Адміністративний устрій Дніпропетровської області
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Дніпропетровська область України поділяється на 7 районів та 86 територіальних громад.
Поділ до реформи (2015-2020)
ред.| № п/п |
Адміністративно-територіальна одиниця |
Площа (км²) |
Населення (1 лютого 2008)[1] |
Центр | Кількість[2] | Склад | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Міст всього |
Селищ міського типу |
Селищ | Сіл | Селищних рад |
Сільських рад | ||||||
| Райони | |||||||||||
| 1 | Апостолівський | 1 381 | 58 722 | Апостолове | 2 | — | 6 | 31 | — | 10 | докладніше |
| 2 | Васильківський | 1 330 | 34 648 | Васильківка | — | 3 | 2 | 78 | 3 | 10 | докладніше |
| 3 | Верхньодніпровський | 1 286 | 54 485 | Верхньодніпровськ | 2 | 2 | 1 | 64 | 2 | 11 | докладніше |
| 4 | Дніпропетровський | 1 388 | 81 528 | Дніпро | 1 | 2 | 6 | 34 | 2 | 14 | докладніше |
| 5 | Криворізький | 1 347 | 44 023 | Кривий Ріг | — | 2 | 6 | 81 | 2 | 17 | докладніше |
| 6 | Криничанський | 1 684 | 37 294 | Кринички | — | 3 | 6 | 104 | 3 | 18 | докладніше |
| 7 | Магдалинівський | 1 599 | 35 567 | Магдалинівка | — | 1 | 1 | 57 | 1 | 21 | докладніше |
| 8 | Межівський | 1 244 | 25 806 | Межова | — | 2 | — | 50 | 2 | 9 | докладніше |
| 9 | Нікопольський | 1 943 | 42 905 | Нікополь | — | 1 | 4 | 63 | 1 | 15 | докладніше |
| 10 | Новомосковський | 1 997 | 74 342 | Новомосковськ | 1 | 4 | 4 | 49 | 4 | 14 | докладніше |
| 11 | Павлоградський | 1 451 | 29 762 | Павлоград | — | — | 2 | 37 | — | 13 | докладніше |
| 12 | Петриківський | 928 | 25 389 | Петриківка | — | 3 | — | 17 | 3 | 6 | докладніше |
| 13 | Петропавлівський | 1 248 | 30 391 | Петропавлівка | — | 2 | 2 | 47 | 1 | 12 | докладніше |
| 14 | Покровський | 1 216 | 37 928 | Покровське | — | 2 | — | 69 | 2 | 9 | докладніше |
| 15 | П'ятихатський | 1 683 | 47 730 | П'ятихатки | 1 | 2 | 5 | 80 | 2 | 16 | докладніше |
| 16 | Синельниківський | 1 648 | 39 446 | Синельникове | — | 4 | 5 | 112 | 3 | 20 | докладніше |
| 17 | Солонянський | 1 738 | 39 857 | Солоне | — | 2 | 4 | 101 | 2 | 18 | докладніше |
| 18 | Софіївський | 1 364 | 24 487 | Софіївка | — | 1 | 3 | 77 | 1 | 11 | докладніше |
| 19 | Томаківський | 1 191 | 27 327 | Томаківка | — | 1 | 4 | 50 | 1 | 12 | докладніше |
| 20 | Царичанський | 903 | 28 311 | Царичанка | — | 1 | 1 | 47 | 1 | 12 | докладніше |
| 21 | Широківський | 1 239 | 28 700 | Широке | — | 2 | — | 66 | 2 | 9 | докладніше |
| 22 | Юр'ївський | 902 | 14 250 | Юр'ївка | — | 1 | 1 | 51 | 1 | 11 | докладніше |
| Міста обласного значення | |||||||||||
| 1 | Вільногірськ | 10 | 23 743 | Вільногірськ | 1 | — | — | — | — | — | |
| 2 | Кам'янське (міськрада) | 150 | 252 548 | Кам'янське | 1 | 1 | 1 | — | 1 | — | докладніше |
| 3 | Дніпро (міськрада) | 397 | 1 030 705 | Дніпро | 1 | 1 | — | — | — | — | докладніше |
| 4 | Жовті Води (міськрада) | 34 | 50 011 | Жовті Води | 1 | — | — | 1 | — | — | |
| 5 | Кривий Ріг (міськрада) | 422 | 683 998 | Кривий Ріг | 1 | — | 4 | 2 | — | — | докладніше |
| 6 | Марганець (міськрада) | 36 | 49 774 | Марганець | 1 | 1 | 1 | — | — | — | |
| 7 | Нікополь | 50 | 127 393 | Нікополь | 1 | — | — | — | — | — | |
| 8 | Новомосковськ | 36 | 69 470 | Новомосковськ | 1 | — | — | — | — | — | |
| 9 | Покров (міськрада) | 26 | 44 043 | Покров | 1 | 2 | — | — | — | — | |
| 10 | Павлоград | 59 | 111 085 | Павлоград | 1 | — | — | — | — | — | |
| 11 | Першотравенськ (міськрада) | 3 | 29 025 | Першотравенськ | 1 | — | — | — | — | — | |
| 12 | Синельникове | 23 | 31 408 | Синельникове | 1 | — | — | — | — | — | |
| 13 | Тернівка (міськрада) | 18 | 29 126 | Тернівка | 1 | — | — | 1 | — | — | |
| Разом | 31 974 | 3 395 227 | Дніпро | 20 | 46 | 69 | 1369 | 40 | 288 | ||
Історія
ред.Дніпропетровська область утворена 1932 року. На лютий 1932 року в області було 50 районів й 4 міста.
Райони області в 1932—1991 роках:
- Андріївський район — с. Андріївка — утворений 1937 року — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Апостолівський район (с. Покровське (залізничне поселення Апостолове)) — перейменований 1937 року на Косіорівський район; 1938 року назву району відновлено
- Бердянський район (м. Бердянськ) — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Божедарівський район (с. Божедарівка) — 30 грудня 1939 року перейменований на Щорський район
- Велико-Білозерський район (с. Велика Білозерка) — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Велико-Лепетиський район — (с. Велика Лепетиха) — 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області
- Велико-Токмацький район — сел. Великий Токмак — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Велико-Янисольський національний грецький район — с. Великий Янисоль[3] — 17 липня 1932 переданий до складу Донецької області
- Василівський район — с. Васил'ївка — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Васильківський район — с. Васильківка
- Верхньо-Дніпровський район — рп. Верхньо-Дніпровськ, скасований у грудні 1962 року, поновлений 4 січня 1965 року
- Веселівський район — с. Веселе — утворений 1937 року — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Волноваський район — поселення Волноваха — 17 липня 1932 переданий до складу Донецької області
- Високопільський національний німецький район — с. Високопілля[4] — перейменовано на Фріц-Геккертівський район ; 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області (нині Херсонська область)
- Генічеський район — рп. Генічеськ — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Гуляй-Польський район — с. Гуляй-Поле — утворений 1937 року — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Дніпропетровський район — м. Дніпропетровськ — утворений 1937 року, скасований 1959 року[5], поновлений 4 січня 1965 року
- Долинський район — залізничне поселення Долинське — 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області
- Іванівський район — с. Іванівка — утворений 1937 року; 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Казанківський район — с. Казанка — утворений 1937 року; 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області
- Кам'янський національний російський район — с. Кам'янка-Дніпровська[6] — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Коларівский національний болгарський район — с. Романівка (Коларівка)[7] — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Косіорівський район — селище міського типу Косіорове — перейменований з Апостолівського району у 1937 році; 1938 року перейменовано на Апостолівський район
- Котовський район — с. Котовка — утворений 1937 року, скасований 1958 року[8]
- Криворізький район — м. Кривий Ріг — утворений 1939 року, скасований 1959 року[9], поновлений 4 січня 1965 року
- Криничанський район — с. Кринички — відновлений у лютому 1939 року[10]
- Лихівський район — с. Лихівка — скасований 1933 року; відновлений 25 березня 1946 року[11], скасований 30.09.1958 року[8]
- Люксембурзький національний німецький район — с. Люксембург-Український[12]; 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Магдалинівський район — с. Магдалинівка, скасований у грудні 1962 року, поновлений 4 січня 1965 року
- Межівський район — залізничне поселення Межова, скасований у грудні 1962 року, поновлений 4 січня 1965 року
- Мелітопольський район — м. Мелітополь — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Михайлівський район — с. Михайлівка — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Молочанський національний німецький район — с. Молочанське[13] — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Нікопольський район — м. Нікополь — перетворений на місто Нікополь 1937 року, Чкалівський район з центром у с. Чкалове перейменований на Нікопольський район 25 березня 1946 року
- Нижньо-Сірогозький район — с. Нижні Сірогози — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Ново-Василівський район — с. Ново-Василівка[14] — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Новгородківський район — с. Новгородка — утворений 1937 року; 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області
- Ново-Златопольський національний єврейський район — с. Ново-Златопіль[15] — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Ново-Московський район — м. Ново-Московськ
- Ново-Миколаївський район — с. Ново-Миколаївка — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Новопокровський район — с. Новопокровка — утворений 25 березня 1946 року[11], скасований у грудні 1962 року
- Ново-Празький район — с. Нова Прага — 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області
- Ново-Троїцький район — с. Ново-Троїцьке — 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області
- Олексанрійський район (м. Олександрія) — 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області
- Оріхівський район — поселення Оріхів — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Павлоградський район — м. Павлоград
- Перещепинський район — с. Перещепине — утворений 1937 року, скасований у грудні 1962 року
- Петриківський район — с. Петриківка, скасований у грудні 1962 року, відновлений 13 грудня 1991 року
- Петрівський район — с. Петрове — утворений 1937 року; 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області
- Петропавлівський район — с. Петропавлівка — утворений 1937 року
- Покровський район — с. Покровське, скасований у грудні 1962 року, поновлений 4 січня 1965 року
- Пологівський район — м. Пологи — перейменований 1938 року з Чубарівського району — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Приазовський район — с. Приазовське — утворений 1937 року — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- П'ятихатський район — залізничне поселення П'ятихатки
- Ротфронтівський національний німецький район — с. Ротфронт (Вальдгейм)[16] — утворений 1937 року; 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Сиваський район — с. Сиваське[17] — утворений 1937 року; 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області (з 30.03.1944 у Херсонській обл.)
- Синельниківський район — рп. Синельникове — район перейменовано на імені Хатаєвича на початку 1936 року[18]
- Солонянський район — с. Солоне
- Софіївський район — с. Софіївка
- Сталіндорфський національний єврейський район — с. Сталіндорф — 15 серпня 1944 року перейменований на Сталінський район (Сталінське), 16 березня 1945 р. перейменований на Лошкарівський район (с. Лошкарівка), скасований 1959 року[5]
- Старо-Каранський район — с. Стара Карань — 17 липня 1932 переданий до складу Донецької області
- Старо-Керменчицький район — с. Старий Керменчик[19] — 17 липня 1932 переданий до складу Донецької області
- Старо-Микільський район — с. Старо-Микільска (Нікольське) — 17 липня 1932 переданий до складу Донецької області
- Терпіннівський національний російський район — с. Терпіння[20] — скасований 1933 року
- Томаківський район — с. Томаківка, скасований у грудні 1962 року, поновлений 4 січня 1965 року
- Царичанський район — м. Царичанка
- Царекостянтинівський район — с. Царе-Костянтинівка (Куйбишеве) — перейменований 1937 року на Куйбишевський район
- Чернігівський район — с. Чернігівка — утворений 1937 року; 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Червоноармійський район — с. Червоноармійське — утворений 1937 року; 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
- Чкаловський район — с. Чкалове — утворений у лютому 1939 року[10], перейменований на Нікопольський район 25 березня 1946 року
- Чубарівський район — с. Чубарівка[21] — 1938 року перейменований на Пологівський район
- Широківський район — с. Широке — утворений 1937 року, скасований у грудні 1962 року, поновлений 4 січня 1965 року
- Щорський район (смт Щорськ) — 30 грудня 1939 року перейменований з Божедарівського району, скасований у грудні 1962 року
- Юр'ївський район — с. Юр'ївка — ?, скасований 1959 року[5], відновлений 24 червня[22], затверджений 5 липня 1991 року[23]
- Якимівський район (с. Якимівка) — 10 січня 1939 року переданий до складу Запорізької області
У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 12 районів[24] (тобто скасовувались 10 районів[25][26]; див. вище). У 1965 р. деякі з них були відновлені до 20.[27][28]
Міста:
1938 року надано статус міста 9 населеним пунктам:[29][30]
- Дніпро
- Запоріжжя — 10 січня 1939 року передане до складу Запорізької області
- Кам'янське
- Кривий Ріг
- Нікополь — місто обласного підпорядкування з 1937 року
- Павлоград — місто обласного підпорядкування з вересня 1939 року
- Марганець — місто обласного підпорядкування з лютого 1940 року
- Новомосковськ — місто обласного підпорядкування з лютого 1940 року
- Жовті Води — місто обласного підпорядкування з 23 травня 1957 року
- Верхньодніпровськ — місто обласного підпорядкування з 30 грудня 1962 року, зняте з обласного підпорядкування 4 січня 1965 року
- Синельникове — місто обласного підпорядкування з 30 грудня 1962 року, зняте з обласного підпорядкування 4 січня 1965 року, поновлено в обласному підпорядкуванні 1979 року
- Покров — місто обласного підпорядкування з 4 січня 1965 року
- Першотравенськ — місто обласного підпорядкування з 8 серпня 1989 року
- Вільногірськ — місто обласного підпорядкування з 28 березня 1990 року
- Тернівка — місто обласного підпорядкування з 2 серпня 1990 року
Примітки
ред.- ↑ Головне управління статистики у Дніпропетровській області. Архів оригіналу за 25 лютого 2008. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Офіційний сайт Верховної Ради України. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 19 лютого 2019.
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ а б в s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дніпропетровського, Сталінського і Юр'ївського районів Дніпропетровської області»
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 408.
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 20.11.1959 «Про ліквідацію Криворізького району Дніпропетровської області»
- ↑ а б Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 8 (31). — 23 березня. — С. 4.
- ↑ а б Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.03.1946 р. «Про утворення в складі Дніпропетровської області Лихівського й Ново-Покровського районів»
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ Довідник адмінтерподілу УСРР (за станом на 15 грудня 1935 року) / За ред. Г. К. Фартушного. — К. : Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. — С. 227.
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ Карта Мелитопольськой округи, 1930
- ↑ Карта Дніпропетровської області, 1935
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 24 червня 1991 року № 1243-XII «Про утворення Юр'ївського району Дніпропетровської області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 5 липня 1991 року № 1300-XII «Про утворення Юр'ївського району Дніпропетровської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 12–14.
- ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 97–98.(рос.) - ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 22. — 20 грудня. — С. 4.
- ↑ СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 71–72.(рос.)
Література
ред.- Довідник адміністративно-територіального поділу Дніпропетровської області на 1 липня 1959 року. 2-ге вид. – Дніпропетровськ, 1959. – 72 с.
- Довідник адміністративно-територіального поділу Дніпропетровської області на 1 листопада 1965 року / Викон. ком. Дніпропетр. обл. Ради депутатів трудящих. — Вид. 2-ге. — Дніпропетровськ, 1965. — 142 с.
- Дніпропетровська область: Адм.-територ. поділ на 1 лип. 1968 р. / Викон. ком. Дніпропетр. обл. Ради депутатів трудящих. — Вид. 3-є. — Дніпропетровськ, 1968. — 144 с.
- Дніпропетровська область. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1983 року. – 6-те вид. – Дніпропетровськ: Облполіграфвидав, 1983. – 116 с.
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 91–122.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Дніпропетровська область: адміністративно-територіальний устрій. — Дніпропетровськ: ЕНЕМ, 2008. — 200 с.
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 59–76. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
Посилання
ред.- Дніпропетровська область [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровської області [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
- World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Днепропетровской области(рос.)
- Днепропетровщина: 80 лет назад ее территория была вдвое больше [Архівовано 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)