Ісаак Стерн

Народився в Україні в Кременці, в його однорічному віці сім'я переїхала до Сан-Франциско. В 1928—1931 роках вчився у консерваторії Сан-Франциско в класі Луїса Персинджера й Наума Блиндера. Перший концерт зіграв у 13 років. Дебютував в 1936 році із Симфонічним оркестром Сан-Франциско, уперше виступив у нью-йоркському Карнегі-холі в 1943 році.

Уже ранні записи Стерна є яскравим свідченням його таланту: юний скрипаль грає блискуче, стильно й емоційно. У середині 1970-х років ряд критиків і слухачів відзначали спад у творчому росту музиканта, що виразилося (за деякими виключеннями) у надмірності й деякій безладності його інтерпретацій. І все-таки зроблені тоді Стерном записи скрипкових концертів Альбана Берга й Бели Бартока, а також його запису камерного репертуару з піаністом Олександром Закіним й у складі тріо з піаністом Юджином Істоміним і віолончелістом Леонардом Роузом дотепер цінуються досить високо. Тоді ж Стерн здійснив перші записи «Серенади» Леонарда Бернстайна й двох замовлених ним концертів у неоромантичному стилі — Кшиштофа Пендерецького й Джорджа Рочберга.

Стерн зіграв помітну роль у порятунку історичного залу Карнегі-хол, що на початку 1960-х років був приречений на знос через будівництво нових залів у Лінкольн-центрі. Він активно виступив за збереження Карнегі-холу й, домігшись цього, став президентом Ради Карнегі-холу і сприяв тому, щоб саме в цьому залі проходили найпрестижніші концерти.

Будучи з юності прихильником ідеї незалежної єврейської держави, Стерн часто виступав в Ізраїлі й надавав підтримку музикантам-емігрантам єврейського походження, у тому числі скрипалям Пинхасу Цукерману й Іцхаку Перлману, піаністові й диригентові Даніелю Баренбойму. Стерн багато виступав також по всьому світу, за винятком Німеччини, куди принципово відмовлявся приїжджати.

Свій перший запис зробив в 1945 році для фірми «Колумбія»; згодом випустив більше 200 записів (нині ці записи публікуються фірмою «Sony Classics»). В 1981 році фільм про поїздку Стерна в Китай «Від Мао до Моцарта» одержав премію Академії в розряді повнометражних документальних фільмів. В 1984 році Стерн отримав премію «Кеннеді-центра». У 1987 році — премію Греммі за «визначний артистичний внесок у сфері записів протягом життя».

За 60 років виконавської кар'єри виступав на більшості престижних сцен світу. Більшість концертів Стерна збереглися, записані на магнітофонну плівку (понад 200 записів 63 композиторів).

В автобіографічній книзі «Мої перші 79 років» відзначав вплив, який на нього як скрипаля мали Натан Мільштейн і Артюр Ґрюмйо.

Серед нагород Ісаака Стерна почесні звання та відзнаки, зокрема, Гарвардського, Нью-Йорського, Колубійського, Оксфордського, Тель-Авівського університетів.

Помер Стерн у Нью-Йорку.

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
• Біографія на сайті classic-music.ru
• Біографія на сайті Sony Classical
• From Mao to Mozart: Isaac Stern in China на сайті IMDb (англ.)