Аріадна Стебельська
Аріядна Арсенівна Стебельська (дошлюбне прізвище — Шумовська, псевдоніми — Аріядна Шум, А. С., А. Ш.; 23 серпня 1919, Гнівань — 6 червня 2002, Торонто) — українська поетеса, прозаїк, літературний критик, мистецтвознавець, журналіст, маляр, скульптор. Член Асоціації діячів української культури (голова її Торонтського відділу), Української спілки образотворчих мистців, Ліги українок Канади, дійсний і почесний член Наукового товариства імені Шевченка, співорганізатор та учитель Курсів українознавства імені Юрія Липи в Українському культурному центрі в Торонто[1]. Дружина мистецтвознавця Богдана Стебельського з 1939 року[1].
| Аріадна Стебельська | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Шумовська Аріядна Арсенівна | |||
| Псевдонім | Аріядна Шум, А. С., А. Ш. | |||
| Народилася | 23 серпня 1919 Гнівань, Україна | |||
| Померла | 6 червня 2002 (82 роки) Торонто, Канада | |||
| Країна |  УНР.svg){kind=small} Польська Республіка Німеччина.svg){kind=small} Канада | |||
| Діяльність | скульпторка, літературознавиця, критикиня, поетеса, журналістка, громадська діячка | |||
| Alma mater | Оттавський університет (1969) і Торонтський університет (1975) | |||
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка | |||
| У шлюбі з | Стебельський Богдан | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Аріадна Стебельська у Вікісховищі | ||||
З біографії
ред.Народилася 23 серпня 1919 року у селі Гнівані (нині місто Вінницької області, Україна). У 1923 році її сім'я переїхала до Кракова у Польщі, де вона закінчила гімназію, вчилася в Ягеллонському університеті[2] та в Академії мистецтв. Під час Другої світової війни учителювала у середніх школах у Самборі та Яворові, а також разом із чоловіком розписувала церкви на Бойківщині[1].
Після війни з чоловіком і двома дітьми опинилася в Німеччині, де продовжувала займатися мистецтвом і почала працювати вихователькою молоді. У 1949 році емігрувала до Канади, де оселилась у Ванкувері, у 1954 році переїхала до Торонто. 1969 року закінчила відділ славістики Оттавського університету; 1975 року — педагогічний факультет Торонтського університету. Захистила дисертацію «Шевченкова метафора» в Українському вільному університеті у Мюнхені. Працювала медсестрою, згодом у редакції «Гомону України», перекладачем.
Після здобуття вищої освіти в Канаді викладала історію й теорію образотворчого мистецтва, художнє читання й сценічну гру, українську мову та літературу, французьку й німецьку мови в середніх школах, на курсах українознавства в Торонто. Померла в Торонто 6 червня 2002 року.
Творчість
ред.Науково-творчий доробок становить близько 40 наукових праць, 400 статей й есе, які друкувалися в українській пресі, зокрема у збірниках НТШ, в секції «Література і Мистецтво» газети «Гомін України», журналах «Естафета», «Визвольний Шлях» та інших. У них друкувалися і її поезії[1].
Автор праці «Проповідництво Кирила Турівського» (1977) та інших праць на літературні та мистецькі теми. Серед письменників, чию творчість досліджувала Стебельська, — Тарас Шевченко, Леся Українка. Серед праць:
- Проповідництво Кирила Турівського. — Рим, 1977. — 94 с.
- Пролісок, що зацвів у переднівок Воскресіння (Поезія Ірини Сеник). — 1992. [Архівовано 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Оксана Лятуринська // Збірник наукових праць Канадського НТШ. — Торонто, 1993. — Т. 33.
- Шевченкова молитва // Збірник наукових праць Канадського НТШ. — Торонто, Онтаріо, Канада, 1993. — С. 143—160.
- Україна в творчості Лесі Українки // Жива вода. — 2002. — № 2. — С. 1.
- Шевченкова концепція української держави // Дивослово. — 2004. — № 3. — С. 13—16.
- Стебельська А. «Тренос» Ігоря Калинця; «За Україну його замучили» // Збірник наукових праць Канадського НТШ / За ред. Б. Стебельського. — Торонто, 1993. — С.326—332; 340—345.
- Шум А. Тарас Шевченко і нескорені // Естафета. Збірник АДУК. — Нью-Йорк — Торонто, 1974. — С. 43—57.
Створила понад 40 скульптурних композицій[1]. Автор надгробка на могилі Ярослава Стецька на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені[3].
Вшанування пам'яті
ред.3 березня 2020 року на Вінниччині відбувся просвітницький семінар, присвячений життю та діяльності Аріадни Стебельської[4].
Під час просвітницького семінару
| |||||||||||
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Українські митці у світі, 2013.
- ↑ Олеся Шуткевич Повернути великі імена в малі міста/ Через сто років від дня народження Аріядна Стебельська повернулася на рідну Вінниччину… згадкою / Газета «День» від 19 березня 2020 року.
- ↑ Ганна Бенедюк. Ніжність і сила Аріадни Стебельської. Відома українка в Канаді. / Листи до приятелів. Журнал думки і чину. 29 серпня 2020.
- ↑ На Вінниччині відбувся просвітницький семінар, присвячений життю та діяльності Аріадни Стебельської / Вінницька обласна державна адміністрація.
Література
ред.- Біляїв Володимир. На неокраянім крилі… — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.;
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.;
- Г. Г. Стельмащук. Шум-Стебельська Аріадна // Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст.. — Львівська національна академія мистецтв (Науково-дослідний сектор). — Львів : Апріорі, 2013. — С. 512—513. — ISBN 978-617-629-152-7.