Анн Косіньї
Анн Косіньї (фр. Anne Consigny; нар. 25 травня 1963, Алансон, Нижня Нормандія, Франція) — французька акторка.
Анн Косіньї | |
---|---|
фр. Anne Consigny | |
Дата народження | 25 травня 1963 (61 рік) |
Місце народження | Алансон, Франція |
Громадянство | Франція |
Професія | акторка |
Alma mater | Вища національна консерваторія драматичного мистецтва і Курси Флоран |
Роки активності | 1981 — наш час (кіно) |
Діти | Vladimir Consignyd |
IMDb | ID 0175931 |
Нагороди та премії | |
Анн Косіньї у Вікісховищі |
Біографія
ред.Анн Косіньї народилася 25 травня 1963 року в місті Алансоні в Нижній Нормандії, Франція. Вона — донька французького державного чиновника П'єра Косіньї, який був, серед іншого, президентом французького Червоного Хреста та керівником адміністрації при прем'єр-міністрові Морісі Кув де Мюрвілі (1968—1969). Анн Косіньї була четвертою дитиною в сім'ї з п'яти осіб. Один з її братів — письменник і публіцист Тьєррі Косіньї[fr], автор книги «Смерть Лари».
На театральній сцені Анн Косіньї дебютувала у віці дев'яти років у п'єсі Жана-Луї Барро «Паж Женев'єва», а вже у 18 років увійшла до паризької трупи «Комеді Франсез», де пропрацювала близько трьох років[1].
У 1985 році Анн Косіньї дебютувала в кіно, отримавши роль у фільмі Мануеля де Олівейри «Атласний черевичок», португальській адаптації п'єси Поля Клоделя. Після цього акторка знялася у кількох телевізійних проектах, після чого протягом 20 років не з'являлася на екрані[1]. У кіно Анн Косіньї повернулася лише на початку 2000-х років.
У 2002 році Косіньї знялася у фільмі «Любов зла» режисерки Ізабель Нанті. Справжнє визнання прийшло до акторки після участі у стрічці «Набережна Орфевр, 36», де її партнерами були Жерар Депардьє та Данієль Отей. Відтоді кар'єра Анн Косіньї зробила стрімкий злет. У 2005 році вийшла стрічка Стефана Брізе «Я тут не для того, щоб мене любили» з Патріком Шене, за яку її номінували на кінопремію «Сезар» як найкращу акторку. У 2007 році фільм за участю акторки та її партнера по знімальному майданчику Матьє Амальріка «Скафандр і метелик» Джуліана Шнабеля вийшов на світові екрани. Наступного року Косіньї знову знялася з Амальріком у «Різдвяній казці» режисера Арно Деплешена та була номінована на «Сезара» як найкраща акторка другого плану.
Особисте життя
ред.Тривалий час Анн Косіньї перебувала в цивільному шлюбі з кінорежисером Бенуа Жако, у них є двоє синів — Владимир (нар. 1989), який став актором, та Луї (нар. 1994). 25 травня 2013 року на Віллі Медічі акторка побралася з мистецтвознавцем Еріком де Шассі.
Фільмографія (вибіркова)
ред.Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1981 | ф | Yume, yume no ato | Юкі | |
1981 | тф | Урсула Мірует | Ursule Mirouët | Урсула Мірует |
1981 | тф | Вишневий сад | La cerisaie | Аня |
1983 | с | Милий друг | Bel ami | Сюзанна Вальтер |
1983 | с | Таємниці французького двору | La chambre des dames | Аньєс |
1984 | с | Алло, Беатріс! | Allô Béatrice | Аньєс |
1985 | ф | Атласний черевичок | Le soulier de satin | Марі з Семи-Мечів |
1988—1990 | с | Прекрасна англійка | La belle Anglaise | Мішель |
1988 | ф | Аліс | Alice | |
1992 | с | Прекрасна сім'я | Une famille formidable | Елеонора |
1995 | с | Великі письменники | Un siècle d'écrivains | |
2003 | ф | Лео грає: В компанії чоловіків | En jouant «Dans la compagnie des hommes» | Тереза Джурью |
2003 | ф | Любов зла | Le bison (et sa voisine Dorine) | адвокат |
2003 | тф | Готель між світами | Hôtel des deux mondes | Лаура |
2004 | ф | Напарник | L'équipier | Камілла |
2004 | ф | Набережна Орфевр, 36 | 36 Quai des Orfèvres | Елен Клейн |
2005 | ф | Я тут не для того, щоб мене любили | Je ne suis pas là pour être aimé | Франсуаза |
2006 | ф | Один прекрасний день | Du jour au lendemain | Кароліна |
2006 | тф | Бути простіше | Aller simple | Кароль |
2006 | ф | Кохання на стороні | On va s'aimer | Матильда |
2006 | с | Пані президент | L'état de Grace | Грейс |
2007 | ф | Анна М. | Anna M. | Марі Заневськи |
2007 | ф | Скафандр і метелик | Le scaphandre et le papillon | Клод |
2008 | тф | Бетьюн на Нілі | Béthune sur Nil | Люцетта Ваян |
2008 | ф | Винна | Coupable | Бланш |
2008 | ф | Велике алібі | Le grand alibi | Клер Кольє, жінка П'єра |
2008 | ф | Різдвяна казка | Un conte de Noël | Елізабет Дедалюс, старша дитина Юнони і Абеля |
2008 | ф | Ворог держави № 1 | L'instinct de mort | адвокат Жака Меріна |
2008 | ф | Ворог держави № 1: Легенда | L'ennemi public n°1 | адвокат Жака Меріна |
2008 | ф | Ларго Вінч: Початок | Largo Winch | Анна |
2009 | ф | Перша зірка | La première étoile | Сузі |
2009 | ф | Йон Рабе | John Rabe | Валері Дюпре |
2009 | ф | Дикі трави | Les herbes folles | Сюзанна Пале |
2009 | ф | Ангел на морі | Un ange à la mer | мати |
2009 | ф | Бамбу | Bambou | Анна Шевальє |
2009 | ф | Відхожа чарка | Le dernier pour la route | Аньєс |
2009 | ф | Викрадення | Rapt | Франсуаза Графф |
2011 | тф | Електронне кохання | E-love | Паула Захманн |
2011 | с | Помста Тоні | Les beaux mecs | Клер |
2011 | ф | Насильно | De force | прокурор даніель Канетті |
2012 | ф | Ви ще нічого не бачили | Vous n'avez encore rien vu | Анн Косіньї / Евридіка №2 |
2012 | ф | Під фігами | Sous le figuier | Наталі |
2012 | ф | Це як день посеред ночі | Ce que le jour doit à la nuit | Мадлен |
2012 | с | На заклик скорботи | Les Revenants | Клер |
2013 | ф | Пливи, рибко, пливи | Swim Little Fish Swim | Франсуаза де Кастійон |
2013 | ф | 12-річний термін | 12 ans d'âge | Дені |
2014 | ф | 96 годин | 96 heures | Франсуаза Карре |
2016 | ф | Майбутнє історії | History's Future | Кароліна |
2016 | тф | Диявольський | Diabolique | Ізабель де Лассе |
2016 | ф | Вона | Elle | Анна |
2016 | ф | Сім дрібниць | 7 Minuti | |
2016 | с | Загадкові вбивства Агати Крісті: Дзеркало ламається | Les Petits Meurtres d'Agatha Christie : Le miroir se brisa | Бланш Дюлак |
Визнання
ред.Нагороди та номінації Анн Косіньї[2] | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Премія «Сезар» | |||
2006 | Найкраща акторка | Я тут не для того, щоб мене любили | Номінація |
2009 | Найкраща акторка другого плану | Різдвяна казка | Номінація |
2010 | Викрадення | Номінація | |
2017 | Вона | Номінація | |
Міжнародний кінофестиваль в Люшоні | |||
2011 | Найкраща акторка | Електронне кохання | Перемога |
Примітки
ред.- ↑ а б Anne Consigny, La vie comme elle vient [Архівовано 1 квітня 2009 у Wayback Machine.] dans Le Figaro du 15 octobre 2007.
- ↑ Нагороди та номінації Анн Косіньї на сайті IMDb (англ.)
Посилання
ред.- Анн Косіньї на сайті IMDb (англ.)
- Анн Косіньї на сайті AlloCiné (фр.)
- Анн Косіньї на сайті All Movie Guide (англ.)