Львівсільмаш
ПАТ „Завод «Львівсільмаш»“ — єдине в Україні та СНД спеціалізоване підприємство з випуску машин для хімічного захисту рослин та внесенню в ґрунт рідких мінеральних добрив. Це обприскувачі штангові і вентиляторні, причіпні і навісні. Крім цього завод виготовляв ґрунтообробну техніку, машини для картоплярства, кормозбиральну техніку, запасні частини для машин власного виробництва та іншої сільськогосподарської техніки, забезпечує їх сервісне обслуговування.
 | |
| Тип | Публічне акціонерне товариство |
|---|---|
| Правова форма | акціонерне товариство |
| Галузь | машинобудування |
| Засновано | 1946 |
| Закриття (ліквідація) | 2017 |
| Штаб-квартира | Львів |
| Ключові особи | О. Є. Сізов (генеральний директор; 2013—2017) |
| Продукція | сільськогосподарська техніка |
| Співробітники | 472 (2008), 41 (2011) |
| lvivsm.com.ua | |
 | |
Історія
ред.На базі площ колишньої фабрики сільськогосподарських машин Пйотровича та Шумана, а також шляхом додаткового будівництва цехів і споруд у 1945—1946 роках було введено в експлуатацію завод сільськогосподарського машинобудування, який почав виготовляти машини і апарати для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур та рослин. Директором заводу був призначений Абрамян. Основна частина корпусів заводу знаходилася на вулиці Городоцькій, 207; між вулицями Сулими та Любінською[1].
ВАТ «Завод „Львівсільмаш“» зареєстроване 28 лютого 1996 року[2]. 1997 року завод внесено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Обсяги виробництва 1999 року сягнули 4,3 млн грн. Завод співпрацював з багатьма закордонними фірмами, систематично бере участь у різноманітних міжнародних та галузевих виставках-ярмарках сільськогосподарської техніки. Експортував продукцію в Білорусь, Молдову, Росію, Словаччину, країни Балтії, підтримував ділові стосунки з Італією та Німеччиною[3].
Від початку 2000-х років завод опинився у затяжній господарчій та адміністративній кризі[3]. У 2003 році розпочато процес санації підприємства, яка однак не покращила ситуації, а його борг протягом наступних трьох років лише зріс[4]. У 2008 році акції ВАТ оцінювали в 50 млн гривень. За останні роки свого існування завод втратив низку об'єктів нерухомості, частину з яких передано у комунальну власність громади Львова[3].
Структура
ред.До структури підприємства входили ливарне (чавунне, сталеве та кольорове), ковальське, заготівельно-пресове, механообробне, зварювальне, фарбувальне та термічне виробництва. Особливо були розвинуті виробництво пластмас, деталей, литво під тиском та на видувних агрегатах, виготовлення полімерних труб, ротаційне формування з поліетилену баків місткістю до 2000 л[3].
Основні види продукції
ред.- обприскувачі штангові, вентиляторні, причіпні та навісні (ОП-2000-2-01, ОПШ-1500, ОПВ-2000 та ін.);
- культиватори (КСГ-4, -4-01, КВГН-3,6);
- косарки навісні (КН-2,1) та ротаційно пасові (КРР-1,8), граблі-валкоутворювачі (ГВ 00.000);
- картоплесаджалки (КС-2, -4);
- картоплекопачки (КД 00.000);
- причепи протипожежні та дизенфікуючі;
- товари народного вжитку — каністри, відра, туристичні набори тощо.
Соціальна сфера
ред.- Дитячий табір «Левеня» у Брюховичах;
- База відпочинку;
- Дошкільний навчальний заклад № 61 (вул. Сулими, 32);
- Медичний пункт;
- Палац культури та спорту (вул. Городоцька, 225);
- Спорткомплекс зі стадіоном «Сільмаш» (вул. Сулими, 1).
Примітки
ред.- ↑ Ілько Лемко. Богданівка // Львівська газета. — 2007. — № 233 (303).
- ↑ а б ПАТ «Завод „Львівсільмаш“». youcontrol.com.ua. YouControl. Архів оригіналу за 13 червня 2024. Процитовано 19 жовтня 2024.
- ↑ а б в г Г. М. Сіромська, Р. Б. Сіромський. Львівсільмаш // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- ↑ Микола Савельєв (4 листопада 2004). «Львівсільмаш»: між санацією та стагнацією. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 21 листопада 2004. Процитовано 6 серпня 2022.
Джерела
ред.- Г. М. Сіромська, Р. Б. Сіромський. Львівсільмаш // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сулими, 1 — стадіон СП «Сільгоспмаш». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 лютого 2024. Процитовано 19 жовтня 2024.
Посилання
ред.- Микола Савельєв (4 листопада 2004). «Львівсільмаш»: між санацією та стагнацією. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 21 листопада 2004. Процитовано 6 серпня 2022.
- Б. А. Бабанова (1960—1965). Проєкт «Міський медіаархів»: завод «Львівсільмаш». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 6 серпня 2022.
- К. Бузинін (1957). Проєкт «Міський медіаархів»: загальний вид заводу «Львівсільмаш». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2024.
- «Львівсільмаш». zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 16 вересня 2024. Процитовано 19 жовтня 2024.
- Дивовижна історія з життя львівського заводу та «креатив» від Садового. patrioty.org.ua. Патріоти України. 9 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 19 жовтня 2024.
| Це незавершена стаття про Львів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
