Об'єктив

Об'єкти́в (від лат. objectivus — предметний) — оптична система, призначена для створення дійсного оптичного зображення на приймачі світлової енергії (звичайно фотоплівка або світлочутлива матриця).

Об'єктив в оптиці розглядають як рівнозначний лінзі виріб, хоча може мати інший вигляд. Звичайно об'єктив складається з набору лінз (в деяких об'єктивах — із дзеркал), розрахованих для взаємної компенсації аберрації об'єктива, зібраних у єдину систему всередині оправи.

Об'єктив характеризується фокусною відстанню та максимальним відносним отвором, який іноді називають світлосилою. Для роботи в умовах різної освітленості об'єктив оснащений механічною діафрагмою. Об'єктиви сучасних фотоапаратів можуть містити вбудовані двигуни для автоматичного регулювання діафрагми та наведення на різкість.

Об'єктив зі змінною фокусною відстанню називають трансфокатором, іноді — «зумом» (як калька з англійської мови — «зум — англ. zoom)». Об'єктив з постійною фокусною відстанню — фікс-фокалом (розмовно — фікс).

Об'єктив як оптична система є складним виробом.

Для підвищення якості створюваного зображення на лінзи об'єктива наносять покриття, що зменшує внутрішнє відбиття світла, а внутрішня частина корпусу покривається матеріалом з великим поглинанням світла. При виготовленні лінз окремих об'єктивів використовують скло спеціального хімічного складу з низьким коефіцієнтом внутрішнього розсіювання тощо.

Характеристики фотооб'єктивів впливають на параметри, за якими робиться попередній вибір необхідного обладнання, визначається тип і його призначення. До основних характеристик відносять:

• сумісність байонета;
• фокусна відстань;
• світлосила;
• тип фокусування;
• тип двигуна фокусування;
• наявність стабілізатора;
• габарити.