Брова́рки — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Гельмязівської сільської громади. Населення — 383 чоловіка.

село Броварки
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Тер. громада Гельмязівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71040050040099691
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1910
Перша згадка між 1900 і 1910 роками.
Населення 383
Площа 0,92 км²[1]
Густота населення 416 осіб/км²
Поштовий індекс 19712
Телефонний код +380 4737
Географічні дані
Географічні координати 49°54′44″ пн. ш. 31°47′41″ сх. д. / 49.91222° пн. ш. 31.79472° сх. д. / 49.91222; 31.79472
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Відстань до
обласного центру
55,7 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
30 км
Місцева влада
Адреса ради с. Гельмязів
Карта
Броварки. Карта розташування: Україна
Броварки
Броварки
Броварки. Карта розташування: Черкаська область
Броварки
Броварки
Мапа
Мапа

Село розташоване за 30 км на північний захід від районного центру — міста Золотоноша. Простягнулося воно всього на один кілометр. Сусідять Броварки із Богданами, Калениками, Малинівщиною. Нині в Броварках 166 дворів.

Історія

ред.

Броварки одне з наймолодших сіл Золотоніщини. Перепис 1900 року ще не фіксує його. Перша згадку про Броварки зустрічається в матеріалах третього подвірного перепису за 1910 рік. Отож, цей населений пункт, імовірно, виник між 1900 і 1910 роками.

В історичних джерелах Броварки значаться як хутір у 1850 р.[3], що належав Гельмязівській волості. Відомий краєзнавець М. Ф. Пономаренко вважає, що назва хутора походить від прізвища його засновника Броварка. Існують й інші версії: назва села пов'язана із заняттями його жителів або ж це поселення заснували переселенці з Броварів.

На 1910 рік у Броварках був 21 двір — 13 козацьких і 8 селянських. Проживало на хуторі 120 жителів, серед них лише один представник інтелігенції.

У 1911 році у хуторі Броварки жила 51 особа (24 чоловічої та 27 жіночої статі)[4]

У роки НЕПу хутір увійшов до створеного у 1923 році Гельмязівського району. За переписом 1926 року тут налічувалося 56 господарств, населення Броварок збільшилося майже втричі і склало 330 мешканців.

У 1929 році, під час примусової колективізації було створено колгосп. Голодомор 1932—1933 років обірвав життя майже третини броварківчан. Свідки того страшного лиха згадують про неодинокі випадки людоїдства на хуторі.

У роки радянсько-німецької війни 60 хуторян пішли на фронт, 40 з них загинули. Десятки були вивезені на роботи до Німеччини.

У 1955 року Гельмязів, Каленики, Броварки, Богдани, Малинівщина об'єднали свої землі в єдине колективне господарство. Через три роки воно розпалось, і на його руїнах виник колгосп «Іскра» у складі Броварок і Малинівщини. Господарство спеціалізувалось з вирощування овець: на 1993 рік поголів'я було доведено до 9200 голів. Колгосп «Іскра» реорганізувався в КСГП, СТОВ. Сьогодні це ДП АФ «Іскра» в співпраці з «ЕНЕРГОТРАНСІНВЕСТ ХОЛДІНГ».

Сучасність

ред.

У селі працюють такі соціальні об'єкти: фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека. Село газифіковано.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Хто є хто в Україні. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 11 квітня 2008.
  2. http://maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Андаренко, Н. (1850). Записки о Полтавской губернии. Полтава. с. Ч. 2. - С. 75.
  4. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 32 з 562.