Вікіпедія

Богемна рапсодія

Не плутати з Bohemian Rhapsody — піснею гурту Queen.

Богемна рапсодія (англ. Bohemian Rhapsody) — американо-британський біографічний фільм 2018 року про гурт «Queen» та події з життя його учасників. Фільм охоплює період з 1970 по 1985 рік.

Богемна рапсодія
англ. Bohemian Rhapsody
Жанрбіографічний фільм, драматичний фільм, музичний фільм і ЛГБТ-фільмd
РежисерБраян Сінгер[1]
ПродюсерҐрем Кінґd і Jim Beachd
СценаристAnthony McCartend[1]
У головних
ролях

Рамі Малек

Люсі Бойнтон

Гвілім Лі

Джозеф Мацело

Бен Гарді

Аллен Ліч

Майк Майєрс
ОператорНьютон Томас Сіґелd
КомпозиторБраян Мей
КінокомпаніяRegency Enterprises, TriBeCa Productionsd, GK Filmsd і Walt Disney Studios Motion Pictures
Дистриб'ютор20th Century Fox (США)
UFD (Україна)
Тривалість134 хв.
Моваанглійська
Локалізаціядубляж, Postmodern
Країна США
 Велика Британія
Рік2018
Дата виходу24 жовтня 2018 (Велика Британія)
1 листопада 2018 (Україна)
2 листопада 2018 (США)
Касові збори903 655 259 $[2]
IMDbID 1727824
foxmovies.com/movies/bohemian-rhapsody
CMNS: Богемна рапсодія у Вікісховищі

Фільм отримав змішані відгуки від критиків: вони критикували режисуру та історичні неточності, але акторська гра Рамі Малека отримала одностайну похвалу.[3]

Сюжет

ред.

У 1970 році в Лондоні Фаррух "Фредді" Булсара, біженець-парс із Занзібару, працює вантажником багажу в аеропорту Гітроу і живе з батьками та сестрою. Одного разу Фаррух вирушає до пабу та потрапляє на виступ студентської рок-групи "Smile". Гурт так його здивував, що він вирушає на вулицю шукати музикантів, і врешті, знайомиться з барабанщиком Роджером Тейлором та гітаристом Браяном Меєм. Дізнавшись від них про вихід з групи свого вокаліста-басиста Тіма Стаффелла, Фаррух пропонує взяти його як вокаліста і Роджер з Браяном приймають його до гурту. У Фредді та Мері починаються романтичні стосунки.

З Фредді як співаком та Джоном Діконом на басі, гурт "Smile" продовжує виступати. Фредді закликає своїх колег по гурту думати масштабніше і пропонує продати свій тур-фургон для запису дебютного альбому. Представник A&R від EMI Records, що спостерігав за експериментами групи, просить звукорежисера Роя Томаса Бейкера про їх демозапис. Фредді змінює назву групи на Queen, а юридично змінює власне ім'я на Фредді Мерк'юрі.

Група підписує контракт з Джоном Рідом, менеджером Елтона Джона, і отримує контракт з EMI. Поява на Top of the Pops дає Queen хіт-рекорд «Killer Queen». Після гастролей з промоушена альбому Мері та Фредді заручилися. Альбом потрапив до чартів в Америці, і група починає sold-out американське турне, де Фредді починає ставити під сумнів свою сексуальність.

У 1975 році Queen записує свій четвертий альбом "A Night at the Opera", ал�� залишає EMI, коли виконавчий Рей Фостер відмовляється випустити оперну "Bohemian Rhapsody" тривалістю 6 хвилин як головний сингл.

Пісня дебютувала на радіо Capital завдяки ді-джею Кенні Еверетту. Попри неоднозначні відгуки, вона стає хітом. Під час світового турне Queen, Фредді починає стосунки з Полом Прентером, щоденним менеджером гурту. Зіткнувшись з Мері, Фредді робить камінг-аут як бісексуал, хоча вона запевняє його, що він гей. Вони закінчують стосунки, але продовжують залишатися найкращими друзями, і вона залишається жити по сусідству, коли він купує екстравагантний будинок у 1980 році.

Напруга виникає в колективі, коли Фредді занурюється у розпусту з маніпулятивним Полом. Після влаштованої Фредді пишної вечірки, Фредді зустрічає офіціанта Джима Хаттона. Вони балакають і зливаються в поцілунку. Тим часом Браян Мей пише "We Will Rock You" як пісню, яку можуть зіграти глядачі. Після успішного шоу з її виконанням, Пол залучає Ріда, щоб запропонувати Фредді розпочати сольну кар'єру і покінчити з Queen, посилаючись на успішну сольну кар'єру Майкла Джексона. Розгнівавшись, Фредді звільняє його, тим самим посиливши напругу в гурті. В цей час Джон Дікон пише неперевершений бас-риф, який зрештою призводить до наступного хіта гурту "Another One Bites The Dust". На пресконференції, присвяченій виходу альбому Hot Space 1982 року, Фредді бомбардують питаннями про його особисте життя.

У 1984 після виходу скандального кліпу на пісню "I Want to Break Free" та заборони його MTV у Сполучених Штатах Америки, Фредді оголошує про свою сольну угоду на 4 мільйони долара із CBS Records, фактично розбивши групу. У цьому ж році Фредді переїжджає до Мюнхена, щоб працювати над своїм першим сольним альбомом Mr. Bad Guy. Мері, яка зараз вагітна і стурбована через Фредді, приїхавши з Лондону, розповідає йому про благодійний концерт "Live Aid" та закликає його повернутися додому.

Дізнавшись, що Пол утримав цю новину від нього, Фредді порвав з ним усі зв'язки. Фредді повертається до Лондона, мириться зі своїми колегами. Пройшовши медичні обстеження, Фредді виявляє, що заразився ВІЛ. Він розповідає це своїм друзям, які підтримують його.

У день «Live Aid», перед самим концертом, Фредді зустрівся з Джимом Гаттоном та разом з ним пішов на Вемблі. Фільм закінчується 20-хвилинним сетом на сцені, під час якого гурт виконує "Bohemian Rhapsody", "Radio Ga Ga", "Hammer to Fall" та закінчуючи "We Are the Champions", допомагають збільшити пожертви та перетворити подію на величезний успіх.

У ролях

ред.

Український дубляж

ред.

Фільм дубльовано студією «Postmodern» у 2018 році.

  • Перекладач — Олег Колесніков
  • Режисер дубляжу — Катерина Брайковська
  • Звукорежисер — Андрій Желуденко
  • Координатор проєкту — Ольга Нагієвич

Виробництво

ред.

Музика

ред.

Офіційний саундтрек до фільму містить декілька хітів «Queen» та 11 раніше не опублікованих записів, у тому числі п'ять треків з їхнього 21-хвилинного живого виступу в липні 1985 року. Вийшов на звукозаписувальному лейблі Hollywood Records на компакт-диску, аудіокасеті та в цифровому форматі 19 жовтня 2018 року.

Відгуки й критика

ред.

Цікаві факти

ред.
  • На відміну від героя фільму, для реального Мерк'юрі гурт Queen був далеко не першим музичним колективом, з яким він виступав на сцені.[4]
  • Продюсера Рея Фостера (актор Майк Маєрс), який відмовився надсилати «Богемну рапсодію» на радіо через тривалість пісні, насправді не існувало. Ця сцена — посилання на відомий фільм «Світ Вейна», в якому грає Маєрс.[4]
  • Насправді Фредді Мерк'юрі не звільняв Джона Ріда «на задньому сидінні лімузина». Рід пішов сам у 1977 році та зберіг добрі стосунки з Queen.[4]
  • Між Мерк'юрі та рештою колективу Queen насправді ніколи не було «розривів», хлопці вільно виступали як разом, так і соло.[4]

Номінації й нагороди

ред.
Премія Дата церемонії Категорія Одержувачі та номінації Результат Дж.
Міжнародний фестиваль у Палм Спрінгс[en] 2019 За видатні досягнення Рамі Малек Перемога [5]
Золотий глобус 6 січня 2019 Найкращий фільм — драма Богемна рапсодія Перемога [6][7]
Найкраща чоловіча роль — драма Рамі Малек Перемога
Премія БАФТА 10 лютого 2019 Найкращий британський фільм Богемна рапсодія Номінація [8][9]
Найкраща чоловіча роль Рамі Малек Перемога
Найкраща операторська робота Ньютон Томас Сігел Номінація
Найкращий звук Джон Касалі, Тім Каваґін, Ніна Гартстон, Пол Массі, Джон Воргерст Перемога
Найкращий дизайн костюмів Джуліан Дей Номінація
Найкращий грим і зачіски Марк Кольєр, Жан Сьюелл Номінація
Найкращий монтаж Джон Оттман Номінація
Супутник 17 лютого 2019 Найкращий актор — комедія/мюзикл Рамі Малек Перемога [10]
Оскар 24 лютого 2019 Найкращий фільм року Богемна рапсодія Номінація [11][12]
Найкраща чоловіча роль Рамі Малек Перемога
Найкращий монтаж Джон Оттман Перемога
Найкращий звук Пол Мессі, Тім Каваґін та Джон Казалі Перемога
Найкращий звуковий монтаж Джон Воргерст та Ніна Гартстоун Перемога
Давид ді Донателло 27 березня 2019 Найкращий іноземний фільм Богемна рапсодія Номінація [13]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б ČSFD — 2001.
  2. ↑ Box Office Mojo — 1999.
  3. ↑ Rachel Yang (23 жовтня 2018). rhapsody — critics — reviews — roundup — rami — malek — 1202990633/ ‘Bohemian Rhapsody’ Sees Mixed Reviews as Critics Praise Rami Malek. Variety. Процитовано 24 жовтня 2018.
  4. ↑ а б в г Robins, Becki. 11 times the Bohemian Rhapsody movie lied to you. Grunge.com (амер.). Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
  5. ↑ Rami Malek to be honored at Palm Springs International Film Festival. KESQ. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 листопада, 2018.
  6. ↑ Winners & Nominees 2019. Золотий глобус. грудень, 2018. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 08 грудня, 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  7. ↑ Кінопремія Золотий глобу��: оголошені переможці. Усі подробиці, фото та відео. Обозреватель. 6 січня 2019. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  8. ↑ Оголошено номінантів британської кінопремії BAFTA. Детектор медіа. 9 січня 2019. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 10.01.2019.
  9. ↑ Анна Шакун. Список номінантів BAFTA-2019. Moviegram. 11.02.2019. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 11.02.2019.
  10. ↑ 2018 Nominees. International Press Academy. Листопад 2018. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
  11. ↑ Лілія Зінченко. Оголошено номінантів на «Оскар–2019». Детектор медіа. 22 січня 2019. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 22.01.2019.
  12. ↑ Oscars 2019: The nominees in full. BBC News. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  13. ↑ David di Donatello 2019, trionfa ‘Dogman’. RollingStone.it (італ.) . 27.03.2019. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 28.03.2019.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богемна_рапсодія&oldid=42864061