Бужинська Катерина Володимирівна
Катерина Володимирівна Бужинська (ім'я при народженні — Катерина Володимирівна Ящук[2], 13 серпня 1979, Норильськ, РСФСР) — українська співачка, мецо-сопрано (альт)[3], лауреат численних пісенних конкурсів, Гран-прі на Слов'янському базарі в 1998 році, народна артистка України[4]. Співпрацює з українською студією Artur Music. Випустила 8 альбомів з 1998 року. У репертуарі є пісні українською, російською, англійською, італійською, іспанською, івритом, болгарською.
Катерина Бужинська | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 13 серпня 1979 (45 років) |
Місце народження | Норильськ, Росія |
Громадянство | Україна |
Національність | українка |
Професія | співачка |
Освіта | КІМ ім. Глієра |
Співацький голос | мецо-сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Мова | українська російська англійська італійська іспанська іврит болгарська |
Жанри | поп-музика |
Псевдоніми | Катерина Бужинська |
Лейбли | Best Musicd[1] |
Нагороди | |
www.buzhynska.com | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
ред.Дитинство
ред.Катерина Володимирівна Бужинська народилась 13 серпня 1979 року в місті Норильськ, де прожила три роки. Згодом родина переїхала до Чернівців, на батьківщину матері. На початку кар'єри виступала під прізвищем батька Ящук, пізніше взяла прізвище матері — Бужинська[2].
Успіхи Катерини Ящук на початку творчого шляху пов'язані з дитячим ансамблем «Дзвінкі голоси» при палаці піонерів в Чернівцях та вчителем Марією Когос, у якої вчилась інша відома естрадна виконавиця Ані Лорак[5]. Катерина Ящук також працює в Чернівецькій філармонії[6]. В 1994 році Катерина стає фіналісткою програми першого каналу «Утренняя звезда». Після закінчення 9 класів Чернівецької середньої школи № 33, в 1993 році вступає до спеціалізованого Чернівецького музичного училища імені С. Воробкевича. В 1995 році Катерина Бужинська стає переможницею престижних українських пісенних конкурсів «Дивограй», «Первоцвіт», «Кольорові сни», «Червона рута»[7].
Початок кар'єри (1996—1999)
ред.В 1996 році Катерина Бужинська бере участь на фестивалі «Веселад» та здобуває перше Гран-прі[8]. В тому ж році, за запрошенням свого продюсера Юрія Квеленкова, їде до Києва, де, склавши іспити, вступає до другого курсу Київського інституту музики імені Р. М. Глієра на відділення «Естрадного вокалу»[9], де штудіювала вокал в Тетяни Миколаївни Русової[10].
В 1997 році отримує Гран-прі на фестивалі «Молода Галичина» та «Крізь терни до зірок»[11], і першу премію на «Пісенний вернісаж». В 1997 році успіхи співачки були оцінені у програмі «Шлягер року» — в номінації «Відкриття року».
В 1998 році отримує Гран-прі на міжнародному фестивалі «Слов'янський базар-98»[12][13] за виконання пісні «Приречена» на вірші Ю. Рибчинського та музику Сержа Лами[14].
Бужинська співпрацює з поетом Юрієм Рибчинським та композитором Олександром Злотником і після перемоги на «Слов'янському базарі»[15]. Пісні та музика, які вони створили стали хітами: «Лід», «Романсеро», «Непокірна», а кліпмейкер Наталія Шевчук робить для них відео. В 1998 році співачка стала володарем премії «Прометей-престиж» в номінації «Юний талант»[16] в програмі «Людина Року»[17][18]. В 1998 році виходить дебютний альбом Катерини Бужинської «Музика, яку я люблю».
В 1999 році отримує Гран-прі за участь на фестивалі «Мальви» в місті Біла Підляська (Польща)[14]. В цьому ж році виходить її другий альбом — «Лід». На цю ж пісню було відзнято кліп, в якому взяли участь українські фігуристи Юлія Обертас та Дмитро Паламарчук[19].
2000—2008
ред.У 2000 р. з успіхом закінчує Київське вище музичне училище та отримує диплом бакалавра за спеціальністю «артист естради». В 2001 році Бужинська стає першою представницею України на фестивалі в Сан-Ремо (Італія)[20], де виконала пісню «Україна»[21]. При співпраці зі студією НАК в тому ж році виходить альбом «Полум'я». В 2001 році Наталія Шевчук зняла кліп на пісню «Романсеро» із наступного альбому. Зйомки кліпу проходили в Музеї етнографії Пирогово в Києві, але антураж обирався під іспанську та циганську культуру. Текст про шалене кохання та зраду написав Юрій Рибчинський[22]. Президент України нагороджує Бужинську званням Заслуженої артистки України[23].
Другий кліп на історичну тему для пісні на слова Юрія Рибчинського «Чингісхан» зняв Баходир Юлдашев. Ідея створення художньої роботи із залученням акторів виникла у продюсера співачки за декілька років до зйомок[24], але реалізувати в 2002 році її зміг за своїм сценарієм Юлдашев на базі Ташкентської кіностудії «Узбекфільм», актори якої також узяли участь в масовках та постановочних боях. Узбецький актор Джавахир Закіров зіграв хана, а Катерина Бужинська його полонену, надалі — дружину, яка в кінці кліпу вбиває хана[25].
У 2003 році Бужинська випускає альбом «Романсеро». Після завершення роботи над альбомом «Коханою назви» у 2006 році, йде в декретну відпустку[26]. У 2008 році співачці було подаровано зірку на алеї зірок у Чернівцях[27].
2009—2013
ред.В травні 2009 року Катерина Бужинська нагороджена орденом святого Станіслава[28]. У жовтні 2009 року Катерина Бужинська отримала нагороду «Жінка III тисячоліття».[29].
У 2011 році Катерина Бужинська разом з Володимиром Кузіним перемагає в фіналі телевізійного шоу на каналі Україна «Народна зірка-4»[30] та проводить сольний концерт «Королева натхнення»[31].
У 2012 році Олександр Філатович зробив кліп на пісню «Примарилось», музику до якої написав Віктор Чайка, а вірші — Віктор Іонов — її раніше в 2007 році виконала Ірина Аллегрова[32].
В травні 2013 року отримує музичну нагороду «Найкращий український дует року» в номінації «Гордість української пісні» за виконання пісні «Дві зорі» в дуеті з П.Чорним[33].
2014—2016
ред.В червні 2014 року — виходить восьмий альбом «Нежный, родной».
В липні 2014 року — присвятила пісню Героям нашого часу «Солдат України»[34]
Вересень 2014 — Катерина Бужинська увійшла в ТОП-100 найкрасивіших жінок України
28 грудня 2014 — отримує нагороду «Шлягер року» за пісню «Україна-це ми!».
В травні 2015 р. відбувся благодійний тур для української діаспори у Європі під назвою «Україна — це ми», в ході якого співачка відвідала 8 країн: Болгарія, Угорщина, Австрія, Чехія, Німеччина, Італія, Іспанія, Польща і Україна. Ідея проведення благодійного туру «Українці в Європі» знайшла підтримку у Європейського культурного фонду, який надав значну допомогу ініціатору, організатору та продюсеру проєкту, чоловіку Катерини Дімітару Стойчеву. В столиці ЄС Брюсселі Катерина Бужинська мала офіційну зустріч з представниками Європарламенту на тему «Україна — європейська держава». Спеціально до туру була написана пісня «Європа і Україна», автор музики Ніколо, автор слів — донька відомого кутюр'є Михайла Вороніна Лариса.
26 травня 2015 року — отримує українську музичну премію «Золотий диск» за альбом «Як у нас на Україні». Золотий диск — спеціальний приз у вигляді золотої платівки для виконавців, в котрих тираж альбомів перевищив певну кількість (більше 200 тис. примірників).
26 травня 2015 року — отримує нагороду від Української Православної Церкви «За жертовність і любов до України»
4 вересня 2015 — За рішенням СКУМО співачка Катерина Бужинська удостоєна почесного звання «Співочий посол України» за благодійну волонтерську діяльність, патріотизм, популяризацію української пісні в усьому світі, благодійність і любов до рідного краю.
4 вересня 2015 — винесено подяку від регіонального штабу по соціальному забезпеченню переселенців Івано-Франківської області та адміністрації Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей за надану благодійну допомогу і подяку за вагомий внесок підростаючого покоління.
У вересні 2015 ім'я співачки Катерини ��ужинської занесено в книгу «Почесні імена України — еліта держави». Книга передається президенту, в міністерства та відомства, дипломатичні представництва в Україні і за кордоном, в офіси діючих підприємств, наукових і навчальних закладів, бібліотек, поширюється на міжнародних виставках і семінарах!
Указом Президента України № 670/2015 від 1 грудня 2015 роки за значний внесок в історію і розвиток української культури, патріотизм, популяризацію української пісні у всьому світі, благодійність, волонтерську діяльність і любов до рідного краю, співачці Катерині Бужинської присвоїли звання «Народний артист України» .
У грудні 2015 отримує нагороду «Шлягер року»
5 грудня 2015 Народна артистка України, співачка Катерина Бужинська призначена на посаду «Президент БО» Фонд «Відродження Прикарпаття»
19 грудня 2015 відбулася презентація соціального міжнародного проєкту «Діти за мир у всьому світі», який об'єднав 35 країн світу. Організатором проєкту є БО «Фонд» Відродження Прикарпаття ". В рамках проєкту Катерина Бужинська як Президент фонду та «Співочий посол миру» разом з дітьми презентували гімн проєкту «Діти за мир у всьому світі» на аудієнції Папи Римського у Ватикані, в Європарламенті, штаб-квартирі НАТО, Парламенті Швейцарії та інших євроінститутами країн, в яких був презентований міжнародний проєкт. Даний проєкт був відзначений оргкомітетом книги рекордів в номінації «Наймасштабніший міжнародний соціальний проєкт», в якому було задіяно понад 100 тисяч дітей з усього світу.
28 лютого 2016 року бере участь в регіональному конкурсі «Благодійна Україна». В рамках конкурсу «Благодійна Україна» Народна артистка України Катерина Бужинська була нагороджена медаллю «За благодійність в Україні», також співачці вручили диплом «За благодійну та волонтерську діяльність».
23 квітня 2016 Народна артистка України, Президент БО "Фонд «Відродження Прикарпаття», співачка Катерина Бужинська отримала найвищу нагороду волонтера — Орден «ЄДНІСТЬ ТА ВОЛЯ».
2017
ред.18 травня 2017 року нагороджена орденом «Берегиня України» міжнародного проекту «Я — Українка»
Особисте життя
ред.- Перший чоловік — продюсер Юрій Квеленков
- Громадянський чоловік Володимир Ростунов[35]
- Є донька Олена[36].
2З квітня 2014 року вийшла заміж за Дімітара Стойчева.
27 грудня 2016 року народила двійню — Дмитра та Катерину[37].
Хіти
ред.- Лед. Баллада о фигурном катании
- Приречена
- Романсеро
- Духмяна ніч
- Як у нас на Україні
- Звёзды
- Желанный
- Королева вдохновения
- Обещаю
- Любовь и счастье
- По краю пропасти
- Україна-це ми
- Європа і Україна
- Солдат України
Дискографія
ред.Альбоми
ред.Посилання
ред.- Офіційний сайт [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка YouTube
- Офіційний паблік в Facebook [Архівовано 20 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка в Instagram [Архівовано 20 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- iTunes [1] [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Відеографія
ред.Рік | Кліп | Режисер | Автори тексту та музики |
---|---|---|---|
2002 | «Чингисхан» | Баходир Юлдашев | Юрій Рибчинський та Сергій Гримальський[25] |
2004 | «Як у нас на Україні» | Наталія Шевчук | Валерія Серова, Олег Харитонов |
2006 | «Сладкая любовь» | Наталія Шевчук | Олег Гаврилюк |
2007 | «Звёзды» | Наталія Шевчук | Віталій Куровський, Руслан Квінта |
2003 | «Женщина-матадор» | Наталія Шевчук | Олександр Вратарьов[44], Gipsy Kings |
2005 | «Свобода» | Наталія Шевчук | Юрій Рибчинський, Вікторія Васалатій |
2003 | «Непокорная» | Наталія Шевчук | Юрій Рибчинський, Ніколо Петраш |
2001 | «Романсеро» | Наталія Шевчук | Юрій Рибчинський, Юрій Рибчинський[22] |
2006 | «Осень» | Наталія Шевчук | Олександр Єгоров, Віталій Куровський |
2004 | «Разговор» | Наталія Шевчук | Ю. Ключников |
1999 | «Лёд» | Максим Паперник | Юрій Рибчинський, Олександр Злотник[45] |
2000 | «Счастье, что снится» | Семен Горов[46] | Віталій Пастух, Василь Ткач[47] |
1999 | «Новогодняя» | Семен Горов | Ірина Бартошевська[48] |
2009 | «You are the best» | Наталія Шевчук | Ю. Рибчинський, О. Ларіна |
2009 | «Белая пантера» | Алан Бадоєв[49] | Сергій Бакуменко[50] |
2010 | «Обещаю» | Олександр Філатович[51] | Олексій Малахов |
2011 | «Любовь и счастье» | Олександр Філатович[51] | Анатолій Толстоухов, Олег Шак[52] |
2011 | «Желанный» | Олександр Філатович[51][31] | Лариса Архипенко, Віталій Волкомор |
2012 | «Померещилось» | Олександр Філатович[53] | Віктор Іонов, Віктор Чайка |
2015 | «Мы стоим друг друга» | Катя Царик | Ольга Животкова, Ольга Животкова |
Відзнаки
ред.- Лауреат премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2009)
Примітки
ред.- ↑ http://bestmusic.com.ua/artists/katerina-buzhinska
- ↑ а б Лариса Рябенко. Екатерина Бужинская : [арх. 7 березня 2010] // Киевские ведомости. — 2010. — № 34.
- ↑ Наталия ФЕЩУК (7 червня 2009). Катя БУЖИНСКАЯ. Бульвар Гордона. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|deadur=
(довідка) - ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2015 року № 670/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 24-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
- ↑ Наталия ФЕЩУК (3 жовтня 2009). Мария КОГОС. Комсомольская правда в Украине. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-19 у Archive.is]
- ↑ Елена Юрченко (19 березня 2009). Екатерина Бужинская: «Если решу выйти замуж, пресса об этом знать не будет». Новая. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Победители. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 22 червня 2015. [Архівовано 2013-02-17 у Archive.is]
- ↑ Вия Коренькова (20 вересня 1996). НАСТОЯЩЕЕ И БУДУЩЕЕ УКРАИНСКОЙ ПЕСНИ. ZN,UA. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Вокал. Киевский институт музыки имени Р. М. Глиэра. 10 лютого 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-14 у Archive.is]
- ↑ Екатерина Андрус (22 жовтня 2012). Участница «Шоу№1» - наша Саша!. Никополь-ART. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-18 у Archive.is]
- ↑ Виктория Муратова (29 серпня 1997). КОЛИЧЕСТВО ТЕРНИЙ. ZN,UA. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Тамара Мартынова. Граница прошла через «Славянский базар» // Независимая газета. — 1998-08-15. — № 149. — С. 6.
- ↑ Тетяна Поліщук (11 липня 1998). Катя БУЖИНСЬКА: «Я — найкраща!». День. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- ↑ а б Евгений Шелестов. После победы на престижнейшем польском песенном конкурсе Катя Бужинская собирается победить ещё раз // Факты. — 1999.[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Анна ШЕСТАК (9 грудня 2008). Злотнику — орден, Повалий — икону. Бульвар Гордона. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Олександр Беленький (3 жовтня 1998). Определены соискатели премии «Прометей-Престиж». День. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ ЛАУРЕАТИ ПРОГРАМИ "ЛЮДИНА РОКУ – 98". КІНТО. 2 січня 1999. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-11 у Archive.is]
- ↑ Володарі титулу «Людина року – 1998». Людина року. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-18 у Archive.is]
- ↑ Сергей В. ДАЦЕНКО (15 січня 2000). На чемпионате Украины отсутствовали многие лидеры, зато присутствовала известная певица Катя Бужинская. Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- ↑ Юлия Сычева. Екатерина Бужинская: «Я даже встречалась с одесситом» // ТАЙМЕР. — 26.10.2010.
- ↑ Григорий СВИРИДОВ (16 березня 2001). В Сан-ремо Катя Бужинская пела под аккомпанемент Рикки Мартина. Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- ↑ а б Цыганка Катя. День. 18 жовтня 2001. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- ↑ Л.КУЧМА (5 березня 2003). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня прав жінок і миру. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 18 січня 2013.
- ↑ Узбекские каникулы Бужинской. music.com.ua. 1 травня 2002. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-19 у Archive.is]
- ↑ а б Юрий ПРОФИЛОВ (20 червня 2002). Во время съемок клипа Кати Бужинской «чингисхан» в апреле в ташкенте выпал снег. Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- ↑ Лилия МУЗЫКА (27 вересня 2006). Популярная украинская певица закончила работу над очередным альбомом и уходит в декретный отпуск. Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- ↑ В Черновцах зажгли звезду Ани Лорак. Корреспондент.net. 6 жовтня 2008. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Катя Бужинская стала кавалером. LIVEstory.com.ua. 26 травня 2009. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-19 у Archive.is]
- ↑ Катя Бужинская стала женщиной тысячелетия. donbass.ua. 26 травня 2009. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 27 жовтня 2009.
- ↑ Леся Кічура (20 листопада 2011). Катерина Бужинська: «Весь свій вільний час я прагну проводити з улюбленою донечкою». MusicUkraine.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- ↑ а б Лилия МУЗЫКА (12 листопада 2011). Катя Бужинская: «Андрей Джеджула мне действительно подарил кольцо». Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- ↑ Альбом «Аллегрова 2007». Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-17 у Archive.is]
- ↑ Поплавський нагородив найкращих українських виконавців. tabloid.pravda.com.ua. 17 травня 2013. Архів оригіналу за 10 липня 2013. Процитовано 17 травня 2013.
- ↑ Катерина Бужинська — Солдат України. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2015.
- ↑ Юлия ГРЕЧКА (11 лютого 2007). Владимир Ростунов не признает ребенка Кати Бужинской своим. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Кристина Крыжановская (2 квітня 2007). Катя Бужинская: «У меня сейчас просто шикарная грудь!». Stars. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-12 у Archive.is]
- ↑ катерину Бужинскую выписали с детьми из роддома. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
- ↑ Катя Бужинская – Романсеро. www.discogs.com. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Екатерина Бужинская – Любимой Назови. www.discogs.com. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Катя Бужинская – Королева Вдохновения. www.discogs.com. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Катя Бужинська – Як У Нас На Україні. www.discogs.com. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Катя Бужинська – Нежный,родной. www.discogs.com. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Катя Бужинська – Як у нас на Україні (обновлен). www.discogs.com. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ НОВЫЙ ВИДЕОКЛИП КАТИ БУЖИНСКОЙ. Укрінформ. 29 грудня 2003. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2019-11-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Станіслава МІОДУШЕВСЬКА (9 липня 1999). У наших фигуристок появился свой гимн. Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-17 у Archive.is]
- ↑ У ДАНЫ ИНТЕРНЕШНЛ ПОЯВИЛАСЬ КОНКУРЕНТКА. Сегодня. 20 травня 2000. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Гурген ГРИГОРЯН (23 червня 2000). Что снится Кате Бужинской. 2000. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 15 лютого 2013.
- ↑ Катя бужинская будет встречать новый год в белом. Факты. 15 грудня 1999. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- ↑ Ліліанна Семенюта (8 жовтня 2012). Секреты белой пантеры. Счастливая. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2014-09-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Анастасія Паніна (3 червня 2010). "Белая пантера" Сергея Бакуменко. DELFI. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 15 лютого 2013.
- ↑ а б в Филатович Александр Александрович. Аргументы и Факты Украина. 10 лютого 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Катя Бужинська презентувала кліп на пісню «Любов і щастя». musicukraine.com. 13 лютого 2011. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Ольга Шум (17.01.2013). Катерина Бужинская: Я хочу еще троих детей. IVONA. Архів оригіналу за 29.01.2013. Процитовано 18 січня 2013.