Алейшу де Мінезіш (радник)

Але́йшу де Міне́зіш (порт. Aleixo de Meneses; ? — 7 лютого 1569) — португальський лицар, військовик, дипломат. Королівський радник (з 1542). Наставник і охоронець португальського короля Себаштіана (1559—1568). Сеньйор Алфайятеша. Представник португальського роду Мінезішів.

Алейшу де Мінезіш
Голова Арроншеша
 
Смерть: 7 лютого 1569(1569-02-07)[1]
Батько: Педру де Мінезішd

Біографія

ред.

Син кантаньєдського графа Педру де Мінезіша і Беатриси де Мело, доньки канцлера Руя де Алваренги. Служив при дворах португальських королів Жуана ІІІ і Себаштіана. Вступив до військової служби у юному віці.

Військова кар'єра

ред.

Під командуванням свого дядька Жуана де Мінезіша брав участь у битві при Аземмурі (1513)[2]. Згодом став капітаном ескадри з 8 кораблів, подорожував до Індійського океану. Працював старшим капітаном в Ормузі (1516), Кочині (1517)[3]. Відзначився у боях з мусульманами при Джидді (1517), захопленні Зейли (1528), обороні Малакки. Тимчасово керував португальським Гоа за відсутності Діогу де Секейри (1520)[3].

Дипломатична кар'єра

ред.

За рекомендаціями королівської ради був кандидатом на пост віце-короля Індії, але Жуан III відправив його португальським послом до Карла V в Кастилію (15371539, 15421545)[3]. Сприяв укладанню шлюбу між португальською інфантою Марією та майбутнім кастильським королем Фі��іпом II[3]; був хрещеним батьком первістка цього подружжя, інфанта Карлоса[3].

Повернення до Португалії

ред.

Після смерті Марії повернувся до Португалії[3]. Деякий час працював мажордомом португальської королеви Катерини (15451552, 1554) і кастильської інфанти Хуани (15521554)[3][4][5]. Був кандидатом на пост наставника спадкоємця престолу Жуана-Мануела, але не вияв інтересу до посади[4].

Згодом за наказом королеви призначений наставником і охоронцем принца і майбутнього короля Себаштіана (1559)[6][4][5]. Виховав останнього войовничим, сповненим поваги до військових здобутків пращурів[7]. Конфлікутував із кардиналом Енріке, який приставив до принца вихователів-єзуїтів[5]. Мав маєток між Голеганом і Сантареном[3]. Займав посаду старшого голови Арроншеша[8].

Похований у Пінейрівському монастирі святого Антонія в Шамушці.

Примітки

ред.
  1. Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.
  2. Meneses, D. Aleixo de // Portugal: diccionario… 1908. T. IV., p. 1041—1042.
  3. а б в г д е ж и Olival 2018:218.
  4. а б в Olival 2018:219.
  5. а б в Labrador Arroyo 2012:34.
  6. Livermore 1947:251.
  7. Livermore 1947:253.
  8. Olival 2018:217.

Джерела

ред.
монографії
довідники