Леварт
| Леварт лац. Levart | |
| Levard | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Leuo + Hardt |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Леварт» | |
Леварт — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
Паходжаньне
Левард (Levard) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова леў- (леан-) (імёны ліцьвінаў Левік, Левальд, Ленарт; германскія імёны Leuico, Lewald, Leonard) паходзіць ад германскага lēw 'леў'[2], а аснова -гард- (-гарт-, -арт-) (імёны ліцьвінаў Бэйнарт, Мэйнарт, Сутарт; германскія імёны Beynart, Meinhart, Sutardus) — ад гоцкага hardus 'моцны, цьвёрды'[3][4].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Maciej Lewart (1535 год)[5]; Матей Левартъ, воискии Дорогицкии (29 лютага 1536 году)[6]; Jozefa Lewartowicza, ekonoma (14 лютага 1793 году)[7].
Носьбіты
Левартовічы (Lewartowicz) гербу Леварт[8] — літоўскі шляхецкі род[9][10].
На тэрыторыі цяперашняй Летувы фіксавалася прозьвішча Левэртовіч у летувізаванай форме[11].
Крыніцы
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1053.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 158.
- ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 61.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 123.
- ^ Słownik historycznych nazw osobowych Białostocczyzny (XV—XVII w.). T. 1: A—O. — Białystok, 1997. S. 205.
- ^ Сборник палеографических снимков с древних грамот и актов, хранящихся в Виленском центральном архиве и Виленской публичной библиотеке. Вып. 1. — Вильна, 1884. С. 22.
- ^ Тяжбы литовских крестьян и жителей местечек с управителями имений: сборник документов. Ч. 2. — Вильнюс, 1961. С. 434.
- ^ Gajl T. Herby Szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodow. — Gdańsk, 2003. S. 288.
- ^ Der polnische adel und die demselben hinzugetretenen andersländischen adelsfamilien. Bd. 2. — Hamburg, 1900. S. 15.
- ^ Polska encyklopedja szlachecka. T. 7. — Warszawa, 1937. S. 316.
- ^ Lietuvių pavardžių žodynas. T. 2. — Vilnius, 1989. P. 67.