Бірківське

село в Україні, в Овруцький міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області

Біркі́вське (раніше — хутір Бірківський) — село в Україні, в Овруцькій міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 21 особу (2001).

село Бірківське
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Овруцька міська громада
Код КАТОТТГ UA18060170060096888
Облікова картка с. Бірківське
с. Бірківське (до 2020 р.) 
Основні дані
Населення 21 (2001)
Площа 0,304 км²
Густота населення 69,08 осіб/км²
Поштовий індекс 11925[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°29′28″ пн. ш. 29°1′18″ сх. д. / 51.49111° пн. ш. 29.02167° сх. д. / 51.49111; 29.02167
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Шевченка, 43, м. Овруч, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11101
Карта
Бірківське. Карта розташування: Україна
Бірківське
Бірківське
Бірківське. Карта розташування: Житомирська область
Бірківське
Бірківське
Мапа
Мапа

Населення

ред.

У 1900 році кількість мешканців хутора становила 85 осіб, дворів — 12[2], у 1906 році — 111 жителів та 15 дворів[3].

Станом на 1923 рік в селі налічувалося 33 двори та 149 мешканців[4], на 1924 рік — 183 жителі, з перевагою населення польської національності, та 26 дворів[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 31 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 21 особу[6].

Історія

ред.

В кінці 19 століття — хутір Бірківський (пол. Berkowski) Гладковицької волості Овруцького повіту, за 31 версту від Овруча, входив до православної парафії в Овручі[2].

У 1906 році — хутір Гладковицької волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 31 версту, до волосного центру, с. Гладковичі — 25 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Овручі[3].

У 1923 році увійшов до складу новоствореної Руднє-Мечненської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Овруцького району Коростенської округи[7]. Розміщувався за 26 верст від районного центру, м. Овруч, та 4 версти від центру сільської ради, с. Рудня-Мечна[4].

21 жовтня 1925 року включений до складу новоствореної Людвинівської сільської ради Овруцького району. 7 червня 1946 року повернутий до складу Руднянської сільської ради[7], на 1 вересня 1946 року — хутір Бірківський[8].

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[9].

У 2020 році територію та населені пункти Руднянської сільської ради Овруцького району Житомирської області, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Овруцької міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[10].

Примітки

ред.
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 21 лютого 2020.
  2. а б Berkowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 112. (пол.)
  3. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 6 березня 2022.
  4. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Волинський губернський відділ управління. Житомир. 1923. с. 116. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 березня 2022.
  5. Національні меншості на Україні. Харків, 1925 (PDF). Інститут історії України НАН України. с. 17. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 6 березня 2022.
  6. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 6 березня 2022.
  7. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 204. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 6 березня 2022.
  8. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Інтернет-архів. 1947. с. 180. Процитовано 6 березня 2022.
  9. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
  10. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 19 September 2021.

Посилання

ред.