Ніко Лапунов
По батькові цієї особи не вказано. Ви можете допомогти проєкту, вказавши його. |
Ніко Лапунов (8 березня 1981 — 4 червня 2024, м. Полтава, Україна) — український актор, театральний режисер, художник, модельєр, сценограф. Головний режисер Полтавського академічного обласного театру ляльок (2019–2024)[1].
| Ніко Лапунов | |
|---|---|
| Народився | 8 березня 1981 |
| Помер | 4 червня 2024 (43 роки) м. Полтава, Україна |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | головний режисер Полтавського академічного обласного театру ляльок (2019–2024) |
| Відомий завдяки | театральний режисер актор художник модельєр сценограф |
Життєпис
ред.Народився 8 березня 1981 року на Дніпропетровщині[2].
Акторську освіту здобув у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі – спеціальність «актор театру ляльок» отримав 2006 року (майстерня Олександра Інюточкіна). Режисуру вивчав у Харківському національному університеті мистецтв. Працював артистом Херсонського музично-драматичного театру (відгукнувся на пропозицію зіграти роль Ромео[3]), Маріупольського муніципального театру ляльок, артистом драми Криворізького музично-драматичного театру. На посаді артиста драми, художника й режисера працював у Кримському академічному українському музичному театрі. Викладав акторську майстерність та режисуру у Кримському університеті мистецтв і туризму, працював у дитячій студії «Синій птах» при театрі ляльок. Керував сімферопольським арт-центром «Карман»[2][4].
У Симферополі прожив 13 років, який залишив через анексію Криму Росією 2014-го року. Спершу до Миколаєва, де завідував літературно-драматургічною частиною Миколаївського академічного українського театру драми і музичної комедії та головним режисером та головним художником Миколаївського обласного академічного театру ляльок. У Києві заснував «Nico Lapunov Studio», займався школою вишивки[2][5]. З 2019-го жив та працював у Полтаві на посаді головного режисера Полтавського академічного обласного театру ляльок. Як режисер поставив у театрі шість робіт, однією з останніх з яких став «Великий льох» за мотивами однойменної поеми-містерії Тараса Шевченка. Вільний час приділяв створенню ляльок та вишивці. Працював зі створення колекції одягу (показ якої відбувся у Барселоні[6]), вишивку сценічного костюму Віри Брежнєвої тощо[3].
Є автором вишитого анімаційного триптиха «Д я? Молитва. Моя Україна», який 2016 року присвятив Олегу Сенцову та іншим політв’язням з України, яких в заручниках тримає Росія. Перший з мультфільмів присвячено болю й тузі за рідною домівкою та півостровом; друга серія – «Вишита молитва» – біль за загиблими воїнами АТО; й третя анімаційна робота – «Моя Україна» – про надію на краще – квітуча Україна, яку маємо створити своїми руками. За сподіванням автора, «Україна розквітне своїми барвами, квітами, але для цього треба працювати»[7][8].
Режисерська робота «А хай то качка копне», яку поставив на сцені Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки 2021 року стала лауреатом IV Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «GRA» у номінації «Найкраща вистава для дітей»[9].
З перших днів повномасштабної війни доєднався до 116-ї бригади ТрО – був кухарем, готував бійцям їжу[1][10].
В кінці травня 2024 року був госпіталізований. Через соціальні мережі повідомив про проблеми із мовленням. Діагноз встановлено не було – медики боролися із запаленням та набряком у його мозку[11][12]. 18 травня 2024 року зіграв у відновленій виставі «Великий Льох»[13]. Помер вночі 4 червня 2024 року[14].
Прощання відбулося 7 червня у Полтавському театрі ляльок[10]. Похований у м. Верхівцеве (Кам'янський район Дніпропетровської області), де проживають його батьки.
Театр
ред.Акторські роботи
ред.- 2015 — «Ромео & Джульєтта» за п'єсою «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра; реж. Сергій Павлюк — Ромео[3]
Режисерські роботи
ред.- «Русалонька» за мотивами однойменної казки Ганса Крістіана Андерсена[3]
- 2004 — «Парфюмер» за романом «Парфуми» Патріка Зюскінда
- 2010 — мюзікл «МоцArt» Ніко Лапунова
- мюзікл «Шерлок к пір'ї та доктор Га-гатсон»
- Арт-центр «Карман» (м. Сімферополь)
- 2012 — «Медея»
- Дельфінарій «Легенда» (м. Коктебель)
- Нічне шоу у дельфінарії «Легенда»
- «Фігаро»
- «Чарівні сни»
- 2019, 23 листопада — «Крабат – учень чаклуна» за Отфрід Пройслером
- 2019, 19 грудня — «Зимові пригоди крукоруків»
- 2020, 4 грудня — «Полохливий кролик»
- 2020, 11 грудня — «Леді в лавандовому» Ніко Лапунова за мотивами оповідання Вільяма Джона Локка[en][15][16][17]
- 2021, 24 серпня — «Великий льох» за однойменною поемою-містерією Тараса Шевченка[18][19]
- 2021, 17 грудня — «Північне сяйво»[20]
- 2020, 29 грудня — «А хай то качка копне» Марти Ґушньовської
- 2022, 6 лютого — «Мауглі» Ніко Лапунова за «Книгою джунглів» Редьярда Кіплінга[21]
Художні роботи
ред.- Російський театр (м. Уфа)
- 2012 — «Снігова королева» — сценографія та костюми
- 2004 — «Парфюмер» за романом «Парфуми» Патріка Зюскінда; реж. Ніко Лапунов — сценографія та костюми
- «Веселий роджер» — сценографія та костюми
- «Пер Гюнт» — сценографія та костюми
- балет «Тщетная предосторожность»; балетм. С. Биков — сценографія та костюми
- Арт-центр «Карман» (м. Сімферополь)
- 2012 — «Медея» — сценографія та костюми
- Дельфінарій «Легенда» (м. Коктебель)
- Нічне шоу у дельфінарії «Легенда» — костюми
- 2010 — мюзікл «МоцArt» — сценографія та костюми
- «Новий рік та космічні пірати» — сценографія та костюми
- мюзікл «Шерлок к пір'ї та доктор Га-гатсон» — сценографія та костюми
- «Фігаро» — сценографія, костюми та ляльки
- «Чарівні сни» — костюми
Примітки
ред.- ↑ а б Валерія РИБАЛКА (4 червня 2024). Помер головний режисер Полтавського обласного театру ляльок Ніко Лапунов (укр.). «Суспільне Полтава». Процитовано 4 червня 2024.
- ↑ а б в Яніна МУРДЗА (4 червня 2024). Помер головний режисер полтавського театру ляльок Ніко Лапунов (укр.). «Зміст». Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ а б в г БудеTALK – Ніко Лапунов: важко починати все спочатку (укр.). «Полтавська Хвиля». 1 червня 2021. Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Помер кримський актор і режисер Ніко Лапунов (укр.). «Крим. Реалії». 4 червня 2024. Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Ірина ЖУРБА (3 квітня 2019). «Де був один раз щасливий, вдруге не будеш» – Ніко Лапунов (укр.). «Крим. Реалії». Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Ніко Лапунов: чарівник, який творить казки (укр.). «Новини Полтавщини». 25 листопада 2021. Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Володимир НОСКОВ, Володимир УДОВИЧЕНКО, Наталія АНТОНЕНКО (25 лютого 2017). Переселенець з Криму готується вишити триптих мультфільмів про українських політв’язнів у Росії (укр.). «Радіо Свобода». Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Наталка ЛАВРИНЕЦЬ (4 червня 2024). Боровся з важкою хворобою: український режисер помер у віці 43 років (укр.). «Апостроф». Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (15 квітня 2019). 2021.11.20 – IV Всеукраїнська театральна фестиваль-премія GRA 2021 (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 23 червня 2020.
- ↑ а б Лілія ПАРХОМЕНКО, Елла ТРУБІЄНКО (7 червня 2024). У Полтаві попрощалися із головним ��ежисером обласного театру ляльок Ніко Лапуновим (укр.). «Полтавщина». Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Ольга ПАНЬКІВ (4 червня 2024). Після важкої боротьби за життя: помер відомий український режисер Ніко Лапунов (укр.). «24 Канал». Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Валентина ЧОРНА (4 червня 2024). Помер режисер Ніко Лапунов: в останні тижні не міг розмовляти (укр.). «Факти (ICTV)». Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ. 18.05.24. Остання репетиція. Пам'яті Ніко Лапунова (Полтавський академічний обласний театр ляльок, 4 черв. 2024) на YouTube
- ↑ Ян ПРУГЛО (4 червня 2024). Помер головний режисер Полтавського обласного театру ляльок Ніко Лапунов (укр.). «Полтавщина». Процитовано 4 червня 2024.
- ↑ Альона СОТНИК (11 грудня 2020). «Леді в лавандовому»: у полтавському театрі ляльок підготували п’єсу для дорослих (укр.). «Галичина». Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ «Леді в лавандовому»: подорож у часі (укр.). «Зоря Полтавщини». 22 грудня 2020. Архів оригіналу за 28 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ IV Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «ГРА»
- ↑ Ярослава ФОНІНА (13 серпня 2021). Черепи, ворони та голубки: у Полтаві запрошують на містичну виставу (укр.). «Полтавська хвиля». Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ «Великий льох» Т.Шевченко (Максим Стариков) на YouTube
- ↑ Марія БОЙКО (17 грудня 2021). У Полтавському театрі ляльок відбулась прем’єра новорічної вистави «Північне сяйво» (укр.). «Новини Полтавщини». Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ У Тернополі вперше покажуть інклюзивну виставу для дітей з вадами слуху (укр.). «Тернопільські новини ТЕРЕН». 12 жовтня 2022. Процитовано 3 лютого 2023.