1572) — каштелян Віленський, великий гетьман литовський
  • Андрій Вишневецький (?—1584) — староста луцький, любецький, лоївський (1580—1584), каштелян волинський (1568—1572), воєвода брацлавський (1572—1576), волинський (1576—1584). Дружина: з 1555 року — Євфимія Вержбицька (1539 —1589)
    • Ганна Вишневецька (?—1595). Чоловік: Миколай Сапєга (1526—1599) — воєвода вітебський
    • Софія Анна Вишневецька (?—1619). 1-й чол: Ян Пац (†1610) — воєвода мінський. 2-й чол: Кшиштоф Вацлав Шемет († 1614/1619) — староста Росенський
    • Ізабела Олександра Вишневецька (? — після 1612 ). Чоловіки: 1-й — Юрій Чорторийський († 1626/1632 ), 2-й — Ян Лагодовський — каштелян Волинський
    • Єлизавета Євфемія (1569 — 9 листопада 1596 ). Чоловік: Миколай-Криштоф Радзивілл (2 серпня 1549 —28 лютого 1616).
    • Дмитро Вишневецький
    • Костянтин Вишневецький
  • Сигізмунд Вишневецький (?—1552).
  • Олександр Вишневецький (?—1555 ). Староста Річицький (1532—1555). Дружина — Катерина Скорутянка (†після 1568 )
    • Максим Вишневецький (?—1565)
    • Олександр Вишневецький (1543— 3 квітня 1577). Дружина: Олександра Капустянка (†1603)
      • Єва Вишневецька
      • Адам Вишневецький (?—1622 ). Дружина: Олександра Ходкевич.
        • Христина Вишневецька (?—1654) — дружина Миколи Єло-Малинського (помер, залишивши 6 неповнолітніх дітей^[3]), пізніше — Петра Даниловича
    • Єва Вишневецька (?—1617/1618, стала католичкою під впливом єзуїта Каспера Нагая^[4]), чоловік: Петро Збаразький (†1612)
    • Михайло Вишневецький (1529 — 1584) — каштелян брацлавський, каштелян київський, староста черкаський. Дружина: Гальшка Зенович (†до 1594 )
      • Олександр Вишневецький (?—1594) — князь вишневецький (1584—1594 рр.), староста черкаський і канівський (1580—1594 рр.), любецький (1584—1594 рр.).
      • Михайло Вишневецький (пом. 1616) — овруцький староста. Дружина: Раїна Могилянка (1589—1619).
        • Ганна Вишневецька. Чоловік: Збігнєв Фірлей.
        • Ярема (Ієремія) Вишневецький (1612 —1651) — князь вишневецький і лубенський (1615—1651 рр.), староста гадяцький (1634м1651 рр.), воєвода руський (1634—1651 рр.). Дружина — Гризельда Замойська (1623 —1672).
          • Михайло Томаш Корибут-Вишневецький. (1640—1673 ) — король Речі Посполиої у 1669—1673 роках. Дружина: Елеонора (*1653 — †1697 ) — донька імператора Фердинанда III Габсбурга.
      • Юрій Вишневецький (?—1618) — староста кам'янецький, каштелян київський. Дружина: Феодора Чаплич.
        • Гальшка Вишневецька (?—1624)
    • Стефанія Вишневецька. Чоловік: Лукаш Курзенецький
• Федько Вишневецький (?—1549 ). Дружини: 1-а — Богдана Гольшанська-Дубровицька († до 1535). 2-а — Марія Путятянка († 1554 або 1561).

•  
  Іван Вишневецький
•  
  Дмитро Вишневецький "Байда"
•  
  Олександра Вишневецька
•  
  Костянтин Корибут-Вишневецький
•  
  Єлизавета Вишнивецька-Радзивілл
•  
  Януш Вишневецький
•  
  Дмитро Юрій Вишневецький
•  
  Костянтин Криштоф Вишневецький
•  
  Михайло Сервацій Вишневецький
•  
  Ганна Огінська (дошл. Вишневецька)
•  
  Януш Вишневецький
•  
  Урсула Радзивіл (дошл. Вишневецька)
•  
  Михайло Вишневецький
•  
  Ярема Вишневецький
•  
  Король Михайло Корибут-Вишневецький

•  
  Вишнівецький палац
•  
  Острозький замок
•  
  Палац у Кракові
•  
  Палац міністра скарбниці у Варшаві, перебудований зі старого палацу Вишневецьких
•  
  Маєток у Лодиґовіце
•  
  Замок у Білому Камені

2009 року в Лубнах з'явилася вулиця імені Князів Вишневецьких (колишня вулиця Червоних Казарм).

• Герб Вишневецьких

• Вирський Д. Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555—1595 рр.) [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Україна в Центрально-Східній Європі. — 2015. — Вип. 15. — С. 108—124.
• Князі Вишневецькі / [І. Чаманська, А. Литовченко, А. Мацук та ін.]. — К. : Балтія-Друк, 2016. — 319 с. — ISBN 617-516-014-5.
• Мицик Ю. Вишневецькі [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 519—520. — ISBN 966-00-0734-5.
• Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu. — Poznań, 2007. — 552 s.
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 540—553. (пол.)

• Вишневецькі [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 160-161. — 1000 екз.

• Osoby o nazwisku «Wiśniowiecki» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)