Безус Роман Анатолійович

Вихованець кременчуцького футболу, займався у дитячій школі місцевого «Кременя». У ДЮФЛ також грав за полтавську команду «Молодь». Професійні виступи розпочав 2006 року у складі головної команди «Кременя», що змагалася у другій лізі чемпіонату України. 15 серпня 2006 року дебютував на професійному рівні в матчі другої ліги проти армянського «Титану» (1:1). Загалом провів у команді 2,5 сезони, протягом яких взяв участь у 72 матчах, відзначився 10 забитими голами.

У січні 2009 року переїхав до Полтави, де продовжив кар'єру у складі місцевої «Ворскли». У Прем'єр-лізі чемпіонату України дебютував 26 травня 2009 року у грі «Ворскли» проти криворізького «Кривбаса» (перемога 2:0).

Забив перший гол 31 жовтня 2009 року в ворота луганської «Зорі» (2:0). 31 травня 2009 року «Ворскла» виграла кубок України, у фіналі «Ворскла» обіграла донецький «Шахтар» (1:0)^[1]. 11 липня 2009 року узяв участь в матчі за Суперкубок України, де полтавчани програли київському «Динамо», по пенальті (4:2, основний час 0:0)^[2]. 20 серпня 2009 року дебютував у єврокубках у матчі плей-оф раунду Ліги Європи проти лісабонської «Бенфіки» (4:0)^[3].

За підсумками сезону 2011/12 Безус був названий клубами Прем'єр-ліги й уболівальниками найкращим у номінації «Відкриття чемпіонату»^[4]. Всього, за роки, проведені у складі ворсклян, атакуючий півзахисник провів у чемпіонаті України 91 гру, відзначившись 20 точними ударами.

3 січня 2013 року підписав п'ятирічний контракт з київським «Динамо»^[5]. Дебют відбувся в матчі 1/16 Ліги Європи проти Бордо 14 лютого, що завершився з рахунком 1-1. 20 квітня провів свій перший гол за «Динамо» у ворота Зорі. Після матчу 27 туру Чемпіонату України проти «Металіста» був прооперований через пошкодження.

Восени 2013 на одному з тренувань, що передували матчу у Кубку України проти донецького «Металурга», Роман відчув дискомфорт і прискорене серцебиття, що стало приводом звернення до лікарів. Було діагностовано напад пароксизмальної тахіаритмії. У цей же день його було доставлено до кардіологічної клініки — Київський Міський Центр Серця, до лікаря Бориса Тодурова. Наступного дня гравцеві було виконано комплексне обстеження, після чого проведена мікрооперація, яка пройшла успішно.^[6]

11 січня 2015 року підписав трирічний контракт з дніпропетровським «Дніпром»^[7]. Але у дніпропетровській команді він не зміг завоювати місце в основному складі. Після фіналу Ліги Європи багато лідерів пішло з команди. І він отримав ще один шанс. Добре показав себе у кубковому матчі проти «Сталі». Та на шляху до забитого м'яча йому став Юрій Паньків. Але далі зміг відзначився з «Шахтарем». Загалом провів 31 матч за команду в УПЛ, в яких забив 6 м'ячів.

12 червня 2016 року перейшов до бельгійського «Сент-Трюйдена», підписавши річний контракт. Після сезону в чемпіонаті Бельгії пролонгував угоду ще на два роки, в підсумку провівши за команду 50 матчів в Лізі Жупіле і відзначився п'ятьма голами.

У 2019 році став гравцем «Гента», підписавши контракт на 3,5 роки. За неофіційною інформацією сума трансферу становила 1 мільйон євро. У складі бельгійського клубу у 2022 році став володарем Кубка Бельгії.

Улітку 2022 року перейшов до кіпрської «Омонії», з якою здобув право виступати в 2 кваліфікаційному раунді Ліги Конференцій. 27 липня 2023 року у матчі ЛК проти азербайджанської «Габали» оформив перший єврокубковий хет-трик у кар'єрі (3:2).

Протягом 2010–2012 років виступав за молодіжну команду.

11 листопада 2011 року Роман дебютував у складі збірної України в матчі-відкритті оновленого НСК «Олімпійського» в грі проти збірної Німеччини (3:3)^[8]. Свій перший м'яч за збірну забив на 93 хвилині у зустрічі проти збірної Чорногорії у рамках відбору до ЧС-2014, вийшовши на заміну на 91 хвилині, зробивши цим остаточний результат матчу 4-0^[9].

Дані наведені станом на 19 червня 2023 року

Дані наведені станом на 29 червня 2021 року.