Іванов Святослав Павлович

Народився 29 жовтня 1918 року в Києві в родині службовця. У 1941 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Учасник німецько-радянської війни. У 1941 році закінчив зенітно-артилерійське військове училище.

Член ВКП(б) з 1942 року.

Після демобілізації працював завідувачем відділу, заступником редактора газети «Сталинское племя». У вересні 1949 — січні 1954 року був головним редактором газети ЦК ЛКСМУ «Сталинское племя». З січня 1954 року працював першим заступником редактора і членом редакційної колегії газети «Правда Украины», редактором відділу журналу «Комуніст України». У 1956–1962 роках — редактор газети «Вечірній Київ».

У листопаді 1962–1963 роках — заступник міністра культури Української РСР. У 1963–1972 роках очолював Державний комітет Ради Міністрів УРСР по кінематографії (Держкіно Української РСР). На посаді голови Держкіно УРСР підтримував розвиток українського кіно та кіноматографістів, які потрапили в опалу. Зокрема, Сергія Параджанова, Кіри Муратової. При ньому реалізували свої таланти Леонід Осика, Юрій Ільєнко, Леонід Биков.

У 1976–1984 роках був деканом кінофакультету і доцентом у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Помер 7 квітня 1984 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Автор книг:

• «Найважливіше з мистецтв» (К., 1969),
• «Кіно. Політика. Політичний фільм» (К., 1980).

• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки
• орден «Знак Пошани»
• медалі

• Українська літературна енциклопедія. Т.2. К., 1990. — С.292.