Тоні Маршалл

французька акторка, кінорежисерка, сценаристка

Тоні Маршалл (фр. Tonie Marshall, повне ім'я та прізвище — Ентоні-Лі Кароліна Джулія Маршалл (фр. Anthony-Lee Caroline Julie Marshall); 29 листопада 1951, Франція — 12 березня 2020)[4][5] — французька акторка, кінорежисер, сценаристка та продюсер. Лауреат премії «Сезар» 2000 року за найкращу режисерську роботу у фільмі «Салон краси „Венера“» .

Тоні Маршалл
фр. Anthony-Lee Caroline Julie Marshall
Тоні Маршалл, 2012 рік
Ім'я при народженніЕнтоні-Лі Кароліна Джулія Маршалл
Дата народження29 листопада 1951(1951-11-29)
Місце народженняНеї-сюр-Сен, Сена[d], Франція[1][2]
Дата смерті12 березня 2020(2020-03-12) (68 років)
Місце смертіXX округ Парижа, Франція[2]
ГромадянствоФранція Франція
Професіяакторка, кінорежисер, сценарист, продюсер
Роки активності1971 — наш час
Член уCollectif 50/50d[3]
IMDbID 0551217
Нагороди та премії
Сезар (2000)
Тоні Маршалл у Вікісховищі

Біографія та кар'єра

ред.

Ентоні-Лі Кароліна Джулія Маршалл народилася 29 листопада 1951 року в Нейї-сюр-Сен, департамент О-де-Сен на захід від Парижа у сім'ї французької акторки Мішлін Прель[6][7] та американського актора і режисера Вільяма Маршалла. Має зведений брата — актора Майкла Маршалла.[8]

Тоні Маршалл починала кар'єру в кіно монтажером, асистентом режисера. Як акторка почала зніматися у 1971 році та була задіяна у понад 40-а кіно- телефільмах та серіалах. Першою помітною появою на екрані стала роль Бобіно у комедії режисера Жака Демі «Трохи вагітний» (1973).

Як режисер Маршалл дебютувала у 1989 році фільмом «Пентіменто», знятим за сценарієм Сільвії Гранотьє.

Тоні Маршалл найбільш відома за фільмами «Не занадто набожна», що брав участь у конкурсних програмах Берлінського і Венеційського кінофестивалів та «Салон краси „Венера“» (1999), який у 2000 році завоював чотири премії «Сезар» (за найкращий фільм, найкращу режисуру, найкращий сценарій та найперспективнішій акторці — Одрі Тоту).

Тоні Маршалл — учасник петиції на підтримку режисера Романа Полянського[9].

Фільмографія (вибіркова)

ред.
Акторка
Режисер

Визнання

ред.
Нагороди та номінації Тоні Маршалл[10]
Рік Категорія Фільм Результат
Товариство драматичних авторів і композиторів (SACD)
1994 Приз нових талантів кіно Перемога
Берлінський кінофестиваль
1994 Золотий ведмідь «Не занадто набожна» Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Бергамо
1994 Приз Золота роза «Не занадто набожна» Перемога
Кінофестиваль короткометражних фільмів у Клермон-Феррані
1995 Спеціальна згадка журі «фр. Avant mais après» Перемога
Кінофестиваль у Кабурі
1999 Золотий Сван «Салон краси «Венера»» Перемога
Премія «Сезар»
2000 Найкраща режисерська робота «Салон краси «Венера»» Перемога
Венеційський кінофестиваль
2002 Золотий лев «Недалеко від раю» Перемога

Громадська позиція

ред.

Підписала петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера Олега Сенцова[11]

Примітки

ред.
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #14037115X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Fichier des personnes décédées mirror
  3. http://collectif5050.com/les-signataires
  4. Tonie Marshall, la réalisatrice de "Vénus Beauté (Institut)" est décédée à 68 ans. RTL.fr (fr-FR) . Процитовано 12 березня 2020.
  5. Barnes, Mike (12 березня 2020). Tonie Marshall, Writer and Director of 'Venus Beauty,' Dies at 68. The Hollywood Reporter. Процитовано 19 лютого 2021.
  6. Tonie Marshall veut briser le plafond de verre avec "Numéro Une". ladepeche.fr (фр.). Процитовано 8 листопада 2022.
  7. Tonie Marshall : "Le corps des femmes, culturellement, appartient à tous". Télérama (фр.). 2 березня 2018. Процитовано 30 вересня 2022.
  8. à 18h20, Par Pierre Vavasseur avec Renaud Baronian Le 12 mars 2020; À 18h50, Modifié Le 12 Mars 2020 (12 березня 2020). Tonie Marshall, disparition d'une réalisatrice discrète. leparisien.fr (fr-FR) . Процитовано 8 листопада 2022.
  9. Knegt, Peter. «Over 100 In Film Community Sign Polanski Petition [Архівовано 29 травня 2016 у Wayback Machine.]» indieWIRE. 299.09.2009. Процитовано 5.09.2015.
  10. Повний перелік нагород та номінацій Тоні Маршалл на сайті IMDb(англ.)
  11. Il faut libérer d'urgence Oleg Sentsov, en grève de la faim depuis plus de 45 jours [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Change.org

Посилання

ред.