Конгреси ФІФА

Конгрес ФІФА — вищий законодавчий органом Міжнародної федерації футболу (ФІФА), міжнародної організації, що займається футболом, футзалом та пляжним футболом.

Конгрес може бути черговий та позачерговий. Черговий конгрес збирається щорічно, а позачерговий може бути скликаний за Виконавчим комітетом ФІФА в будь-який час за підтримки однієї п'ятої членів ФІФА^[1].

Кожен з 209 членів ФІФА має один голос в конгресі. Члени ФІФА можуть запропонувати кандидатів для президентства ФІФА. Вибори Президента ФІФА проходять у конгресі в рік, наступний після чемпіонату світу з футболу^[2].

Історія

Конгреси ФІФА проводяться щорічно з 1998 року, а до того вони проходили раз на два роки. Конгреси не проводилися у 1915-1922 і 1939-1945 роках через світові війни.

Вибори президента ФІФА відбулися на 1-му, 3-му, 12-му, 29-му, 30-му, 39-му, 51, 53, 61, 65 і 69 конгресах.

Крім того, позачерговий конгрес ФІФА у 1961 році в Лондоні обрав Стенлі Роуза президентом ФІФА^[3]. 2016 року на позачерговому конгресі, що відбувся на тлі корупційного скандалу, до якого був залучений чинний президент ФІФА Йозеф Блаттер, новим президентом організації було обрано Джанні Інфантіно^[4].

Чергові конгреси

Номер	Рік	Місто
1-й	1904	Париж
2-й	1905	Париж
3-й	1906	Берн
4-й	1907	Амстердам
5-й	1908	Відень
6-й	1909	Будапешт
7-й	1910	Мілан
8-й	1911	Дрезден
9-й	1912	Стокгольм
10-й	1913	Копенгаген
11-й	1914	Христианія (Осло)
12-й	1923	Женева
13-й	1924	Париж
14-й	1925	Прага
15-й	1926	Рим
16-й	1927	Гельсінкі
17-й	1928	Амстердам
18-й	1929	Барселона
19-й	1930	Будапешт
20-й	1931	Берлін
21-й	1932	Стокгольм
22-й	1934	Рим
23-й	1936	Берлін
24-й	1938	Париж
25-й	1946	Люксембург
26-й	1948	Лондон
27-й	1950	Ріо-де-Жанейро
28-й	1952	Гельсінкі
29-й	1954	Берн
30-й	1956	Лісабон
31-й	1958	Стокгольм
32-й	1960	Рим
33-й	1962	Сантьяго-де-Чилі
34-й	1964	Токіо
35-й	1966	Лондон
36-й	1968	Гвадалахара
37-й	1970	Мехіко
38-й	1972	Париж
39-й	1974	Франкфурт
40-й	1976	Монреаль
41-й	1978	Буенос-Айрес
42-й	1980	Цюрих
43-й	1982	Мадрид
44-й	1984	Цюрих
45-й	1986	Мехіко
46-й	1988	Цюрих
47-й	1990	Рим
48-й	1992	Цюрих
49-й	1994	Чикаго
50-й	1996	Цюрих
51-й (деталі)	1998	Париж
52-й	2000	Цюрих
53-й (деталі)	2002	Сеул
54-й	2004	Париж
55-й	2005	Марракеш
56-й	2006	Мюнхен
57-й	2007	Цюрих
58-й	2008	Сідней
59-й	2009	Нассау
60-й	2010	Йоганнесбург
61-й (деталі)	2011	Цюрих
62-й	2012	Будапешт
63-й	2013	Маврикій
64-й	2014	Сан-Паулу
65-й (деталі)	2015	Цюрих
66-й	2016	Мехіко
67-й	2017	Куала-Лумпур
68-й	2018	Росія
69-й (деталі)	2019	Париж
70-й	2020	Аддис-Абеба

Позачергові конгреси

Номер	Рік	Місто
1-й	1908	Брюссель
2-й	1961	Лондон
3-й	1999	Лос-Анджелес
4-й	2001	Буенос-Айрес
5-й	2003	Доха
6-й	2016 (деталі)	Цюрих

Див. також

Список президентів ФІФА

Примітки

↑ FIFA Statutes (2010 edition) (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2016.
↑ FIFA Congress. FIFA. Архів оригіналу за 5 квітня 2010. Процитовано 27 січня 2016.
↑ FIFA presidential elections. FIFA. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 27 січня 2016.
↑ Owen Gibson (26 лютого 2016). Gianni Infantino elected Fifa president after Zurich election. The Guardian. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2019.(англ.)

Посилання

FIFA Congress [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Congress venues 1904–2011 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

[1] FIFA Statutes (2010 edition) (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2016.

[fifa-congress-2] FIFA Congress. FIFA. Архів оригіналу за 5 квітня 2010. Процитовано 27 січня 2016.

[fifa-presidential-3] FIFA presidential elections. FIFA. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 27 січня 2016.

[4] Owen Gibson (26 лютого 2016). Gianni Infantino elected Fifa president after Zurich election. The Guardian. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2019.(англ.)

[1]