Тудор Аргезі

Ту́дор Арге́зі (рум. Tudor Arghezi; нар. 1880, Бухарест) — румунський письменник, академік Румунської академії наук (від 1955).

Тудор Аргезі
рум. Tudor Arghezi
Ім'я при народженні	рум. Ion Nae Theodorescu
Псевдонім	Ioan Theodorescu
Народився	21 травня 1880(1880-05-21)[1][2][3] Бухарест, Об'єднане князівство Волощини і Молдови[4][3]
Помер	14 липня 1967(1967-07-14)[5][6][…] (87 років) Бухарест, СРР[4][3]
Країна	Румунія
Діяльність	поет, письменник, журналіст, дитячий письменник
Alma mater	Saint Sava Colleged
Роки активності	з 27 липня 1896[8]
Членство	Writers' Union of Romaniad, Румунська академія, Сербська академія наук і мистецтв і комуністична партія
Конфесія	православ'я
Діти	Mitzura Arghezid, Baruțu T. Arghezid і Eli Lotard
Автограф
Нагороди	премія Гердера (1965)
Тудор Аргезі у Вікісховищі

Народився в Бухаресті.

Перші твори надрукував 1896 року. Деякий час перебував під впливом модернізму. У збірці «Необхідні слова», «Квіти плісняви», «Вечірні пісеньки» писав про виродження буржуазного суспільства. У 1940-их роках відкрито виступав проти фашизму. У вірші «А тепер — до діла!» (1945) в алегоричній формі оспівав перемогу над гітлерівцями. У 1955—1956 роках вийшли книга віршів для дітей «Пасіка», філософська поема «Пісня людині» та цикл «1907» про революційні події 1907 в Румунії; 1957 — поетична збірка «Строкаті вірші».