Бедер Веніамін Львович

В. Л. Бедер був дванадцятою наймолодшою дитиною у багатодітній родині крамаря.

У 1917 р. закінчив 1-ше Київське комерційне училище, а в 1922 р. Київський медичний інститут.

1922—1924 рр. працював ординатором, 1924—1925 рр. — молодшим асистентом, 1927—1929 асистентом, 1929—1933 рр. — старшим асистентом клініки нервових хвороб Київського інституту удосконалення лікарів під керівництвом видатного невролога, академіка Бориса Микитовича Маньківського^[1].

1925—1927 рр. очолював водолікарню у м. Кам'янець-Подільський, нині Хмельницької обл.

1933—1935 рр. працював старшим науковим співробітником, завідувачем 1-ї клініки Київського психоневрологічного інституту та одночасно очолював клініку нервових хвороб інституту на базі Київської психіатричної лікарні ім. І. П. Павлова.

1934—1935 рр. Веніамін Львович — приват-доцент клініки нервових хвороб Київського медичного інституту.

У листопаді 1935 р., за направленням Народного Комісаріату охорони здоров'я УРСР, прибув до м. Вінниці. В цьому ж році отримав звання професора^[2].

Бедер В. Л. — один із перших викладачів Вінницького державного медичного інституту. На базі інституту заснував кафедру нервових хвороб (1935—1941), одну з кращих в Україні^[3].

У липні 1941 р. В. Л. Бедер евакуювався до Саратовської області. Служив військовим лікарем 2-го рангу, начальником медичної частини евакуаційного шпиталю № 1684 (м. Вольськ, 1941), провідним невропатологом нейрохірургічного евакуаційного шпиталю № 1056 (м. Саратов, 1942—1943), старшим консультантом-невропатологом евакуаційних шпиталів Івановської області (1943—1944).

У 1944 р., після визволення м. Вінниці від нацистських окупантів, Веніамін Львович одним із перших повернувся до міста й очолив кафедру нервових хвороб^[3]. Був призначений в. о. директора Вінницького медичного інституту й перебував на цій посаді з квітня до вересня 1944 р. Він багато зусиль доклав для відбудови Вінницького медичного інституту.

В. Л. Бедер працював у спеціальному обласному комітеті, який надавав значну допомогу пораненим, хворим бійцям, командирам Радянської армії і шпиталям^[4].

Протягом багатьох років був членом секції наукових працівників, заступником голови Вінницького наукового медичного товариства, головою вченої ради Вінницького обласного відділу охорони здоров'я^[5].

14 березня 1946 р. Веніамін Львович Бедер помер^[6].

• Альперович П. М. З історії кафедри нервових хвороб: [згадується про В. Л. Бедера] / П. М. Альперович // Молодий медик. — 1967. — 27 трав. (№ 21). — С. 2.
• Бедер В. За розквіт радянської науки / В. Бедер // Більшовиц. правда. — 1940. — 5 листоп. (№ 258). — С. 2.
• Бедер В. Підсумки конференції невропатологів та психіатрів / В. Бедер // Більшовиц. правда. — 1937. — 23 берез. (№ 67). — С. 4.
• Вдячні за увагу та піклування: [подяка проф. Бедеру від пацієнтів] / Підвальний, Квятковський, Лернер [та ін.] // Більшовиц. правда. — 1939. — 10 січ.
• Виничук С. М. Инверсия рефлекса Бабинского в зависимости от исходного положения нижней конечности и механизм ее возникновения: [згадується про спільне дослідж. Б. М. Маньківського та В. Л. Бедера феномену інверсії] / С. М. Виничук // Міжнар. неврол. журн. — 2015. — № 4. — С. 82–87.
• Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 рр.): зб. док. і матеріалів / ред.: А. Ф. Олійник, М. Л. Бабій, С. С. Байда. — Одеса: Маяк, 1971. — 307 с. — Про В. Бедера. С. 34.
• Манышев С. Б. Владимир Лихтенштейн: годы работы в Виннице / С. Б. Манышев, К. Б. Манышева // Acta neurologica Daghestanica: сб. ст. к 110-летию со дня рождения В. А. Лихтенштейна / глав. ред. Б. А. Абусуева. — Махачкала, 2019. — 216 с. — Про В. Бедера. С. 17.

1. ↑ Вінниця — місто послідовників М. І. Пирогова: монографія / О. А. Юрчишина [та ін.]. — Вінниця, 2020. — С. 205.
2. ↑ Вінниця — місто послідовників М. І. Пирогова: монографія / О. А. Юрчишина [та ін.]. — Вінниця, 2020. — С. 201.
3. ↑ ^{а б} Клочко В. Л. Вінницька психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка. 1897—1997 : (іст. нарис) / В. Л. Клочко. — Вінниця, 1997. — С. 88.
4. ↑ Винокурова Ф. А. Евреи Винничины в период Второй мировой войны: малоизвест. док. и новые интерпретации: в 3 т. Т. 3. Участники боевых действий на фронтах войны с нацизмом и труженики тыла / Ф. А. Винокурова. — Винница, 2000. — С. 15.
5. ↑ Архів Вінниц. НМУ ім. М. І. Пирогова, спр. 22, т. 2, арк. 124.
6. ↑ В. Л. Бедер: [некролог] / Дейнека, Шкляр, Сєркова [та ін.] // Вінниц. правда. — 1946. — 16 берез. (№ 57). — С. 4.