Хмара Степан Ількович
Степа́н І́лькович Хма́ра (нар.12 жовтня 1937, с. Боб'ятин) — Борець за незалежність України у XX сторіччі, український політик, правозахисник, довголітній політв'язень радянських концтаборів, народний депутат України І, II та IV скликань.
| Степан Ількович Хмара | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 12 жовтня 1937 село Боб'ятин, Сокальський повіт, Львівське воєводство | |||
| Помер | 21 лютого 2024[1] (86 років) Київ, Україна | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | народний депутат України | |||
| Alma mater | Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького | |||
| Членство | Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України I скликання | |||
| Посада | народний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4] | |||
| Партія | НРУ, УРП, УКРП, ВО «Б», УНП | |||
| Нагороди |
| |||
| ||||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 1-го скликання | |||
| НРУ | 15 травня 1990 | — | 12 травня 1994 |
| 2-го скликання | |||
| УКРП | 12 травня 1994 | — | 12 травня 1998 |
| 4-го скликання | |||
| ВО «Б» | 14 травня 2002 | — | 25 травня 2006 |
Герой України (2006). Голова Всеукраїнського комітету захисту політв'язнів (від 2001). Почесний громадянин Тернополя (1991). Почесний член громадської організації «Українське юридичне товариство».
Життєпис
Народився 12 жовтня 1937 року в селі Боб'ятин Львівського воєводства (нині — Сокальський район Львівської області), в селянській родині.
Освіта вища, у 1964 р. закінчив Львівський медичний інститут, лікар-стоматолог.
З 1964 р. — лікар-стоматолог у смт Гірник Червоноградської міської ради Львівської області. Бере участь у дисидентському русі. Розповсюджує самвидав та іншу заборонену літературу. У 1960-ті роки вперше в Україні переклав працю Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес». Після масових арештів опозиційної української інтелігенції, вслід за ув'язненим В'ячеславом Чорноволом, продовжує видавати підпільно «Український вісник». У 1974 році в рамках «Українського вісника» виходять його праці «Етноцид українців у СРСР» та «Генеральний погром», які перевидавалися багатьма європейськими мовами. За політичну та правозахисну діяльність у 1980 році був заарештований КДБ та засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв'язнів № 35, 36 на Уралі. За нескорену позицію і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру.
У 1987 р. повернувся в Україну, став одним із керівників УГС, а опісля її перетворення на УРП з квітня 1990 р. — заступником голови партії.
4 жовтня 1989 у Львові створено міський страйковий комітет, до якого увійшли представники понад 50 заводських страйкомів і страйкомів закладів та установ і громадських організацій. Головою обрано Віктора Фурманова, заступником Степана Хмару.
У травні 1992 р. на III з'їзді УРП вийшов з партії через незгоду з її політикою. У червні 1992 р. на конференції радикального крила УРП, яка стала Установчим з'їздом Української консервативної республіканської партії (УКРП), обраний головою партії. Голова УКРП з червня 1992 р. по грудень 2001 р.
Народний депутат України 1-го скликання з березня 1990 р. до квітня 1994 р. від Індустріального виборчого округу № 261 Львівської області. Входив до Народної Ради.
Народний депутат України 2-го скликання з березня 1994 р. до квітня 1998 р. Львівської області, висунутий виборцями. На час виборів: член Комісії ВРУ з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин, член УКРП. Член Комітету з питань оборони і державної безпеки.
Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 р. до квітня 2006 р. від Блоку Юлії Тимошенко, № 10 в списку. На час виборів: пенсіонер, член ВО «Батьківщина». Член фракції БЮТ (травень 2002 — березень 2005), член фракції УНП (з березня 2005). Голова підкомітету з питань законодавства про статус народного депутата України Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВР України (з червня 2002), член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації (з червня 2002).
Активний учасник Помаранчевої революції 2004 року.
16 березня 2005 року вийшов з фракції «Батьківщина». У парламентських виборах 26 березня 2006 року брав участь за списком Українського народного блоку Костенка і Плюща, № 13 в списку[5]. Вибори блок програв.
5 грудня 2019 року, з трибуни Верховної Ради України, назвав чинну владу «шпаною ліквідаторів»[6], якій чужі поняття патріотизму, сумління та віри і закликав українців зібратись під парламентом і викинути геть цю владу[7]:
«Їх нічого не пов'язує з Україною. Перекоти-поле, яке не має коренів, у них лише гроші, тому вони брешуть, брешуть і ще раз брешуть. Давайте не допустимо, вся наша українська аудиторія. Як тільки вони спробують проголосувати в другому читанні, ми повинні всі українці, хто має совість і відповідальність, прийти сюди і просто ось цю падаль, покидьків викинути. Бо аргументів вони не знають, переконувати це приниження, і даремна трата часу[8].»
Особисте життя
У шлюбі вдруге. Дружина Роксолана Хмара, син Тарас (2002 року народження)[9].
Від першого шлюбу двоє дітей: син Роман (1967 року народження), дочка Соломія (1973 року народження)[10] і четверо онуків[9].
Нагороди
- 19 серпня 2006 року указом Президента України В. Ющенка присвоєне звання Герой України з врученням ордена Держави — за визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії[11]
- Орден Свободи (25 листопада 2008)[12] — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів демократії та з нагоди Дня Свободи.
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (11 жовтня 2007)[13] — за безкомпромісність і твердість волі у виборюванні незалежності України та з нагоди 70-річчя від дня народження.
Примітки
- ↑ а б Помер екснардеп, Герой України Степан Хмара — 2024.
- ↑ http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 29 грудня 2005 року № 314 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Українського Народного Блоку Костенка і Плюща»
- ↑ СТЕПАН ХМАРА: «НА ЦЮ ШПАНУ ЛІКВІДАТОРІВ, ЯКА ПРИЙШЛА ДО ВЛАДИ, ЧЕКАЄ ТРИБУНАЛ»
- ↑ Степан Хмара звернувся до народних депутатів
- ↑ Степан Хмара з трибуни Верховної Ради закликав гнати "шпану ліквідаторів"
- ↑ а б Gazeta.ua (9 грудня 2013). "Треба, щоб час ішов, а людей не меншало. Щодня — сто тисяч". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Світлична, Надія (1981). Вісник репресій в Україні (PDF) (укр.). Нью-Йорк: ЗАКОРДОННЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНСЬКОЇ ГРУПИ. с. 5—6.
- ↑ Указ Президента України № 704/2006 від 19 серпня 2006 року «Про присвоєння С. Хмарі звання Герой України».
- ↑ Указ Президента України № 1076/2008 від 25 листопада 2008 року «Про нагородження С. Хмари орденом Свободи»
- ↑ Указ Президента України № 961/2007 від 11 жовтня 2007 року «Про нагородження С. Хмари орденом князя Ярослава Мудрого».