Августа Дежерін-Клюмпке
Августа Дежері́н-Клю́мпке (фр. Augusta Déjerine-Klumpke; 15 жовтня 1859, Сан-Франциско — 5 листопада 1927, Париж) — французька лікарка-невролог американського походження, дружина Жуля Дежеріна[ru], також невролога. Перша з жінок, яка отримала посаду шпитального інтерна[fr] в Парижі[6][7][8][9].
| Августа Дежерін-Клюмпке | |
|---|---|
| фр. Augusta Dejerine-Klumpke | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Augusta Klumpke |
| Народилася | 15 жовтня 1859[1][2][3] Сан-Франциско, Каліфорнія, США |
| Померла | 5 листопада 1927[1][2][4] (68 років) Париж |
| Поховання | Пер-Лашез |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | лікарка, лікарка-невропатологиня, фізикиня, нейронауковиця |
| Alma mater | Факультет медицини, Парижd |
| Галузь | медицина[5], неврологія[5], Нейроанатомія[5] і нейронаука[5] |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Батько | John Gerard Klumpked |
| Мати | Dorothea Mathilda Tolled |
| Брати, сестри | Анна Елізабет Клюмпке Доротея Клюмпке Джулія Клюмпкеd |
| У шлюбі з | Joseph Jules Dejerined |
| Діти | Yvonne Sorrel-Dejerined |
| Нагороди |  |
 Августа Дежерін-Клюмпке у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Августа Клюмпке навчалася на медичному факультеті Паризького університету, єдиному факультеті у Франції того часу, який допускав прийом жінок, на відміну від лондонського. 1885 року подала документи на вступ в інтернатуру й отримала відмінну оцінку за письмову роботу про ознаки і причини органічної геміплегії. Але за усний іспит комісія не погодилася поставити їй середню оцінку. Наступного року Августа повторила спробу вступу і досягла успіху за підтримки Поля Берта, міністра освіти і палкого поборника емансипації жінок. 1886 року вона стала першою в Парижі жінкою-інтерном шпиталю.
Відвідувала лекції з гістології професора Ранв'є[fr] в Колеж де Франс, що згодом допомогло їй у вивченні невропатології. У неділю вранці вона асистувала на лекціях Шарко в шпиталі Сальпетрієр. Під час стажування у професора Арді в паризькій лікарні Шаріте, її керівником був Жюль Дежерін, який 1888 року став її чоловіком.
Для завершення освіти, Жуль Дежерін влаштовує її в лабораторію професора Альфреда Вульпіана[ru]. 1889 року вона захищає дисертацію з назвою «Поліневрити в цілому, паралічі та атрофії, викликані сатурнізмом[en], зокрема».
Слідом за чоловіком ставши професором неврології, вона 1895 року залишає лікарню Бісетр і повертається в Сальпетрієр. Їй належить значний внесок у написання праць, виданих спільно з чоловіком — «Анатомія нервової системи» (1895) та «Семіотика[de] захворювань нервової системи» (1914). 1901 році Августу обрано членом Товариства неврології, а в 1914—1915 роках її обирали його головою. Разом з тим, протягом Першої світової війни вона займалася обслуговуванням 300 ліжок для поранених в Сальпетрієрі. Августа працювала над питаннями поранень і пошкоджень великих нервових стовбурів (спільно з Музоном) і поранень спинного мозку (з Ландау і Жументьє).
1906 року відзначена медаллю за хоробрість за порятунок дівчини, яка викинулася в Сену, витягши її на берег. 1913 року стає кавалером ордена Почесного легіону, а 1921 року — офіцером цього ордена.
Августа Дежерін-Клюмпке на десять років пережила свого чоловіка, який помер 1917 року. За допомоги дочки і зятя вона присвятила ці десять років відновленню своєї старої лабораторії та бібліотеки для створення музею, присвяченого науковій діяльності подружжя Дежерін.
Померла 5 листопада 1927 року в Парижі. Похована на кладовищі Пер-Лашез поруч із чоловіком (ділянка 28).
Родина
ред.Жуль Дежерін (1849—1917) — чоловік, французький лікар-невролог[10] і невропатолог швейцарського походження, анатом.
Дочка — Івонна стала лікарем, вийшла заміж за професора Етьєна Сорреля і присвятила себе лікуванню кісткового туберкульозу в лікарні міста Берк.
Є сестрою астрономки Доротеї Клюмпке-Робертс, художниці Анни Клюмпке (подруги і біографа художниці Рози Бонер) і скрипальки Джулії Клюмпке.
Пам'ять
ред.На честь дослідниці названо параліч нижніх відділів плечового сплетіння[ru] внаслідок ураження корінців нервів С8 і Т1, відомий як синдром Дежерін-Клюмпке[ru].
Роботи й публікації
ред.- Des polynévrites en général et des paralysies et atrophies saturnines en particulier, Thèse de médecine, Davy (Paris), 1889, Texte intégral [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Des Polynévrites en général et des paralysies et atrophies saturnines en particulier, étude clinique et anatomopathologique, F. Alcan (Paris), 1889, Оцифрований документ на сайті електронної бібліотеки Gallica
У співавторстві:
- Anatomie des centres nerveux [Tome 1 : Méthodes générales d'étude-embryologie-histogénèse et histologie, anatomie du cerveau] par J. Dejerine avec la collaboration de [A.] Dejerine-Klumpke, Rueff (Paris), 1895—1901, Texte en ligne [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] , Оцифрований документ на сайті електронної бібліотеки Gallica
- Anatomie des centres nerveux [Tome 2, Fascicule 1 : Anatomie du cerveau (suite), anatomie du rhombencéphale ] par J. Dejerine avec la collaboration de [A.] Dejerine-Klumpk, Rueff (Paris), 1895—1901, Texte en ligne [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б FemBio database
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Laura Lynn Windsor. Women in Medicine: An Encyclopedia. — ABC-CLIO, 2002. — 280 с. — ISBN 9781576073926.
- ↑ Mary R. S. Creese, Thomas M. Creese. Ladies in the Laboratory II: West European Women in Science, 1800-1900 : a Survey of Their Contributions to Research. — Scarecrow Press, 2004. — 318 с. — ISBN 9780810849792.
- ↑ Stephen Ashwal. The Founders of Child Neurology. — Norman Publishing, 1990. — 958 с. — ISBN 9780930405267.
- ↑ Catharine M. C. Haines, Helen M. Stevens. International Women in Science: A Biographical Dictionary to 1950. — ABC-CLIO, 2001. — 405 с. — ISBN 9781576070901.
- ↑ Willem Levelt. [1] — Oxford University Press, 2012. — С. 364. — ISBN 978-0-19-162720-0. Архівовано з джерела 8 липня 2014
Посилання
ред.- André-Thomas. Augusta Dejerine Klumpke, 1859—1927. L Encéphale n°1 (1929)