Баліста
Баліста (лат. ballista[1] від дав.-��р. βαλλίστρα[2], утвореного від βάλλω — «кидаю»)[3] — антична зброя для метання сферичних кам'яних снарядів. Головний діючий механізм — два важелі з торсіонними пружинами як штовхач, пружини складалися з кількох петель скручених канатів.
Термін
ред.Стародавні греки називали такі метальні машини палінтонами, тобто «той, що кидає навісом» або «катапелта петроболос» (буквально — «камінь проти щита»). Найпоширеніша римська назва для такої зброї — баліста. Баліста конструкцією мало чим відрізняється від катапульти, що стріляє стрілами (дротиками) і майже горизонтально, а баліста стріляє каменями навісом. Підрозділи обслуги йменувалися балістаріями (ballistarii). Технологічним наступником була аркбаліста — найближчий попередник вогнепальної ствольної артилерії[4].
Загальні відомості
ред.Важкі типові балісти метали каміння вагою 2 таланти (~52 кг), тоді як найважчі дротики для катапульти важили 2 кг. Зрозуміло, що балісти були набагато більші і складніші за катапульти. Але ефект від одночасного застосування кількох десятків баліст міг бути руйнівний для оборонних стін. Варто зазначити, що балісти використовувались для руйнувування оборонних споруд по верхньому гребеню стіни — навіси, башти, метальні машини, захисні зубці і для знищення оборонців стіни.
Калібр балісти визначається вагою каменя, як правило витесаного у формі кулі. Античні автори згадують балісти калібру півталанту (~13 кг) та талант (~26 кг)[5]. Як виняток наводиться потужніша баліста на 3 таланти.[6] Давньоримський автор I ст. до н. е. Вітрувій, розказуючи про калібри баліст, починає з ваги 0.6 кг і закінчує трьома талантами. Візантійський словник Суда згадує балісту калібром 2 таланти.
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ Транскрипція по книзі Вітрувія: [1] [Архівовано 26 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Liddell, Henry George; Scott, Robert. Ballistra. A Greek-English Lexicon — через Perseus Tufts.
- ↑ Liddell, Henry George; Scott, Robert. Ballo. A Greek-English Lexicon — через Perseus Tufts.
- ↑ Бережинський В. Г. (2014). Мілітарія Київської Русі — К.: «Стародавній Світ», 2014. — 370 с. (342 с.) ISBN 978-966-2606-23-6
- ↑ Полібій (9.7.41); Флавій (Іуд. в., 3.7.9)
- ↑ Діодор, 20.48; Афіней, 208c
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |