Ботвінов Олексій Іванович

Олексій Ботвінов народився 8 вересня 1964 в Одесі у сім'ї музикантів. Його батько, Ботвінов Іван Дмитрович (1917–1980), був композитором та музикознавцем; обіймав посаду завідувача кафедрою теорії музики та проректора Одеської консерваторії. Мати, Бєляєва Віра Олександрівна (1943) — піаністка, концертмейстер (Одеської консерваторії). Після розлучення батьків та укладення матір'ю другого шлюбу, з дев'яти років виховувався вітчимом, Анатолієм Івановичем Дудою (1946-2020) — Народний артист України, співак (тенор), педагог з вокалу — який зіграв значну роль у становленні Олексія, як музиканта та особистості.

Музичну освіту почав отримувати в м. Одесі, у професора Могилевської С. Л. З 1981 до 1985 навчався в Одеській консерваторії у професора Кардашева А. О., закінчив з відзнакою.

У 1983, у віці 19 років, став наймолодшим учасником та лауреатом 1 Всесоюзного конкурсу імені Рахманінова (Москва), після чого став солістом Одеської філармонії та викладачем консерваторії.

У 1987–1989 проходив стажування у Московській консерваторії у професора Горностаєвої В. В.

З 1994 проживав за кордоном, залишаючись громадянином України.

Мешкає в м. Одесі, поєднуючи виступи в ролі соліста Одеської обласної філармонії та гастролі світом^[5].

У 1994–1996 роках мешкав у м. Дюссельдорфі, де прем'єрою балету за «Дитячими сценами» Шумана розпочалось його плідне співробітництво з відомим швейцарським хореографом Гайнцем Шперлі^[de].

З 1996 року поєднує активну гастрольну діяльність з позицією запрошеного соліста-піаніста Цюрихського Балету. Піаніст з незмінним успіхом виконував у балетних виставах Шперлі музику Моцарта, Шопена, Брамса, Прокоф'єва, Стравінського, Скрябіна, Шнітке та інших.

З 1995 року виконує «Гольдберг-варіації» Й. С. Баха, що стали «візитною карткою» компанії Шперлі та потягли за собою виступи практично в усіх країнах Європи, у Канаді, Японії, Ізраїлі та Південній Африці. З 2001 року «Гольдберг-варіації» — у постійному репертуарі балету Берлінської Дойче Опер (прем'єрне виконання твору О. Ботвіновим у червні 2001 стало сенсацією, що відобразилось у високій оцінці його німецькою пресою («Феєрверк за роялем» (Берлінер Кур'єр), «Ботвінов — це щасливий випадок для Дойче Опер» (Тагесшпігель) тощо).

У 1996 році, в Швейцарії, вийшов CD «Гольдберг-варіацій», який негайно попав на друге місце у хіт-параді класичної музики («Суперзапис!», Ле ФіҐаро, Париж). Наступні записи піаніста газета «Нойе Цюрихер Цайтунг» оцінила: Шопена — як «неймовірно прекрасні», Брамса — «дивуючі своєю нетрадиційністю, але переконливі у кожній деталі». Також у Швейцарії вийшли диски з виконанням творів Рахманінова та концертів Баха і Моцарта («живий запис» з Празької філармонії).

Олексій Ботвінов виступав на численних музичних фестивалях, серед яких Фестиваль Шопена у Польщі та Фестшпіль у Цюриху.

У 2002 році був членом журі міжнародного конкурсу піаністів імені Артура Рубінштейна у Польщі.

У серпні 2003 року був «Артистом ин Резиденс» 15 Міжнародного фестивалю в Муртені (Швейцарія), де зіграв шість концертів соло та з оркестрами.

У жовтні 2008 року ініціював та реалізував новий проект — мультимедійний концерт «Візуальна реальність музики» — поєднання класичної музики та відеоінсталяції, — разом з віджей-гуртом «Videomatics»). Європейська прем'єра відбулася з великим успіхом в Одеській філармонії, було виконано твори Й. С. Баха, С. Рахманінова, О. Скрябіна, А. Караманова та Я. Фрейдліна. Поряд з творчими завданнями, проект має також велике освітнє значення: синтез музики та зображення допомагає залучитися до класичної музики всім тим, хто звик ддо динаміки візуальних форм на екранах телевізорів та комп'ютерів.

У 2009 році проєкт було з величезним успіхом показано у Міжнародному Будинку Музики в Москві, а на відкритому (опен-эйр) концерті на Софіївській площі у Києві було присутньо близько 5000 глядачів.

У листопаді 2008 року, у Санкт-Петербурзі, Олексій Ботвінов, разом з мистецтвознавцем, педагогом, скрипалем та експертом з мистецтва Нобелівського концерту Михайлом Казініком, на телевізійному об'єднанні Мастерская Игоря Шадхана, продовжив роботу над найбільшим у російській історії публіцистичним телепроєктом Свободный полёт. 56 фільмів цього циклу транслювались на каналах ТВ Центр та TVCI. Фільми охоплюють сотні музичних творів, написаних композиторами останніх трьох століть. У листопаді 2008 року, на російській радіостанції Орфей^[ru], почався цикл спільних з М. Казиником програм е'Ad Libitum, или В свободном полёте, в яких автори у режимі нон-стоп щотижнево протягом півгодини у вільному діалогові аналізували музику всіх епох та стилів.

З серпня 2009 по травень 2010 року, Олексій Ботвінов, на громадських засадах, виконував обов'язки художнього керівника Одеського Національного Театру Опери та Балету. За цей час у театрі відбулися дві прем'єри, що стали помітними подіями у культурному житті країни: балет «Нуриєв forever» та опера «Турандот».

Новий революційний для світу класики проект «Гольдберг. Перезавантаження» є поєднанням на перший погляд непоєднуваних культурних сфер — вершини європейської музики «Гольдберг Варіацій» Й. С. Баха з орієнтальними ритмами знаменитого турецького перкусіоніста Бурхана Очала^[tr], заснованими на стародавніх суфійських традиціях. Європейська прем'єра «Перезавантаження» пройшла з великим успіхом^[6] у Великому (Светлановском) Залі Московського Будинку Музики 19 вересня 2011 р., потім були виступи в Парижі, Цюріху, Базелі, джазовому фестивалі в Монтре, на відкритті Стамбульського кінофестивалю, у Національній філармонії України (м. Київ)^[7], в Одеській обласній філармонії^[8], в Аккерманскій фортеці^[9][10].

Створений в 2011 році театрально-музичний проект «Письмовник. Елегія» (за романом «Письмовник» Михайла Шишкіна) став режисерським дебютом Олексія Ботвінова; він виступив також автором п'єси і сценографом. Проект викликав фурор в Москві^[11] і Санкт-Петербурзі^[12][13], спектакль багато разів і успішно^{[14][15][16][17][18][19][20]} йшов на одеській сцені, а в грудні 2012 року в Цюріху з великим успіхом^[21][22] пройшла прем'єра німецькомовної версії спектаклю.

Олексій Ботвінов став автором ідеї проведення, артдиректором та головним організатором Міжнародного музичного фестивалю «Odessa Classics», який проходить щорічно на початку червня, починаючи з 2015 року, в м. Одесі^[23]. В 2018 році на честь свого першого педагогу з фортепіано заснував щорічний Всеукраїнський конкурс молодих піаністів імені Серафими Могилевської^{[24][25][26][27]}.

У лютому 2021 року, спільно з Даніелем Хоупом^[en] видав CD диск "SCHNITTKE Works for Violin and Piano" на лейблі Deutsche Grammophon^[28].

У січні - лютому 2022 року, Олексій Ботвінов взяв участь у Міжнародному музичному фестивалі "MustonenFest", проведення якого було сплановано в м. Таллінні (Естонія). Фестиваль стартував 27 січня, концерт одесита було призначено на 2 лютого 2022 року^[29].

• Проф. Могилевська Серафима Леонідівна, (з 1975 до 1982);
• Проф. Кардашев Анатолій Олександрович ,(з 1982 до 1985);
• Проф. Горностаєва Віра Василівна, (з 1987 до 1989).

• 1983 — Лауреат 1 Всесоюзного конкурсу імені Рахманінова (Москва)
• 1988 — Лауреат 8 Міжнародного конкурсу імені Баха (Лейпціг)
• 1993 — Лауреат 1 Міжнародного конкурсу імені Клари Шуман (Дюссельдорф)
• 2001 — Заслужений артист України
• 2007 — Музикант року, рейтинг «Народне визнання», м. Одесса^[30]
• 2009 — Грамота Кабінету Міністрів України за заслуги в галузі культури України.
• 2011 — Почесна Грамота Одеської Міської Ради за багаторічну плідну творчу роботу, високе професійне мастерство.
• 2011 — Орден святителя Дмітрія (Туптала), мітрополита Ростовського
• 2013 — Орден святого рівноапостольного князя Володимира II степеню^[31]
• 2014 — Відзнака Одеської обласної ради^[32]
• 2014 — Відзнака Одеського міського голови «За заслуги перед містом»^[33]
• 2015 — Народний артист України^[34]
• 2019 — Знак пошани Одеського міського голови^[35]
• 2020 — Кавалер Ордену Зірки Італії^{[it] [36]}
• 2020 — Швейцарська нагорода Вільгельма Телля ^[37]
• 2020 — Гордість Одеси, рейтинг «Народне визнання. Одесит року»^[38]

Дружина — Єлена (1977)
Син — Михайло (2013)^[39].

• Олексій Ботвінов в дитинстві мріяв стати футболістом, але у 9 років твердо вирішив бути музикантом.
• Улюблений інструмент піаніста — чорний рояль німецької фірми Хоффман, виготовлений перед Другою світовою війною; належить музикантові з 15 років; знаходиться в м. Одесі.
• Улюблені літературні твори: «Письмовник» Шишкіна «Степовий вовк» Гессе, «Майстер і Маргарита» Булгакова, «Чапаєв і порожнеча» Пелевіна. Улюблений літературний жанр — фантастика.
• У харчуванні віддає перевагу італійській, французькій та японській кухні^[40].

• Johann Sebastian Bach — Goldberg-Variationen — alphadisc 970420
• Johannes Brahms — Händel-Variationen
• Frédéric Chopin — Sieben Nocturnes — alphadisc 970908
• Bach — Mozart — Beretta — live mit den Musici de Praga
• Bach — Klavierkonzert d-moll BWV 1052, Mozart — Klavierkonzert d-moll KV 466 — Beretta — Bach and I / Mozart in the Sky alphadisc 980117
• Botvinov plays Rachmaninov — nurkultur 0203AB
• SCHNITTKE Works for Violin and Piano. Daniel Hope, Alexey Botvinov — Deutsche Grammophon (DG) 00028948392346

• Офіційний сайт [Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine.]

• Олексій БОТВІНОВ: «Країну можна поміняти, Батьківщину — ні» (Голос України, 6 жовтня 2009) [Архівовано 21 грудня 2020 у Wayback Machine.]
• Блог Олексія Ботвінова у Живому журналі [Архівовано 16 травня 2013 у Wayback Machine.]
• Блог Олексія Ботвінова на порталі «Лівий берег» (російською) [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Сторінка Олексія Ботвінова в соціальній мережі Facebook
• Сторінка Олексія Ботвінова в Instagram
• Відео-канал Олексія Ботвінова на Youtube.com
• Офіційна сторінка фестивалю «Odessa Classics» [Архівовано 29 листопада 2017 у Wayback Machine.]
• Офіційна сторінка Конкурсу молодих піаністів ім. Серафими Могилевської в Facebook
• Сторінка проекту «Гольдберг. Перезавантаження» в Facebook [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.]