Івахнівці

Стара назва села «Вахнівці», можливо походить від слова чи фамілії «Вах», з часом трансформувалась в Івахнівці.

За однією з місцевих легенд, назва села походить від імені святого Івана Хрестителя. Скульптура якого розташована біля будівлі сільського храму.

Подільське село Івахнівці розкинулось на південному заході України, за 50 кілометрів від Кам’янця-Подільського та за 10 кілометрів від Чемерівець. Через Івахнівці проходить товтровий кряж Медобори. Річка Жванчик утворює тут став. В Медоборах за переказами є печера, яка має підземний хід до Вишнівчика, а звідти до Кам'янця-Подільського. Неподалік села проходить автошлях регіонального значення Р48, через саме село автошлях територіального значення Т 2312.

Івахнівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Неподалік від села була стоянка кам'яної доби. Також чотири кургани досліджені Пулавським.

1889 в Івахнівцях знайдений кремнієвий камінь, який нині є в колекції Чермінського.

Перша згадка про поселення датується 1542 роком.

В XV столітті Івахнівці належать шляхтичам Свірчам. В 1565 році була православна церква. 1578 року Івахнівці були спустошені.

В XVII столітті Івахнівці як спадок перейшли до магнатів Калиновських і були приєднані до «гусятинського ключа».

В другій половині XVII столітті Івахнівці належать київському воєводі Проту Потоцькому, а інша частина належить Чарторийським.

Дерев’яна церква була зведена 1718 року, але знищена при комуністах. Сучасна, побудована в 2005 році, біля будівлі розташована скульптура Івана Хрестителя.

У 1774 році половина Потоцького перейшла до Юліана Чермінського міста Любич. Його син Вінцентій купив і іншу половину. У 1808 році три брати Вінцентій, Александер і Антоній вибудували в Івахнівцях мурований двір. На знак єдності вони посадили біля будинку три каштани. Івахнівці були їх родовим гніздом. Пізніше Івахнівці перейшли до сина Вінцентія Юліана Червінського (1798—1875), від нього до сина — маршалка шляхти Сигізмунда Вільгельма Чермінського, який разом з іншими маршалками був послом до Російського уряду, де був арештований і посаджений до Петропавлівської фортеці. Пізніше перебував кілька літ у Києві і у 1904 повернувся до Івахнівців, де відсвяткував своє золоте весілля з дружиною Ядвігою Маковецькою місто Помян. Останнім дідичем був його молодший син Станіслав Червінський (1868—1937).

Наприкінці XIX століття в Івахнівцях 190 дворів, 1040 мешканців, є церква, винокурня, млин. Винокурня продукує 28000 відер спирту щорічно. Власник Червінський.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Маєток Червінських пограбований та сильно пошкоджений в 1918 році.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

В 1981 році створено Івахновецький заказник, не в останню чергу для захисту рідкісних рослин від світських травин та людей.

З 1991 року в складі незалежної України.

12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Закупненської селищної громади.^[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району^[2].

Населення становить 1318 осіб станом на 2001 рік.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

• була дерев'яна церква Успіння. Ймовірно з 1718, фундована летичівським хорунжим Константієм Вояковським. Окремо була кам'яна дзвіниця, фундована Червінським.
• Сучасна церква Успіння.28 серпня — храмове свято « Успіння Божої Матері»

• Палац Червінських — родинна резиденція.
• Стопа Божої Матері — камінь на якому, за легендою, відбита стопа Божої Матері, коли вона йшла на Почаїв.
• Івахновецький заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні.
• Івахновецький ліс — ландшафтний заказник місцевого значення.
• Парк «Подільські Товтри» — національний природний парк.

• Мамчур Федір Іванович — професор-уролог, хірург, учений-фітотерапевт, автор циклу книг і довідників про лікування травами.

• Мартин Калиновський — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, власник маєтку в Івахнівцях.
• Сигізмунд Вільгельм Червінський — маршалок шляхти, брав участь у передачі листа царю Російської імперії з проханням приєднати Поділля до Королівства Польського.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Біля села розташований Івахновецький заказник. Заказник має площу 155 га і складається з дев'яти товтр: Баба, Ян, Високі Камені, Соколиха, Коломийка, Рублиха, Середня, Німожна, Панська. На них ростуть рідкісні рослини: Авринія скельна, мокричник шорсткий, зіновать біла, хамерій Додонея, гострокільник волосистий, ковила пірчаста.

• Івахновецький заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.
• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.

• Iwachnowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 309. (пол.) — S. 309. (пол.)
• Погода в селі Івахнівці [Архівовано 23 березня 2017 у Wayback Machine.]