Браславський повіт

Браславський повіт — адміністративна одиниця в складі Віленського воєводства Великого князівства Литовського (потім — Речі Посполитої). Центр повіту — Браслав. Площа повіту — близько 5,5 тис. км². На півночі повіт межував з Лівонією.

Браславський повіт
Герб повіту на печаті 1792 року
місто	Браслав
Країна	Велике князівство Литовське
Регіон	Браславське воєводство
Межує з: сусідні адмінодиниці Віленський повіт[d] ?
Населення
- повне	44 904 (XVIII століття)
Площа
- повна	5,5 тис. км²
Дата заснування	1566
Дата ліквідації	1795
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Браславський повіт

Повіт був створений в 1566 році в ході адміністративної реформи в Великому князівстві Литовському. До 1700 повіт був перетворений в Браславське воєводство, в яке входили Браслав, Мядель, Нарочь та Вяча.^[1]

До складу повіту входили Браславське міське, Дрівятське і Опське староства, а також приватні володіння. Повіт посилав двох депутатів (послів) на Вальний сейм Речі Посполитої. У Браславі збиралися повітові і воєводські соймики — місцеві станово-представницькі органи. В середині XVII століття в повіті було 5613 селянських господарств, а населення становило 44 904 ^[2]. В 1775 в повіті налічувалося 5888 селянських господарства. В 1790 чисельність населення повіту становила 85 932 осіб.

Повіт був ліквідований в 1795 році після приєднання його території до Російської імперії в ході третього поділу Речі Посполитої.