Договір про нерозповсюдження ядерної зброї: відмінності між версіями

[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, правопис, шаблон
Ihor Lokota (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Завдання новачку Завдання новачку: коректура
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 10:
{{Col-end}}]]
 
'''Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)''' — багатосторонній міжнародний акт, розроблений Комітетом з роззброєння ООН з метою завадити розширенню кола держав, що мають ядерну зброю, забезпечити необхідний міжнародний контроль за викона��ням державами узятих за умовами Договору зобов'язань щодо обмеження можливості виникнення збройного конфлікту із застосуванням такої зброї; створити широкі можливості для мирного використання атомної енергії. Договір схвалений [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральною Асамблеєю ООН]] [[12 червня]] [[1968]] і відкритий для підп��сання [[1 липня]] 1968 року в [[Москва|Москві]], [[Вашингтон]]і і [[Лондон]]і.
 
== Короткі відомості ==
Договір був запропонований [[Ірландія|Ірландією]] та [[Фінляндія|Фінляндією]], і ці країни були першими, хто його підписав.
 
Договір схвалений [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральною Асамблеєю ООН]] [[12 червня]] [[1968]] і відкритий для підписання [[1 липня]] 1968 року в [[Москва|Москві]], [[Вашингтон]]і і [[Лондон]]і.
 
[[9 липня]] [[1968]] р. президент [[Сполучені Штати Америки|США]] [[Ліндон Джонсон]] вніс ДНЯЗ на ратифікацію [[Сенат США|Сенату США]], але після вторгнення радянських військ до [[Чехословаччина|Чехословаччини]] в серпні [[1968|того ж року]] Сенат відмовився ратифікувати будь-які угоди з Москвою. Лише на початку [[1969]] року новий президент США [[Річард Ніксон]] знову вніс документ на ратифікацію. Сенат схвалив його [[13 березня]] [[1969]] року, а президент підписав законопроєкт про набуття ДНЯЗ чинності [[24 листопада]] [[1969]] року. Того ж дня [[Президія Верховної Ради СРСР]] ратифікувала ДНЯЗ.
Рядок 25:
Хоча спочатку Договір задумувався на термін дії 25 років, [[11 травня]] [[1995]] понад 170 країн-учасниць погодилися продовжити дію Договору на невизначений термін без будь-яких додаткових умов.
 
Наразі учасниками Договору є майже всі незалежні держави світу (189 країн). Не є учасниками Договору [[Ізраїль]], [[Індія]], [[Пакистан]] та [[Північна Корея]] ([[КНДР]]). Останні три країни проводять відкриті випробування і заявляють про те, що мають [[Ядерна зброя|ядерну зброю]] (Північна Корея спочатку приєдналася до Договору, але порушила його і [[2003]] року розірвала). [[Ізраїль]] проводить непрозору політику щодо своїх ядерних програм.
 
ДНЯЗ складається з преамбули та одинадцяти статей. Хоча в ньому не згадується концепція «основних принципів», проте Договір іноді інтерпретують як система трьох принципів, що мають прихований баланс:
Рядок 208:
Стаття X дозволяє державі вийти з договору, якщо «надзвичайні події, які стосуються предмета цього Договору, поставили під загрозу найвищі інтереси її країни», подаючи заяву за три місяці (90 днів). Держава зобов'язана дати підстави для виходу з ДНЯЗ в цьому повідомленні.
 
Країни-члени [[НАТО]] стверджують, що в разі стану «загальної війни» договір більше не матиме сили, що дозволяє державам, які беруть участь, залишити договір, без попереднього повідомлення. Це є необхідним аргументом на користь політики спільного використання ядерної зброї [[НАТО]], але насторожує один момент договору. Аргумент НАТО ґрунтується на фразі «необхідність докласти всіх зусиль для запобігання небезпеки такої війни» в преамбулі договору, вставленої на прохання американських дипломатів, стверджуючи, що договір, який в той момент не зміг виконати їсвоє призначення, забороняючи загальну війну, більше, таким чином, не є обов'язковими. Багато держав не сприймають цей аргумент.
 
Північна Корея також викликала бурю обурення з боку її використання цього положення договору. Стаття Х.1 вимагає тільки щоб держава дала повідомлення за три місяці в цілому, і не передбачає тлумачення дій перед іншими державами задля «вищих інтересів своєї країни». У 1993 році [[Північна Корея]] дала повідомлення про вихід із ДНЯЗ. Проте, після 89 днів, Північна Корея досягли угоди зі Сполученими Штатами, щодо заморозки своєї ядерної програми в рамках Рамкової угоди і «підвішуючи» її повідомлення про відкликання. У жовтні 2002 року США звинуватили Північну Корею в порушенні Рамкової угоди шляхом проведення секретної програми зі збагачення урану, і призупинив відвантаження мазуту відповідно до цієї угоди. У відповідь Північна Корея вислала інспекторів [[Міжнародне агентство з атомної енергії|МАГАТЕ]], вимкнула обладнання [[Міжнародне агентство з атомної енергії|МАГАТЕ]], а з 10 січня 2003 року оголосила, що припиняє призупинення його попереднього повідомлення про вихід з ДНЯЗ. [[Північна Корея]] заявила, що для виходу з ДНЯЗ достатньо повідомлення тільки за один день, оскільки воно було подане за 89 днів до цього.
Рядок 220:
18 липня 2005 президент [[Сполучені Штати Америки|США]] [[Джордж Вокер Буш|Джордж Буш]] зустрівся з прем'єр-міністром [[Індія|Індії]] [[Манмоган Сінґх|Манмохан Сінгхом]] і заявив, що він буде працювати, щоб змінити законодавство США і міжнародні правила, аби дозволити торгівлю в [[Сполучені Штати Америки|США]] цивільними ядерними технологіями з [[Індія|Індією]]. Деякі оглядачі, такі як британець [[Джордж Монбіота]], стверджують, що ядерна угода між США і Індією, в поєднанні зі спробами США відмовити Іран від цивільних технологій виготовлення ядерного палива, може зруйнувати режим ДНЯЗ, в той час як інші стверджують, що такі кроки, швидше за все, приведе Індію, що не підписала ДНЯЗ, до більш пильної уваги міжнародної спільноти.
 
У першій половині [[2010]] року, він був твердо переконаний в тому, що [[Китайська Народна Республіка]] підписала громадянську ядерну угоду з [[Пакистан]]ом, стверджуючи, що угода була «мирною».
 
Прихильники контролю над озброєннями розкритикували повідомлення про угоду між КНР та Пакистаном, як вони це робили після укладення американо-індійської угоди, стверджуючи, що обидві угоди порушують ДНЯЗ шляхом сприяння ядерних програм в державах, які не є учасниками ДНЯЗ. У деяких повідомленнях стверджувалося, що угода була стратегічним кроком з боку КНР, щоб збалансувати вплив [[Сполучені Штати Америки|США]] в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]].
Рядок 234:
У великій програмній промові біля [[Бранденбурзькі ворота|Бранденбурзьких воріт]] у [[Берлін]]і 19 червня 2013 року президент Сполучених Штатів Барак Обама розповів про плани щодо подальшого скорочення числа боєголовок в ядерному арсеналі США. В тій же промові Обама підкреслив зусилля його адміністрації, щоб ізолювати будь-які можливості появи ядерної зброї з боку [[Іран]]у і [[Північна Корея|Північної Кореї]]. Він також закликав до відновлення зусиль обох партій в [[Конгрес США|Конгресі]] [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів]] щоб ратифікувати [[Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань]] і закликав країни укласти новий договір про припинення виробництва матеріалів, що розщеплюються, для [[Ядерна зброя|ядерної зброї.]]
 
24 квітня 2014 року було оголошено про те, що народ [[Маршаллові Острови|Маршаллових островів]] подав позов в [[Гаазький суд]] проти [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів]], колишнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]], [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Франція|Франції]], [[Китайська Народна Республіка|КНР]], [[Індія|Індії]], [[Пакистан]]у, [[Північна Корея|Північної Кореї]] і [[Ізраїль|Ізраїлю]], прагнучи аби положення про роззброєння ДНЯЗ виконувалось.
 
25 травня 2023 року Росія та Білорусь підписали документ про розміщення ядерної зброї на території Білорусі. При цьому міністр оборони Росії Шойгу заявив, що контроль за тактичною ядерною зброєю в Білорусі здійснюватиме Росія, як і прийматиме рішення про її застосування.<ref>{{Cite news|title=Russia, Belarus sign document on tactical nuclear weapon deployment in Belarus|url=https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/russia-belarus-sign-document-tactical-nuclear-weapon-deployment-belarus-2023-05-25/|work=Reuters|date=2023-05-25|accessdate=2023-05-25|language=en|last=Reuters}}</ref>
 
== Критика і відповіді ==