Білоруський національний стрій

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Білоруський національний стрій відображає в собі характер білоруської нації, її погляди на світ. Селянин практично все своє життя ходив у білому одязі з льону. Буденний та святковий стрій був різним. Особливо красиво одягалися до сільськогосподарських свят та до свята першого вигону худоби на пасовиська. Особливим був також стрій під час посту — т.зв. «пасцяний», в обробці якого виділяється червоний колір.

Історія білоруського національного строю

ред.

Як вказує мешканець Мінська Олександр Личавко, «Білоруський національний стрій почав своє формування за часів Середньовіччя. До 14-16 сторіч він отримав свої специфічні риси, а до 19 ст. повністю сформувався». Білоруський національний стрій розподіляють за технікою виконання, способом носіння орнаменту, типом орнаменту тощо.

Класифікація білоруського національного строю

ред.
 
Костюми Західного Полісся. Поштова марка Білорусі

Більшість дослідників виділяють такі групи білоруського національного одягу:

 
Білоруський національний одяг, поштова марка (1961)
 
Костюми Могилівщини. Поштова марка Білорусі
  1. Березинська,
  2. Березівська,
  3. Брагинська (територія Східного Полісся, здебільшого південно-східні райони Гомельської області),
  4. Буда-Кошелівська (Подніпров'я, здебільшого Буда-Кошелівський, Гомельський, Річицький райони),
  5. Бихівська,
  6. Вілейська,
  7. Волковисько-Каменецька (Понімання, Волковицький, Пружанський та Кам'янецький райони),
  8. Давид-Городосько-Турівська (схід Західного Полісся: Турів, Давид-Городок та Столин),
  9. Дзукія (південно-східна частина Литви та північний захід Білорусі),
  10. Дисеньска,
  11. Домачівська (Західне Полісся у Білорусі, околиця м. Влодава у Польщі, південно-західні частини Волинської області України),
  12. Дубровинська (Подвіння, частково Смоленщина),
  13. Калинковицька (Східне Полісся: Калинковицький, Світлогірський, Жлобинський р-ни),
  14. Кобринська (Жабинківський та Кобринський р-ни),
  15. Копильсько-Клецька (Центральна Білорусь),
  16. Краснопольска(Подніпров'я),
  17. Лепельска (Подвіння: Лепельський, Ушацький, Часницький р-ни),
  18. Лунинецька,
  19. Ляховицька (Центральна Білорусь),
  20. Малоритська (Західне Полісся),
  21. Могилівська (Подніпров'я),
  22. Мостівська (Понімання),
  23. Мотольська (невелика частина Іванівського району Західного Полісся — Мотоль, Тишковичі, Осовниця),
  24. Мстиславо-Климовицька,
  25. Наровлянська,
  26. Неглюбська (Подніпров'я),
  27. Новогрудська (Понімання),
  28. Островецька,
  29. Пінсько-Івацівська (Західне Полісся),
  30. Пуховицька (Центральна Білорусь між Слуцьком та Осиповичами берегами річки Птич),
  31. Росонська,
  32. Слуцька (Центральна Білорусь: м. Слуцьк та навколишні села),
  33. Смоленська,
  34. Стародозорська,
  35. Турово-Мозирська,
  36. Шкловська.

Джерела

ред.

Посилання

ред.