Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України

Інститут біохімії був заснований у 1925 році в Харкові як Український біохімічний інститут Народного комісаріату освіти УРСР. У 1926 році академік О. В. Палладін заснував «Український біохімічний журнал» — перший біохімічний журнал в СРСР.

У грудні 1931 року Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР було переведено з Харкова до Києва і включено до складу Академії наук УРСР під назвою Інститут біохімії АН УРСР. Це був перший Інститут біохімії на теренах СРСР і один з перших науково-дослідних закладів України.

Під час Німецько-радя��ської війни Інститут був евакуйований до Уфи, де зусилля колективу було сконцентровано на дослідженнях із проблем біохімії зсідання крові. Зокрема, вивчали кровоспинну та прискорюючу загоєння ран дію аналогів вітаміну К — метилнафтохінону (вітаміну К3) і його водорозчинного препарату вікасолу.

• вивчення структури, фізико-хімічних властивостей і біологічних функцій складних білкових і надмолекулярних систем;
• з'ясування біохімічних механізмів регуляції метаболічних процесів за допомогою низькомолекулярних біологічно активних речовин (вітамінів, коферментів, пептидів, іонів металів тощо);
• розробка сучасних технологій одержання і практичного застосування біологічно активних препаратів, діагностикумів та біосенсорів для медицини, промисловості і сільського господарства.

Засновник Інституту — академік Олександр Палладін залишався його незмінним директором до лютого 1969 року.

Пізніше Інститут очолювали В. А. Бєліцер (1969-1972), М. Ф. Гулий (1972—1977), В. К. Лішко (1977—1988), С. В. Комісаренко (1989—1992), Г. В. Донченко (1993—1998). З травня 1998 року директором Інституту є Сергій Комісаренко.

• біохімії нервової системи — О. В. Палладін, В. К. Лішко;
• біохімії м'язів — О. В. Палладін, Д. Л. Фердман, М. Д. Курський, С. О. Костерін;
• біохімії вітамінів та коферментів — О. В. Палладін, С. І. Винокуров, Р. В. Чаговець, В. П. Вендт, А. Г. Халмурадов, Г. В. Донченко;
• регуляція метаболізму, біосинтез і біологічні властивості білків та ліпідів — М. Ф. Гулий, Д. О. Мельничук, Н. М. Гула;
• структура і функції білка — В. О. Бєліцер, Т. В. Варецька, Е. В. Луговський, Л. В. Медвєдь;
• біохімія ферментів — О. С. Циперович, С. О. Кудінов;
• біохімія імунітету — С. В. Комісаренко.

Інститут випускає наукові журнали «Біотехнологія» і «Український Біохімічний Журнал».

В Інституті функціонує засноване О. В. Палладіним Українське біохімічне товариство. Його президентом з 1999 року є С. В. Комісаренко. Товариство разом з Інститутом регулярно проводять з'їзди — важливі форуми не тільки біохіміків, але й учених суміжних спеціальностей. У 1994 році Українське біохімічне товариство було прийнято до Федерації Європейських біохімічних товариств (FEBS) як рівноправний член.

Станом на 2021 рік загальна кількість працюючих у Інституті становить близько 280 осіб, з яких — 3 академіки та 2 члени-кореспонденти НАН України, близько 20 докторів і 75 кандидатів наук. На базі Інституту успішно функціонують такі позаструктурні підрозділи, як «Біотехнологія» — філія кафедри біохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інформаційний центр з біотехнології, Центр аналітичних досліджень системи гемостазу, Випробувальний біологічний центр. З 1973 р. в Інституті працює Меморіальний музей О. В. Палладіна, який став центром вивчення і пропаганди історії біохімії в Україні. З часу заснування Інституту біохімії і донині його співробітники беруть активну участь у вихованні наукової зміни на всіх етапах: від навчання учнівської і студентської молоді до підготовки фахівців високої кваліфікації — кандидатів і докторів наук. Аспірантуру за ці роки закінчили понад 300 осіб. На базі Інституту працює Спеціалізована вчена рада, яка приймає до захисту дисертації на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата біологічних наук зі спеціальностей «Біохімія» і «Біотехнологія».

• Офіційний сайт [Архівовано 21 січня 2009 у Wayback Machine.]
• [1]
• Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
• [2]