Арріґо Бо́йто (італ. Arrigo Boito; 24 лютого 1842 — 10 червня 1918) — італійський композитор і поет, який прославився як автор лібрето до деяких опер Джузеппе Верді.

Арріґо Бойто
італ. Arrigo Boito
ПсевдоTobia Gorrio[1] і Almaviva[1]
Народився24 лютого 1842(1842-02-24)[3][4][…]
Падуя, Австрійська імперія[2][6][…]
Помер10 червня 1918(1918-06-10)[2][3][…] (76 років)
Мілан, Королівство Італія[2][8]
ПохованняМонументальне кладовище[9]
Країна Королівство Італія
Діяльністьлібретист, композитор, поет, журналіст, сценарист, політик, письменник
Галузьсценічне мистецтво
Alma materМіланська консерваторія
Науковий ступіньдоктор музики[10]
Знання мовіталійська[3][11]
ЧленствоАкадемія красних мистецтв Франції
НапрямокScapigliaturad
Жанропера і класична музика
Magnum opusNeroned і Mefistofeled
Посадасенатор Королівства Італіяd
Конфесіяатеїзм
БатькоСильвестро Бойтоd
Нагороди
орден Святих Маврикія та Лазаря
IMDbID 0092435

Життєпис

ред.

Народився в Падуї, у сім'ї італійського живописця Сільвестро Бойто та польської графині Джозефіни Радолінської. Музичну освіту Бойто здобув у Міланській консерваторії, після закінчення якої (1861) вирушив подорожувати. Композитор побував у Парижі, а також у Польщі та Німеччині, де познайомився з музикою Ріхарда Вагнера, що справила на нього величезне враження. Першими великими творами Бойто були кантати «Четвертого червня» (Il quattro giugno, 1860) і «Сестри Італії» (Le sorelle d'Italia, 1862). 1868 року композитор написав свій найвідомішій твір — оперу «Мефістофель» на власне лібрето за твором «Фауст» Гете. На прем'єрі опера зазнала фіаско, однак згодом стала потроху завойовувати симпатії публіки, неодноразово була поставлена в Москві і Санкт-Петербурзі, роль Мефістофеля виконував Федір Шаляпін. Інші опери Бойто: «Геро і Леандро», «Нерон», «Орестеада».

Бойто також знаний як поет (публікував свої твори під псевдонімом Tobia Gorrio), його вірші дуже популярні в Італії. Бойто — автор лібрето власних опер і кантат, а також опер «Симон Бокканегра», «Отелло», «Фальстаф» Джузеппе Верді, «Джоконда» Амількаре Понк'єллі, «Серп» Альфредо Каталані та ряду інших.

Також знаний як представник руху Скапільятура. Іменем Арріґо Бойто названо Консерваторію у Пармі, роботою якої Арріґо Бойто керував деякий час.

Бібліографія

ред.

Morelli G. Arrigo Boito. — Venice, 1994.

Примітки

ред.
  1. а б Frattarolo R. Dizionario degli scrittori italiani contemporanei pseudonimi: 1900-1975: con un repertorio delle bibliografie nazionali di opere anonime e pseudonimeRavenna: Angelo Longo Editore, 1975. — P. 153.
  2. а б в г Бойто Арриго // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в Encyclopædia Britannica
  5. SNAC — 2010.
  6. http://www.operanews.com/Opera_News_Magazine/2012/10/Departments/Live_in_HD_Otello.html
  7. http://sfopera.com/SanFranciscoOpera/media/Education-Resource-Materials/Falstaff/Falstaff-bios---Boito.pdf
  8. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  9. Find a Grave — 1996.
  10. Г. Риман Доктор музыки // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 476–477.
  11. CONOR.Sl

Посилання

ред.

Тексти лібрето, написаних Бойто