Безбо́жна п'ятирі́чка — п'ятирічний план заходів, спрямований на знищення церкви в СРСР, який за непідтвердженою версією, був прийнятий керівництвом комуністичної партії СРСР у 1932 р.

Релігійний склад населення СРСР за переписом 1937 року в залежності від віку та грамотності
Антирелігійні гасла до Пасхи. Дитяча комуна біля Чугуєва, Харківська область, УРСР, квітень 1931 р.(історичне фото)

Перебіг подій

ред.

15 травня 1932 Сталін начебто підписав декрет про «безбожну п'ятирічку», де ставилося цілком певне завдання: «До 1 травня 1937 р. ім'я Бога має бути забуте на території країни». На початку 30-х років в СРСР припинили існування 70 єпархій, арештовано 40 архієреїв (в архієрейському служінні залишилося тільки 4), зруйновано велику кількість храмів, що існували ще в 20-ті роки.

Найактивнішу роль в пропаганді атеїзму в СРСР відігравала створена ще в 1925 році громадська організація «Спілка Войовничих Безвірників», очолювана О. М. Ярославським. За непідтвердженою версією, згідно з неофіційним планом цієї організації, в 1932—1933 р. повинні були закритися всі церкви, молитовні, синагоги й мечеті; до 1933—1934 р. — зникнути всі релігійні подання, щеплені літературою й родиною; до 1934—1935 р. — країну й насамперед молодь необхідно було охопити тотальною антирелігійною пропагандою; до 1935—1936 р. — повинні були зникнути останні молитовні й всі священнослужителі; а до 1936—1937 р. — релігію було потрібно вигнати із самих затишних її куточків. На території України діяла республіканська філія СВБ — Спілка войовничих безвірників України.

Незважаючи на посилений план антирелігійних заходів у переписі населення 1937 року православним віруючими назвали себе 1/3 міського населення й 2/3 сільського, тобто більше половини населення СРСР.[1] За іншими даними — з 30 мільйонів неписьменних громадян СРСР старше 16 років 84 % (або 25 мільйонів) визнали себе віруючими, а з 68,5 мільйона грамотних — 45 % (або більше 30 мільйонів).[2]

 
Пам'ятник зруйнованим храмам

В місті Чер��аси на спомин про загиблих діячів церкви і безпідставні гоніння на церкву, церковні будівлі — встановлено Пам'ятник зруйнованим храмам.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. http://otrok.n-t.org/vb/mp/hm.htm[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2007. Процитовано 22 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2007-03-16 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.